Кадровий колапс у Рахунковій палаті. Поглиблення кризи чи шанс на перезавантаження?

Кадрова ситуація в Рахунковій палаті загострюється на тлі конкурсу, який депутати не можуть запустити майже рік.

У середу, 1 квітня, на сайті Рахункової палати з'явилося повідомлення про те, що одна із членкинь органу, Єлизавета Пушко-Цибуляк, подала заяву про звільнення з посади за власним бажанням. За законом, таке звільнення не може відбутися одразу — членів Рахункової палати звільняє Верховна Рада. Сама Рахункова палата вже ухвалила рішення внести це питання на розгляд парламенту. Далі його має розглянути профільний бюджетний комітет, після чого його зможуть винести на голосування у сесійній залі.

У разі, якщо депутати проголосують за це рішення, у головному органі фінансового контролю України залишаться лише чотири члени. За кожним із них закріплюються окремі напрями роботи, яких нині фактично дванадцять. Тож відставка Пушко-Цибуляк означатиме черговий перерозподіл її повноважень між рештою членів Рахункової палати і, відповідно, додаткове навантаження на них, що навряд чи сприятиме підвищенню ефективності роботи органу.

Однак робота Рахункової палати не зупиниться. За законом, засідання є повноважним, якщо на ньому присутні щонайменше дві третини від фактично призначеного складу органу. Тож після можливого звільнення для кворуму й ухвалення рішень буде достатньо присутності та голосів трьох членів.

За фактом це просто поглибить і так затяжну кадрову кризу, яка триває в органі вже майже два роки.

Востаннє нових членів у Рахункову палату відбирали 2023 року. Тоді співбесіди з потенційними кандидатами транслювали публічно, тож громадськість побачила глибину проблеми. Конкурс був суто формальним, не передбачав ані належної перевірки рівня фаховості кандидатів, ані оцінювання їх на відповідність критеріям доброчесності. І кандидати здебільшого були слабко обізнані із повноваженнями Рахункової палати та міжнародними стандартами аудиту, суттєво завищували свій рівень знання іноземної мови та подеколи відкрито демонстрували прихильність до депутатів — членів комісії, які проводили співбесіди.

Виправити кадрову проблему мав конкурс, який стартував із прийняттям нового закону про реформу органу ще у грудні 2024 року. Решту членів органу мали добрати за оновленою конкурсною процедурою. Вона передбачає створення спеціальної комісії для відбору кандидатів у Рахункову палату — дорадчої групи експертів (ДГЕ) у складі шести осіб, де переважне право голосу мають міжнародні експерти. Останні мали складати половину ДГЕ — пропозиції кандидатів від міжнародних партнерів ми отримали ще навесні 2024-го. Кандидатури ще трьох членів ДГЕ мали запропонувати представники від депутатських фракцій або груп. І депутати уже кілька разів пробували погодити їхній перелік. Однак за майже рік так і не спромоглися проголосувати за нього і таки створити ДГЕ.

Можливе звільнення також може ускладнити процес заповнення вакантних посад у Рахунковій палаті. Річ у тім, що, за законом, конкурс на посаду члена органу має розпочатися вже наступного дня після припинення його повноважень. Тож у разі звільнення Єлизавети Пушко-Цибуляк одночасно триватимуть два конкурси: перший — на шість вакантних посад, який стартував у грудні 2024 року, і другий — на ще одну посаду, що стане вакантною після її звільнення. У такій ситуації парламент матиме кілька варіантів, як урегулювати цей процес:

1) простий — сформувати єдину ДГЕ, яка відбиратиме кандидатів на всі вакантні посади. Але такий підхід має процесуальні ризики. Закон передбачає, що після початку конкурсу процедура утворення ДГЕ має проходити заново. І недотримання цієї вимоги може слугувати підставою для оскарження результатів конкурсу. У кращому випадку — другого, на одну посаду, а в гіршому — обох. Тож простий варіант може виявитися найбільш ризиковим;

2) складний — проводити два окремі конкурси. Для цього треба нарешті створити ДГЕ для першого і запустити процес для другого на цю ще одну посаду. Так процес може затягнутися на невизначений строк, але буде відповідним з погляду дотримання вимог закону;

3) компромісний — оперативно внести зміни до законодавства, які дозволять об'єднувати конкурсні процедури з відбору кандидатів на всі вакантні посади в Рахунковій палаті, якщо вони не досягли певного етапу, наприклад, утворення тієї ж ДГЕ. Такий підхід дав би змогу уникнути процедурних порушень і водночас оптимізувати та пришвидшити призначення відсутніх членів Рахункової палати.

З іншого боку, можна просто не погоджувати звільнення. Але таке рішення лише затягуватиме час. На практиці людина, яка хоче піти, навряд чи буде ефективно виконувати свої функції. А в органі і так уже довгий час бракує людей.

Важливо також розуміти, що доукомплектування Рахункової палати — це не лише питання спроможності вищого органу аудиту ефективно контролювати використання бюджетних коштів в умовах війни та обмежених фінансових ресурсів. Це впливатиме і на виконання частини зобов’язань України на шляху до вступу в ЄС, а також на довіру міжнародних партнерів, від якої прямо залежить подальша фінансова підтримка. Адже доукомплектування Рахункової палати до кінця року — один із структурних маяків нової програми від МВФ на 2026 рік.

Тож у парламенту є чимало причин нарешті розв’язати проблему органу, який, до речі, йому підзвітний. Однак чим стане ситуація зі звільненням — поглибленням кризи чи поштовхом до виходу з неї, залежить від політичної волі.