Декорації та ілюмінація у Харкові під час війни: чому це викликає суперечки

Повномасштабне вторгнення змінило всі сфери життя харків’ян. Наше місто перетворилося на простір контрастів, де руйнування від обстрілів сусідять із сяйвом декоративних інсталяцій. Поки одні райони ледь встигають оговтатися від чергових вибухів, в інших з’являються прикраси та підсвітка, що нагадують про мирні часи.

Чи має Харків право на світло та свято, коли навколо панує темрява війни? На цю тему ведуться гострі дискусії, які виходять далеко за межі регіону та навіть країни. Хтось переконаний, що ілюмінація — це символ стійкості та надії. Інші ж сприймають її як недоречний дисонанс із жорсткою реальністю.

Що варто враховувати при оцінці доцільності святкової атмосфери у прифронтовому місті? Як саме прикрашають Харків і які об’єкти найбільше полюбилися містянам?

Коли почали виникати суперечки?

Активний благоустрій та озеленення Харкова розпочалися задовго до повномасштабного вторгнення росіян. Ці процеси були ініційовані ще за часів мерства Геннадія Кернеса. Паралельно з роботами з упорядкування територій значну увагу почали приділяти естетичному оформленню. Парки та центральні магістралі системно оздоблювали квітковими композиціями, інсталяціями та святковою ілюмінацією. Також оновлювалися міські зони відпочинку, які декорували відповідно до сезону.

Ці ініціативи викликали ряд зауважень щодо доцільності використання бюджетних коштів. Але завдяки цьому Харків швидко здобув репутацію сучасного та доглянутого мегаполіса, що привертало увагу українців з інших міст

Дискусії про доречність прикрас під час війни виникли ще в перший рік повномасштабного вторгнення. На початку грудня 2022 року на кількох локаціях у центрі міста встановили гірлянди та святкові фігури, які раніше прикрашали центральну площу. Також було облаштовано святковий майданчик безпосередньо у метрополітені.

З кожним роком масштаби оформлення зростали. Навесні 2023 року харків’яни спостерігали за монтажем нових елементів та великих фігур у центрі. У 2024 та 2025 роках кількість і якість ілюмінації лише збільшувалася. У ЗМІ поширювалися тези, що Харків «потопає в пластикових прикрасах», а світлини нашого міста облетіли весь світ.

Коли ж почалося встановлення декорацій до нового 2026 року, стало очевидним: такої кількості вогнів та оздоблення не було навіть у довоєнні часи. Через це питання доцільності подібних витрат у прифронтовому місті максимально загострилося.

Читайте також: Скільки коштує одружитися у Харкові: гід весільним бюджетом

Чи доречна святкова атмосфера в умовах війни?

Опоненти надмірного прикрашання міста апелюють до двох основних факторів: фінансування та морально-етичного аспекту. Ігор Терехов у своїх інтерв’ю неодноразово наголошував, що кошти надають спонсори, і жодної копійки з міського бюджету на ці потреби не витрачається.

За його словами, існують меценати та представники приватного бізнесу, які вболівають за Харків і охоче допомагають із закупівлями. Втім, конкретних імен чи деталей домовленостей ні очільник міста, ні представники мерії не уточнюють.

Нова хвиля обурення здійнялася у листопаді 2025 року, коли харківські підприємці отримали від Департаменту адміністративних послуг листа з проханням «долучитися до організації тематичного оформлення закладів… шляхом прикрашання фасадів, вітрин і торговельних залів новорічним декором». Також бізнесменів просили облаштувати новорічні зони на прилеглих територіях.

Така ініціатива викликала резонанс. Підприємці, які продовжують працювати під обстрілами, щодня стикаються з величезними викликами: від прямої шкоди майну до проблем із логістикою та браком персоналу.

На тлі значних податкових навантажень будь-які додаткові витрати можуть стати критичними для бізнесу. Попри це, багато закладів усе ж змінили свій вигляд. У мерії своєю чергою підкреслили: вони не примушували, а лише закликали бізнес долучитися до створення спільного настрою в місті.

Морально-етичний аспект

Питання доцільності святкування під час війни пов’язане не лише з грошима. Багато хто вважає, що ілюмінація виглядає як недоречна розкіш на тлі людських втрат і трагічних новин із фронту. Така позиція має під собою вагомі підстави: для частини суспільства яскравий декор асоціюється не з надією, а з ігноруванням суворої реальності.

Інший погляд ґрунтується на тому, що навіть у найтемніші періоди люди потребують символів життя. Прихильники цієї думки сприймають святкову атмосферу як засіб психологічного виживання. Світло та впорядкованість допомагають стабілізувати емоційний стан і повертають здатність відчувати бодай крихту радості.

Окрему роль відіграє повага до захисників. Критики зазначають, що «свято» в тилу може сприйматися як знецінення подвигу військових. Натомість захисники іншої позиції стверджують: саме заради збереження життя, нормальності та культури ці жертви і приносяться.

Знайти єдину істину в цьому питанні неможливо. Стан постійної тривоги, у якому перебувають харків’яни, сам по собі є аномальним, і кожна людина має право на індивідуальну реакцію на стрес. Тому очікувати одностайності у ставленні до прикрашання міста не варто.

У міській раді зазначають, що прагнуть балансувати між вшануванням пам’яті жертв та потребою містян у повноцінному житті. Тисячі вдячних відгуків підтверджують, що багатьом ця атмосфера необхідна. Особливо це стосується сімей із дітьми: маленькі харків’яни, затамувавши подих, розглядають нові вогники, що дарує їм бодай тимчасове відчуття безпеки та казки.

Читайте також: Як харків’яни рятували бізнес: три історії підприємців

Головні святкові локації

Під час оформлення Харкова акцент робиться на затишку та світлі. Це створює відчуття неперервності життя, залишаючись при цьому символічним актом. Основними локаціями є:

• Центральний парк. Традиційний осередок святкувань. Тут монтують масштабні світлові інсталяції, тематичні фотозони та прикрашають алеї гірляндами. Побачити оновлений декор сюди завжди приходять як місцеві жителі, так і гості міста.
• Сад Шевченка. Його називають «серцем Харкова». Тут оздоблення зазвичай лаконічніше: акцент робиться на підсвітці дерев та охайному озелененні, що сприяє спокійним прогулянкам.
• Метрополітен. Як пояснював Ігор Терехов ще у 2022 році, декор станцій метро має важливу психологічну функцію. Гірлянди та тематичні елементи додають тепла простору, який став для багатьох прихистком.
• Окрему увагу привертає оформлення громадського транспорту — автобусів, тролейбусів і трамваїв. Деякі з них прикрашають наклейками чи вогниками, створюючи для пасажирів «острівці настрою» у буденних поїздках. Часто такі ініціативи виходять від самих водіїв або колективів депо, які власноруч створюють затишок у кабінах та салонах.

Святкове оформлення Харкова залишається предметом палких дискусій. Для одних це знак підтримки та нагадування про майбутнє, для інших — зайва демонстративність. Саме в цьому протиріччі найточніше відображається нинішній стан міста: Харків змушений одночасно боротися, пам’ятати та попри все намагатися жити.

Олена Гієвська