Яку особливу тактику створили у СБС для "вибивання" системи ППО РФ: FP-2 проти ЗРК

Щоб уражати цілі за лінією фронту, підрозділи СБС напрацювали повний розвідувально-ударний цикл і працюють, по суті автономно, ідеться в інтерв'ю Гордієнка на порталі "Мілітарний". Крім того, велику роль відіграє власний R&D-відділ, який переробляє наявну зброю для вирішення щораз нових задач, які з'являються на фронті. При цьому зона ураження дронів Сил безпілотних систем простягається на 120 км, тим часом як російська ешелонована смуга оборони з перехоплювачами має ширину 30-35 км.

Гість студії пояснив, що на сьогодні 120 км — це оперативно-тактична глибина, яка перебуває у зоні досяжності аеророзвідки та ударних БпЛА, а цілі — переважно динамічні [тобто рухомі — ред.]. СБС виконують завдання у власному розвідувально-ударному циклі — поводять Battle Damage Assessment (BDA), сказав він. Тобто вони самі відшукують та визначають цілі, самі завдають ударів і самі ведуть оперативний контроль, і далі — все з початку. Офіцер СБС також пояснив принципи, за якими обирають цілі. Найперше, ефект від їхнього знищення повинен бути суттєвим і тривалим. Наприклад, з'являється "дірка для прильотів у майбутньому", або з'являється "контроль шляхів сполучення" ЗС РФ. Наступні міркування — цінність цілей.

"Якщо ми знищимо одну конкретну вантажівку або одне конкретне ЗРК ППО, то зрозуміло, що ППО буде важливіше. Якщо ми будемо знищувати по п'ять вантажів, але кожен день в конкретному місці, то ми досягнемо такого ефекту, який я описав. Все має свою цінність, яку ти відповідно інакше оцінюєш", — чути на відео.

Щоб працювати у такому режимі, підрозділи працюють за трьома особливостями, пояснив спікер. По-перше, робота ведеться автономно, оскільки бійці мають досвід для закриття усіх задач. По-друге, розвинуті горизонтальні зв'язки та особисті контакти. Серед іншого, це означає співпрацю на нижчому рівні з суміжними підрозділами, коли, умовно, сусідні засоби радіоелектронної розвідки чи аналітики допомагають виконувати завдання. По-третє, використовують різні види пошуку цілей — від аеророзвідки та РЕР до OSINT.

Окремо Гордієнко наголосив на потребі у R&D-відділі (Research and Development). З його слів, умови на фронті постійно змінюються і, відповідно, є необхідність постійно налаштовувати зброю та інші засоби. Офіцер СБС пояснив, що зручно це робити прямо у підрозділі, а не чекати, поки завдання виконають десь в іншому місці.

"Я вважаю, що один з ключових параметрів успіху великої кількості підрозділів БпАК — це, в тому числі їхні спроможності R&D, Research and Development, їхні ремонтні майстерні, їхні проєкти по модернізації засобів, тому що умови на фронті дуже швидко змінюються", — пояснив Гордієнко.

Під час розмови з офіцером СБС "Мілітарний" показав фрагменти кількох відпрацювань по військовій техніці РФ. Серед іншого, під дар потрапив ЗРГК "Панцир-С1", вартістю в 15 млн дол., та РСЗВ "Тор". У останньому випадку FP-2 летів на завдання, але оператор помітив важливу ціль і тому звернув для удару.

Удари по ППО РФ — деталі

Зазначимо, Фокус писав про удари по ППО РФ, які відбулись у перші місяці 2026 року. Зокрема, у кінці березні Міноборони України повідомило, що протягом місяця Сили оборони уразили, серед іншого, 22 установки ППО різної дальності: 12 — дальніх (на 300-400 км), 10 — меншого радіусу. Тим часом 3 квітня військовий аналітики пояснив, які засоби ураження України найкраще вибивають російські засоби ППО. З'ясувалось, що існують українські аналоги російських "Ланцетів": баражуючі боєприпаси "Булаву", RAM-2X залітали на 120 км від лінії фронту.

Нагадуємо, 23 квітня командувач СБС Роберт Бровді розповів про влучання по командному пункту ФСБ РФ, облаштованому у центрі Донецька. Наступна атака українських дронів відбулась у Кадіївці в Луганській області: штаб 58 армії підірвали, але є питання до якості БК.