Росія фінансувала просування мовного «закону Ківалова-Колесніченка», — «Схеми»

Росія фінансувала просування так званого «закону Ківалова-Колесніченка», який надавав російській мові статус регіональної в Україні. Про це повідомили журналісти «Схем», які верифікували документи витоку з російського державного «Правфонду».

Співавтори мовного закону, тодішні депутати від «Партії регіонів» Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов, на запит про коментар не відповіли.

Їхній закон запроваджував статус «регіональних» для мов, якими говорить понад 10% жителів на певній території. Так російська стала регіональною у 13 із 27 територіальних одиниць України. «Він був прописаний так, що насправді російську мову можна було вживати не поряд з українською мовою, а замість української мови», — пояснив дослідник мовної політики Володимир Кулик у розмові зі «Схемами».

«Схеми» з'ясували, що Колесніченко отримував кошти від «Правфонду» для підтримки цього закону до і після його ухвалення в парламенті.

У лютому 2012 року Колесніченко просив у «Правфонду» 1,9 мільйона рублів (близько 65 тисяч доларів на той час) на написання, друк і поширення альтернативного офіційному звіту про нібито невиконання Україною міжнародного договору Ради Європи — «Європейської хартії з регіональних мов», яка діє з 2006 року й захищає мови під загрозою зникнення. Серед таких тоді була і російська, але у 2025 році її виключили з переліку.

«Правфонд» тоді надав 1,2 мільйона рублів (майже 41 тисячу доларів). У грантовій заявці вказано, що гроші мали витратити на публікацію книги, переклад звіту українською та англійською, гонорари експертам та перекладачам і сюжети на телебаченні та статті у пресі.

Тодішній керівник «Правфонду» Ігор Панєвкін також давав Колесніченку вказівки, що писати у «громадському звіті» для РЄ. У листуванні згадується і можливість залучення МЗС Росії до перекладу документа англійською. В одному з листів до Панєвкіна Колесніченко вказує мету цього звіту — політичний тиск на владу України. У звіті, наприклад, йшлося про відсутність для російської мови квот на радіо- та телемовлення та брак російськомовних шкіл.

Співавтором звіту Колесніченка був його помічник Руслан Бортнік, а вступне слово написав депутат від «Партії регіонів» Сергій Ківалов. Останній на запитання «Схем» не відповів, а Бортнік сказав, що не знав про залучення грошей з Росії.

Після ухвалення закону у 2013 році «Правфонд» дав Колесніченку ще понад два мільйони рублів (близько 65 тисяч доларів) на видання брошури «для російських співвітчизників» в Україні з інструкціями, як застосовувати мовний закон, використовувати російську у діловодстві, судах та освіті.

Як свідчать документи витоку, поширювати профінансовану російським фондом брошуру мали серед держорганів України, міжнародних організацій. Її також мали презентувати в пресцентрі інформаційного агентства УНІАН за участі Ківалова. Проте захід відтермінували, Ківалова на ньому замінив екснардеп і тодішній працівник Академії наук України Михайло Товт, який був співавтором брошури.

Товт писав її разом зі Степаном Черничко, тодішнім проректором Закарпатського угорського інституту, а нині ректором цього навчального закладу і депутатом Закарпатської обласної ради від Партії угорців України. У брошурі заохочували використання російської у сфері надання послуг, зокрема обстоювали право «офіціанта обслуговувати клієнтів винятково російською, бо відвідувач сам обрав цей заклад».

Черничко у коментарі «Схеми» сказав, що не знав про фінансування брошури. На запитання журналістів про подяку російському фонду на першій сторінці брошури він відповів: «Не можу і не хочу коментувати». Згодом у листі до редакції Черничко уточнив, що «подяка сформульована не від імені авторів, а від імені окремої організації (Вадима Колесніченка «Російськомовна Україна» — ред.)».

Товт, якого нині у медіа згадують як конституційного юриста і очільника благодійного фонду «Свалявський меморіальний парк», у розмові з журналістами теж сказав, що не знає, звідки брали гроші на брошуру. «Я не заперечую, що це фінансувалося тим фондом. Можливо, вони і фінансували. Щодо використання в сучасних умовах російської мови в Україні, безумовно, моя позиція змінилася. А в цілому моя позиція щодо повних прав національних меншин, безумовно, не змінилася», — сказав він.

23 лютого 2014 року Рада скасувала цей закон, прийнявши проєкт закону «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України “Про засади державної мовної політики“». Але чинності це рішення не набуло, адже тодішній в.о. президента Олександр Турчинов відмовився його затверджувати, поки не буде ухвалено альтернативного мовного закону.

28 лютого 2018 року на пленарному засіданні Великої палати Конституційного Суду закон зрештою було визнано неконституційним.

Фото: «Схеми»