Воєнно-політичний прогноз: сценарії розвитку ситуації в Україні на 2026 рік

У середині 20-х років другого тисячоліття світ опинився в точці стратегічної розв’язки, яка визначить вектор подальшого розвитку подій на світовій арені на багато років уперед. Сьогодні є однакова імовірність, що цьогорічні події можуть увійти в історію і як декілька локальних, водночас пов’язаних один з одним військових конфліктів, і як прелюдія до початку нової світової війни, яка точитиметься на різних, віддалених один від одного театрах воєнних дій — Центральноєвропейському, Близькосхідному, Балтійському та Південноазійському.

Війна в Україні остаточно перестала бути суто європейським військовим конфліктом і трансформувалась у геополітичний вузол, у якому переплелись інтереси основних світових гравців: США, Росії, Китаю, Індії, країн Європи та Близького Сходу.

Проведений аналіз воєнно-політичних сценаріїв України на 2026 рік базується на поточних геополітичних трендах, експертних оцінках і динаміці світових ринків. Ключовим чинником цього року, який здебільшого визначатиме ймовірність того чи іншого запропонованого сценарію, буде виснаження ресурсів: військових, безпекових, фінансових, матеріальних і психологічних.

Динаміка бойових дій та розвиток подій в Україні безпосередньо залежатиме від перебігу війни на Близькому Сході, здатності світових ринків адаптуватися до нафтово-енергетичного шоку, стабільності ресурсної бази РФ, обороноздатності України та психологічної витривалості українського суспільства.

Моделі майбутнього України та світу

Запропоновані сценарії навряд чи будуть реалізовані в чистому вигляді. Кожен варіант може містити тренди та чинники з різних сценарних описів. Наприклад, в одному сценарії можуть поєднуватися низькі ціни на нафту та ненадання ЄС кредиту Україні в розмірі 90 млрд євро.

1. Оптимістичний сценарій «Перевага України та виснаження РФ»

Імовірність реалізації низька — 15–20%

Цей сценарій базується на припущенні, що Україна здійснить подальший успішний перехід до «війни дронів» і здобуде в ній якісну та кількісну технологічну перевагу. Вітчизняний оборонно-промисловий комплекс (ОПК) вийде на масштабне виробництво далекобійних ракет і виробництво до 7 мільйонів дронів різних типів на рік, що дасть змогу майже повністю нівелювати перевагу РФ у живій силі. (Заяви окремих посадовців про виробництво до 20 мільйонів дронів різних типів на рік виглядають малореальними навіть за умови реалізації оптимістичного сценарію розвитку подій).

Наша держава отримає кредит ЄС у розмірі 90 млрд євро, що дасть змогу посилити вітчизняний ОПК. Водночас коаліція США та Ізраїлю здійснить успішну військову кампанію проти Ірану, що призведе до зменшення цін на нафту до довоєнних і збільшення постачання західної зброї Україні.

Вплив ситуації на Близькому Сході

Військова кампанія США та Ізраїлю проти Ірану призведе до знищення іранського військового потенціалу, заводів із виробництва балістичних ракет та інфраструктури для виробництва ядерної зброї. РФ втратить чергового союзника. США відкриє Ормузьку протоку для вільного судноплавства, внаслідок чого знизяться ціни на енергоносії. Ціна нафти марки Brent повернеться до 55–60 дол./барель.

Економічний стан України та Росії

ВВП України збільшиться на 4,5–5% завдяки зростанню виробництва вітчизняних підприємств ОПК, розблокуванню логістики та поверненню частини біженців. Курс гривні стабілізується в межах 43–44 грн/дол.

Російська економіка продемонструє ознаки стагфляції: висока інфляція (понад 15%) поєднуватиметься з припиненням зростання ВВП. Зменшення ціни на нафту на світових ринках до 60–65 дол. за барель (російської нафти марки Urals — до 40 дол.) створить «діру» в російському бюджеті, яку неможливо буде перекрити внутрішніми резервами.

Внутрішня економічна криза в РФ посилюватиметься через падіння реальних доходів і перегрів ОПК. Представники російської еліти розпочнуть приховане виведення капіталу.

Військові потреби України

Здійснюватиметься масштабне постачання сучасного озброєння Україні, зокрема літаків, далекобійних ракет, систем ППО та ракет до них.

Підприємства українського ОПК, окрім масового виробництва різного типу дронів (за планами Міністерства оборони України — до 7 мільйонів штук на рік) вироблятимуть достатню кількість далекобійних крилатих і балістичних ракет, снарядів тощо.

Психологічний стан населення й еліти країн, що воюють

В Україні спостерігатиметься суспільне піднесення завдяки звільненню окремих територій (наприклад через створення сухопутного коридору до Криму або деокупації частини півдня).

Російські еліти, розуміючи безперспективність продовження війни проти України, розпочнуть внутрішній саботаж рішень Кремля. Відбуватиметься підготовка до «м’якого» транзиту влади.

Висновки

Росія буде змушена шукати вихід із війни та погоджуватися на «припинення вогню» через внутрішню загрозу економічного та політичного колапсу.

Почнеться процес деокупації, підкріплений гарантіями безпеки від НАТО або потужними двосторонніми угодами.

2. Базовий сценарій «Заморожений конфлікт»

Імовірність реалізації вища за середню — 55–60%

Це найімовірніший сценарій, за якого війна триватиме протягом усього 2026 року в позиційному форматі, а бойові дії перейдуть у фазу високої технологічної складності.

Жодна зі сторін не матиме вирішальної переваги. Фронт стабілізується вздовж лінії зіткнення з локальними успіхами обох сторін.

Вплив ситуації на Близькому Сході

Війна США та Ізраїлю проти Ірану стане затяжною (в межах кількох місяців). Судноплавство в Ормузькій протоці буде обмеженим і нестабільним. Світові ринки нервово реагуватимуть на такий розвиток подій, тримаючи ціну на нафту в діапазоні 75–85 дол. Це дасть змогу РФ збалансувати бюджет, але не надасть ресурсів для масштабного формування нових військових підрозділів і здобуття технологічної переваги над Україною.

Економічний стан України та Росії

Україна продемонструє стабільність завдяки внутрішнім реформам і фінансовій допомозі ЄС, проте економічне зростання стримуватиметься через постійні обстріли енергетики та бойові дії. ВВП України зросте до 2,5%, середній курс долара становитиме 45,7 грн/дол., інфляція сповільниться до 7,5%.

РФ перейде на рейки «воєнного капіталізму»: мінімальне, до 1%, зростання ВВП забезпечуватиметься виробництвом зброї, а цивільний сектор економіки поступово деградуватиме, зокрема через тотальний дефіцит кадрів унаслідок мобілізації.

Військові потреби України

Західні еліти схилятимуться до політики «контрольованого конфлікту». Вони надаватимуть достатньо зброї для оборони України, але недостатньо — для перемоги над РФ, побоюючись її неконтрольованого розпаду.

Постачання американської зброї Україні через механізм PURL унаслідок війни в Ірані буде обмеженим. Відчуватиметься нагальна потреба у стабільному постачанні зенітних ракет до систем ППО Patriot.

Україна буде змушена зосередитися на власному виробництві зброї й техніки, зокрема дронів (до 5 мільйонів на рік).

Психологічний стан населення й еліти країн, що воюють

В обох країнах — як в Україні, так і в Росії — пануватиме психологічна втома.

В Україні це проявиться у зменшенні довіри до президента й влади загалом, зниженні волонтерської активності та збільшенні запиту на так звану справедливу мобілізацію.

У Росії — в тотальній апатії. Населення РФ активно не підтримуватиме війну, але й не виходитиме на акції масового протесту, сприймаючи «СВО» як неминуче «стихійне лихо».

Висновки

Фронт буде стабільним, жодна сторона не матиме ресурсів для вирішального наступу. Сторони обмежать переговорний процес питаннями припинення вогню й розведення військ без подальшого політичного врегулювання конфлікту та формального укладання мирної угоди.

Російсько-українська війна перетвориться на «заморожений» конфлікт за «кіпрським» або «корейським» зразком: тимчасово окуповані Росією території юридично залишаться українськими, а лінія фронту фактично стане новим кордоном між Росією та Україною.

3. Песимістичний сценарій «Примус України до миру на умовах Росії»

Імовірність реалізації низька — 20–25%

Цей сценарій може бути реалізований за умови критичного зменшення західної допомоги, стратегічних помилок українського керівництва на тлі глобальної економічної кризи та проведення Росією успішної мобілізації. Це дасть змогу збройним силам агресора накопичити стратегічні резерви для нового масштабного удару по Україні.

Вплив ситуації на Близькому Сході

Бойові дії в Ірані затягнуться, що призведе до стабільної блокади Ормузької протоки. Ціни на нафту постійно триматимуться на рівні 120–150 дол. за барель. Росія отримуватиме нафтові надприбутки, які конвертує в ресурсне забезпечення бойових дій на російсько-українському фронті.

Війна в Ірані відтягуватиме на себе 70% уваги й ресурсів США. ЄС унаслідок внутрішніх суперечностей не зможе забезпечити фінансову допомогу Україні.

Економічний стан України та Росії

Україна матиме критичний дефіцит бюджету через обмеження зовнішньої допомоги, ВВП відчутно скоротиться, відбудеться різка девальвація курсу гривні. Постійні атаки на енергосистему призведуть до поступової деіндустріалізації країни.

РФ, навпаки, за рахунок «нафтових грошей» зможе стабілізувати рубль і проведе нову хвилю мобілізації. За таких умов вона буде здатна фінансувати бойові дії ще два-три роки без системних ризиків і втрат для режиму Путіна.

Військові потреби України

В Україні відчуватиметься критичний дефіцит боєприпасів і техніки, зокрема й дронів. Армія перейде до «глухої оборони», втрачаючи окремі населені пункти й території через неможливість контрдронової та контрбатарейної боротьби.

Авіація РФ здобуде перевагу в повітрі над Україною. Через тотальний дефіцит зенітних ракет системно знищуватимуться об’єкти критичної інфраструктури та цивільні цілі в Україні.

Психологічний стан населення й еліти

В Україні населення зневіриться в можливості продовження бойових дій. Оприявниться та поглиблюватиметься внутрішньонаціональний розкол. Запанують настрої «мир за будь-яку ціну й на будь-яких умовах». Стане публічним конфлікт між опозиційними силами, військовою елітою та політичним керівництвом держави через питання стратегії подальших дій.

У Росії еліта й населення сконсолідуються навколо ідеї «остаточної перемоги» над Україною.

Висновки

Цей сценарій окреслює високий ризик примусу України до миру на умовах РФ через вичерпання внутрішніх ресурсів і критичне зменшення допомоги Заходу. У разі його реалізації це призведе до вкрай невигідних умов перемир’я або мирної угоди: відмови від НАТО (нейтралітету), визнання територіальних втрат, обмеження чисельності ЗСУ, гуманітарних поступок (церква, мова тощо).

Це створює ризик внутрішньої громадянської нестабільності в Україні після завершення бойових дій.

Що в сухому залишку?

1. Для України 2026 рік стане роком «ресурсного фронту»: військового, технологічного, фінансового та психологічного.
2. Для реалізації принаймні базового сценарію Україні необхідно не лише утримувати бойову лінію зіткнення, а й забезпечити надходження міжнародної допомоги та зосередитися на розвитку власного ОПК, зокрема на випуску дронів і далекобійних ракет. Однією з головних загроз для України є потенційна втрата внутрішньої єдності та соціальна депресія.
3. Війна США та Ізраїлю проти Ірану є «чорним лебедем», який може зашкодити обороноздатності України. Цей військовий конфлікт наразі призвів до дефіциту нафти, зростання цін на енергоносії.
4. Нафта й газ залишаються головною фінансово-економічною зброєю Росії. Якщо ціни на нафту на світовому ринку повернуться до показників перед близькосхідною війною, а США відновлять антиросійські санкції, то РФ рано чи пізно програє економічні перегони озброєнь.
5. Україна 2026 року має зосередитися на максимальному розвитку вітчизняного ОПК, виробництві сучасних видів зброї та підготовці до тривалого позиційного протистояння, де перемога здобувається не лише на полі бою, а й виснаженням економіки агресора.