Прем'єри тижня: битва каверів на хіт Степана Гіги та вокальний дебют гітариста Ziferblat

- Це одна з найсвіжіших пісень з альбому, яку я написав особисто. Я хотів передати стан, коли ти вже не можеш тримати це в голові і ніби починаєш втрачати контроль. Це коли "їде" дах від кохання. Я написав її вдома під акустику, приніс хлопцям, і ми разом її аранжували. Вона дуже проста, там усього чотири акорди. Ми зробили демо, а потім записали її в студії, – розповідає гітарист і композитор Валентин Лещинський.

- Музично нам хотілося трохи похуліганити — і вийшло таке собі поєднання панку з ніжністю. Це для нас обох справді дуже близька історія — і в мене, і у Слави часто настільки завантажений графік, що реально не вистачає часу просто провести кілька годин із коханою людиною, бо календар тріщить. І хочеться нагадати — і собі, і людям, — що важливо знаходити хоча б трохи часу, просто побути разом, пообійматися, відчути енергію одне одного, — розповідає Kler.

— Це пісня про відповідальність за власну реальність. Про те, що навіть у стані повного «сіро» завжди залишається можливість руху. Про те, що тільки ми будуємо своє життя і прописуємо свої правила в ньому. Головний ліричний герой вривається в ваші вуха, як цунамі, змиває все на своєму шляху і готовий боротись до кінця.

- Я дуже вдячний родині Степана Гіги - його доньці Квітославі та сину Степану - за те, що вони дозволили дати цій пісні нове життя. Для мене це велика честь. Ми довго вели перемовини, але нарешті ця композиція зможе зазвучати голосно - так, як за життя звучали всі пісні Степана Гіги. Дуже сумно, що від нас ідуть такі таланти, але я радію, що маю змогу доторкнутися до легенди, — каже Нікіта Кісельов.

- Ця концептуальна історія написана, аби привернути увагу суспільства як в Україні, так і за її межами, до трагічних подій того часу. Адже зараз над світом знову стоїть питання схожої проблематики та загрози, — коментують учасники ДК Енергетик.

- Ця пісня – мій спосіб поділитися тим, що, напевно, переживала кожна дівчина. Я хотіла створити щось, що змусить посміхнутись і сказати: “Так, це про мене!’”, - коментує реліз артистка. 

- “Хаос” — це продовження нового витка в моїй творчості в електропоп стилі. Це трек, який підійде для прослуховування в машині, в кімнаті на гучній колонці чи в навушниках — для танцювального та драйвового настрою. Але за цією легкістю є важлива ідея: це пісня для тих, хто приймає свій внутрішній безлад і не женеться за ідеальністю, — каже співачка.

- Уявіть, що вам десь 16 років і ви у бабусі на канікулах в селі — далеко за містом. Там, де зорі такі близькі, наче ліхтарики, до яких можна торкнутись рукою. У вас немає мобільного телефону, ви максимально сфокусовані на тому, що бачите довкола, поряд — улюблені друзі, кохані люди. Вам легко і добре.

- Це історія не про балет і навіть не про сцену. Це про стан, коли ти спостерігаєш за досконалістю — і розумієш, що вона завжди на відстані витягнутої руки. Коли зʼявилася ідея реалізувати таку ідею, кого запросити питання навіть не виникало. Я безмежно радий, що Катя одразу погодилася. Нас давно поєднує більше, ніж одна робота, – коментує DISCOMAN.

- "сині очі" для мене в цій композиції - це символ певної омани. Люди кажуть, що сині або блакитні очі чисті, і дають почуття довіри, але в цій історії я хотіла показати факт того, що початкова думка та почуття можуть бути оманливими. Ми закохуємось в картинку, у візуал, і кохаємо далі його. Ми інколи не бачимо, що стоїть за цим, і як ми згасаємо в цьому. Це той самий випадок, коли варто озирнутись навколо, прибравши всю цю пелену з очей, і зрозуміти, що ти став свідомим заручником вистави про кохання".

- Ми хочемо показати, що ментальне здоров’я – це не сором, а щоденна робота. Турбота про себе і про тих, хто поруч – вкрай важлива. Сьогодні, коли багато людей переживають тривогу чи депресію, ми вирішили, що цей трек не може бути просто музикою. 20% коштів від прослуховувань і продажу мерчу буде спрямовано на безкоштовну психологічну допомогу тим, хто її найбільше потребує, – каже вокаліст гурту Андрій Федчик.

- «Зоря для мене – це щось дуже особисте. Цей образ є в кожному з нас. Вона не говорить і не обіймає, але не збреше. І прийме тебе будь-яким, – ділиться артистка.

- Будь-яка моя пісня натхненна людьми та подіями з життя, і ця композиція не стала виключенням. Вона натхненна безмежно сильними душею людьми, у яких в один момент руйнується та змінюється все в житті, але вони так само залишаються прекрасними, хоч і виснаженими. Коли вони проходять етап від страху бути слабкими, вразливими та потребувати допомоги до усвідомлення того, що саме в цьому їх сила. Іноді важливо розділити самотню тишу болю та вразливості з тими, хто гучніше всіх.

- Ця пісня — це насамперед художній образ, який я дуже ретельно вибудовувала як артистка. Для мене це була не просто історія чи набір слів, а спроба створити певний настрій і атмосферу, в якій можна відчути більше, ніж сказано прямо. Хоча в ній немає прямого переказу мого життя, цей образ дозволив мені передати ті глибокі емоції та естетику, які я давно хотіла втілити у своїй творчості. Це про внутрішні відчуття, які складно пояснити, але які дуже легко впізнати, коли ти їх проживаєш.

- Бувають моменти, коли хочеться поставити все на паузу і розібратися в собі, але твій всесвіт усе одно обертається навколо однієї людини. Це пісня про невидиму нитку, яка тримає нас разом навіть тоді, коли ми намагаємося втекти, — ділиться KRISTONKO.