Замість ТЦК — "Офіс резерва": нардеп розповів про те, як виглядатиме реформа мобілізації

Паралельно обговорюються зміни в бронювання та терміни служби. Про це розповів секретар комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, нардеп фракції "Голос" Роман Костенко у інтерв'ю "Telegraf".

На якому етапі реформа ТЦК

Костенко пояснив, що наразі Міноборони лише одного разу доповідали профільному комітету про свої напрацювання. Після отриманого фідбеку від депутатів, реформа повернулася на доопарцювання.

"Там, я вже говорив про ті речі: наприклад, переназвати ТЦК на "Офіс резерву", розділити функції — окремо соціальна функція, окремо функція призову. Потім було питання теж по передачі функцій поліції також. Але це все не було вже прийнято. Є речі, з якими не згоден конкретно Генеральний штаб", — зазначив Костенко.

Він уточнив, що йдеться не про терміни служби, а про зміни, які можуть вплинути на вже налагоджені процеси. Водночас Генштаб враховує досвід війни, даючи свої зауваження.

"Я знаю, що була після цього зустріч в Офісі президента, де були представники Генштабу і Міноборони. І я знаю, що після цього деякі речі президент не підтримав. Які точно — я не знаю. Але після цього Міноборони ще не доповідало нам, яка остаточна версія. Тому я знаю, що там щось напрацьовується, але поки що комунікації остаточної не було", — сказав нардеп.

Поліція займатиметься мобілізацією

Костенко зазначив, що наразі у плани Міноборони входить передати функції мобілізації від ТЦК до поліції, зокрема патрулювання вулиць та перевірка документів. Водночас він зазначив, що це може бути та сама функція, яку не підтримав президент.

Чи змінять терміни служби по контрактах

Нардеп пояснив, що наразі є дві окремі реформи — реформа ТЦК та реформа контрактів. Це різні, непов'язані між собою речі, однак робота ведеться щодо обох пунктів.

Зміни до бронювання

Костенко також прокоментував ідею свого колеги по комітету Федіра Веніславського, який запропонував зміни до процесу бронювання: якщо хоче підприємство забронювати свого працівника, воно має привезти рекрутингом 3-10 чоловіків — українців або іноземців. На думку депутата "Голосу", підприємство повинно не займатися рекрутингом, а виробляти та заробляти гроші.

Водночас зміни до бронювання відбуваються постійно, у залежності від того, чи є підприємство стратегічно важливими.

"Але питання тут є ще й наступне: там є дуже серйозні інженери, яких ми маємо знайти, куди діти — чи нам потрібно їх відправити на фронт, чи нам потрібно забезпечити їм якусь іншу компанію. І тут потрібно не просто тупо розбронювати всіх, а зрозуміти, як ми маємо розпорядитися цими важливими для країни кадрами. Якщо вони вважають, що в армії будуть краще на дронах літати — так. Але це не має бути задача "розбронювали і всіх в погони", тому що підприємство не працює. Кадри — це наше все. Треба розуміти, де кадри більше можуть зробити: чи в армії, чи в оборонно-промисловому комплексі", — наголосив Костенко.

Запровадження KPI як показник ефективності бронювання

Народний депутат відреагував і на ідею запровадити ключові показники ефективності, які пропонують використовувати для оцінки роботи оборонних підприємств. На його думку, найкращим показником ефективності є те, що дрони підприємств закуповуються та виробляються.

"Звичайно, якщо ти виробляєш і продаєш 50 FPV-дронів, а в тебе заброньовано 500 людей — то це фейкова компанія, з якою треба розбиратися. Якщо в тебе декілька тисяч і ти постачаєш сотні тисяч дронів… Я знаю, що деякі компанії зараз навпаки ростуть і добирають людей", — зазначив Костенко.

Нагадаємо, що голова підкомітету з питань соціального захисту ветеранів парламентського комітету соціальної політики та депутат фракції "Слуга народу" Анатолій Остапенко розповів, що в Україні поки що можна уникнути зниження мобілізаційного віку, оскільки держава має додаткові резерви для комплектування війська. Зокрема, йдеться про можливість ширшого залучення військових пенсіонерів та представників силових структур.

Також Фокус писав, що питання масової демобілізації українських військовослужбовців нині не розглядається як реалістичний варіант через ситуацію на фронті та перевагу противника в живій силі. Водночас влада працює над можливими змінами до правил проходження служби.