Чорнобильська катастрофа та нова ядерна доктрина світу. Україна має право не мовчати

Минає 40 років, як вибухнув четвертий реактор Чорнобильської АЕС.  Але ні політики, ні міжнародна експертна спільнота так і не зробили належних висновків з тієї епохальної події, що змінила світ.

По-перше, саме Чорнобильська трагедія призвела до розпаду найбільшої у світі радянської імперії.

По-друге, так званий «Чорнобильський синдром» породив несприйняття людством «атому» – незалежно від того чи це ядерна бомба чи мирна АЕС.  Наслідком цього стала масова відмова багатьох держав від подальшого використання ядерної енергії. У світі було зупинено будівництво понад 100 нових ядерних блоків. Австрія відмовилася вводити в експлуатацію вже збудовану АЕС, Німеччина, Швеція та багато інших країн ухвалили політичні рішення щодо поступової відмови від мирного атому.

Окрім цього розпочався швидкий процес скорочення військових ядерних арсеналів.  8 грудня 1987 року у Вашингтоні був підписаний Договір між СРСР та США про ліквідацію ракет середньої та малої дальності. А вже 31 липня 1991 року в Москві Горбачов та Буш підписали наймасштабніший ядерний Договір про скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СТАРТ-1).

Деядернізація світу набирала обертів, і Україна у цьому процесі стала лідером. Демократично обраний у 1990 році український парламент одним з перших рішень ухвалив постанову від 2 серпня 1990 року «Про мораторій на будівництво нових атомних електростанцій на території УРСР».  Цією Постановою на п’ять років зупинялось будівництво нових АЕС та добудова атомних енергоблоків на діючих станціях.

Але найбільш вагомим внеском України у глобальну ядерну безпеку стала відмова від третього ядерного потенціалу світу.  Цей намір закріплений у Декларації про державний суверенітет України, Рада ухвалила 16 липня 1990 року.

Як безпосередній учасник тих карколомних подій, можу стверджувати, що таке радикальне рішення, в буквальному сенсі «вкинуте» у сесійну залу без жодного попереднього обговорення та обґрунтування, було схвалене конституційною більшістю парламенту виключно на емоційній хвилі, породженій Чорнобилем (докладно про це я писав у книзі «Історія ядерного роззброєння України»).

Проте наймасштабніша ядерна аварія світу на ЧАЕС породила й інший глобальний процес. Розпад СРСР, який кремлівський диктатор назвав  «найбільшою геополітичною катастрофою 20-го століття», започаткував процес формування  нового, небаченого раніше політичного режиму.  У 2001 році для підтримки політики Кремля щодо відновлення СРСР була заснована партія «Єдина Росія», яка повністю контролювалася ФСБ та реалізовувала неоімперську політику РФ, що й призвело до широкомасштабної агресії проти України.

Підсумовуючи цей короткий історичний екскурс, можна стверджувати, що Чорнобильська катастрофа – це глобальне явище, яке змінило не лише світ, але й обумовило появу небачених раніше політичних викликів. Оголошена кремлівським диктатором у грудні 2021 року війна європейській демократії та подальша широкомасштабна агресія проти України це також наслідки Чорнобиля, які так і не були глибинно досліджені та узагальнені у вигляді нової ядерної доктрини світу.

Показовою у цьому сенсі є позиція МАГАТЕ – міжнародного органу ООН, наділеного спеціальними повноваженнями щодо контролю за нерозповсюдженням  ядерної зброї та безпекою використання «мирного атому». Попри свій високий статус МАГАТЕ не зупинило ні появу нових нелегальних ядерних країн, ні використання вибухонебезпечних реакторів, що спричинило Чорнобильську катастрофу, а також не зупинило майже 20 військових програм різних країн світу метою яких була власна ядерна зброя.  Але найбільш показовим та ганебним  став той факт, що за всі роки широкомасштабної агресії МАГАТЕ так і не спромоглося надати фахову оцінку діям РФ щодо захоплення українських АЕС та їх постійних обстрілів, які міжнародне право кваліфікує як «акти ядерного тероризму».  

Висновки

1. 1986-го року світ не був готовий до широкомасштабної ядерної катастрофи на ЧАЕС і не мав алгоритму відповідних дій. Але й 2022-го року він виявився геть неспроможним до адекватної реакції на широкомасштабну агресію та ядерний тероризм РФ.
2. МАГАТЕ замість потужного міжнародного органу контролю за ядерною безпекою та нерозповсюдженням ядерної зброї став лише органом споглядання, а не протидії  новим ядерним загрозам.
3. Західна демократія, якій кремлівський диктатор кинув  виклик, замість санкцій Росатому продовжує купувати російське ядерне паливо,  що за іронією долі виготовляється з українських ядерних боєголовок.
4. 1991-го року Україна проголосивши намір стати без’ядерною, зупинила всі військові ядерні програми світу. Але вже сьогодні 40 країн розпочали нову гонку ядерних озброєнь, до якої також долучилась і низка розвинутих демократичних країн (Японія, Південна Корея, Польща…)  Режим нерозповсюдження ядерної зброї більше не працює. А світ рухається до масового виробництва ядерних боєголовок і лідерство у цій гонці тримає Китай. Лише за останні чотири роки він подвоїв свої ядерні арсенали, а до 2030 року буде мати найбільшу у світі кількість шахтних пускових установок.  (Китай планує збудувати 350 шахтних пускових установок). Для порівняння – Україна, володіючи третім ядерним потенціалом світу, мала 176).
5. Широкомасштабна агресія  проти України засвідчила, що сьогодні необов’язково мати свою ядерну зброю – достатньо зруйнувати мирну АЕС і це спричинить більшу ядерну катастрофу, ніж застосування ядерних боєголовок.  Але ні політики, ні світові лідери, ні МАГАТЕ над цими новими викликами не задумуються і тим більше не пропонують заходів, що могли б стримувати це ядерне божевілля.

І останнє. Україна була першою у світі країною, яка зазнала наймасштабнішої ядерної аварії.

Україна є сьогодні єдиною у світі, яка щодня переживає ризики нової  катастрофи на своїх АЕС в умовах ядерного терору РФ.

Все це дає нам політичне право не мовчати і не чекати на рішення світових політиків чи рекомендацій  МАГАТЕ, а самим стати на міжнародній арені головним спікером та промоутером нової ядерної доктрини світу.  Її суть – все міжнародне ядерне право має бути принципово змінене з урахуванням досвіду Чорнобилю та нинішньої війни РФ проти демократій. Захоплення мирних АЕС чи загроза їх знищення повинні бути прирівняні до воєнних злочинів, що вчинені з використанням ядерної зброї. МАГАТЕ ж необхідно радикально реформувати та перетворити в дієвий міжнародний орган контролю ядерної безпеки світу, очистивши його від московських  корупційних впливів.

Чи буде світова спільнота реагувати на українську ініціативу чи продовжить ігри з ядерним апокаліпсисом – покаже лише час. Але Україна не має морального права мовчати про швидке наближення Стрілки Годинника Судного Дня до опівночі – а відтак до ядерної катастрофи світу.

Юрій Костенко, для «Главкома»