Росія змінює тактику війни через проблеми з артилерією — Forbes

Коротко:

Росія, яка традиційно робила ставку на масоване застосування артилерії для придушення противника з подальшим просуванням піхоти та бронетехніки, стикається з ослабленням ефективності цієї стратегії. Як зазначає видання Forbes, тривала війна та технологічні нововведення України змушують російську армію шукати нові підходи до ведення бойових дій.

Ослаблення артилерійського потенціалу

За роки війни Росія зазнала значних втрат в артилерії. За даними з відкритих джерел, підтверджено знищення або виведення з ладу понад 1700 одиниць техніки, хоча реальні цифри можуть бути значно вищими: українська сторона оцінює їх у понад 34 тисячі. Додатковою проблемою залишається швидкий знос стволів, особливо на тлі активного використання застарілих систем радянського періоду.

Серйозним фактором також стали удари по логістиці: Україна цілеспрямовано атакує машини постачання боєприпасів, що знижує стійкість артилерійських підрозділів.

Ставка на безпілотники

На цьому тлі Росія нарощує виробництво безпілотників, насамперед дешевих FPV-дронів, здатних компенсувати брак артилерійських засобів за рахунок масового застосування.

За оцінкою Forbes, Росія прагне створити систему, схожу на українську децентралізовану "екосистему" дронів, одночасно розвиваючи вже відомі моделі, такі як ZALA Lancet. Також повідомляється про використання важких ударних безпілотників у тактичних операціях.

Головна перевага дронів — висока точність і швидкість реагування. Вони дозволяють швидше виявляти й уражати цілі, скорочуючи час між розвідкою та ударом і знижуючи витрату боєприпасів.

Розвиток наземних роботизованих систем

Ще одним напрямком стало створення наземних роботизованих платформ. Їх використовують як носії вибухових пристроїв або як мобільні засоби вогневої підтримки.

Росія також експериментує з роботами, оснащеними мінометами, включаючи 82-мм систему "Багульник". Такі платформи здатні таємно висуватися на позиції, вести вогонь дистанційно і потім відходити для перезарядки, що підвищує гнучкість застосування і знижує ризики для особового складу.

Зміна тактики

Паралельно змінюється і структура дій на полі бою. Замість великих формувань російські сили все частіше застосовують невеликі, розрізнені групи. Це знижує вразливість перед українськими безпілотниками і дозволяє діяти більш гнучко.

Такі підрозділи можуть проникати в спірні зони, виявляти слабкі ділянки оборони та проводити локальні атаки без масштабної артилерійської підготовки, використовуючи дрони, стрілецьку зброю та ближній бій.

Які наслідки для Росії мають атаки дронів

За словами глави Офісу президента України Кирила Буданова, удари безпілотників завдають Росії не тільки економічного, а й серйозного репутаційного збитку. Зокрема, виникають проблеми з виконанням контрактів на постачання нафти.

"Іміджевий удар буде діяти ще дуже довго, тому що ставиться під сумнів Росія як надійний постачальник, який може доставити свою сировину вчасно до країни призначення", — зазначив він.

Удари по Росії — що відомо

Як повідомляв Главред, у ніч на 22 квітня СБУ атакувала нафтоперекачувальну станцію "Горький" у населеному пункті Мешиха Нижньогородської області РФ. Там виникла масштабна пожежа.

Також у ніч на 22 квітня безпілотники атакували російське місто Сізрань у Самарській області. Під удар міг потрапити Сізранський нафтопереробний завод.

20 квітня Сили оборони України завдали ударів по низці важливих об'єктів російських окупантів. Генштаб ЗСУ підтвердив ураження НПЗ у Туапсе, двох десантних кораблів, нафтобази та складів боєприпасів.

Читайте також: