Громадянська війна мавп: що означає для людей братовбивство шимпанзе

Справжня війна між мавпами триває в Африці. Вчені опублікували справді шокуюче дослідження, як одне велике плем’я розпалося на два ворогуючі до крові. Подробиці громадянської війни шимпанзе і що це означає для людей — у статті Коротко про.

Розкол великого плем’я (200 особин) почався у 2015 році після смерті кількох ключових самців, які слугували «соціальними мостами» між групами. До 2018 року поділ на групи «Центральна» і «Західна» став остаточним, і колишні друзі перетворилися на смертельних ворогів.

Зараз шимпанзе ведуть організовану війну: вони проводять приховані прикордонні патрулі, влаштовують засідки і здійснюють скоординовані рейди на територію противника.
Тож поки ми дивимося фантастичні фільми серії «Планета мавп», — реальна війна приматів уже триває глибоко в джунглях.

У квітні в науковому журналі Science опубліковано статтю 21 дослідника. Під заголовком «Смертельний конфлікт після групового розколу у диких шимпанзе», в якій повідомлялося, що до 2024 року щонайменше сім дорослих особин і 17 дитинчат були навмисно вбиті бандами ворогуючих шимпанзе. Відтоді було зареєстровано ще чотири вбивства, і загальна кількість загиблих, ймовірно, набагато вища.

Історія одного вбивства: шимпанзе проти шимпанзе

Одне з перших убивств було зафіксоване на відео і показане в мінісеріалі Netflix 2023 року під назвою «Імперія шимпанзе».

Жертвою став дружелюбний самець, відомий дослідникам як Порк Пай. Він належав до клану Центральних, і, за словами дослідників, знайти менш агресивного шимпанзе було б складно.
Привітний, довірливий і не надто розумний порівняно з альфами, він понад усе прагнув знайти гарну їжу і комфортно виспатися. Коли інші самці вирушали на вартову службу, патрулюючи свою територію і захищаючись від набігів західних прибульців, він ішов із ними неохоче. Йому це ніколи не подобалося.

Одного дня шимпанзе з Центрального регіону виявили сліди нещодавнього набігу. Західні шимпанзе знайшли вулик із диким медом і розбили його. Неподалік фігове дерево було всипане стиглими плодами. Поки решта патруля розвідувала місцевість у пошуках загарбників, Порк Пай вирушив перекусити.

Розумніший шимпанзе залишився б зі своїми друзями, шукаючи безпеки в групі. І коли західні нападники повернулися, Порк Пай дрімав у розвилці фігового дерева, набивши живіт плодами. Його вбили.

Війна шимпанзе: як почався конфлікт

Доктор Джон Мітані, приматолог з Мічиганського університету, вивчав цю групу задовго до початку конфлікту. Він спостерігав за початковою популяцією, що налічувала понад 100 особин, які розселилися на території площею близько 25 кв. км, що згодом подвоїлася.

Коли сім’ї вперше зустрілися, панував мир. «Вони починають доглядати один за одним, починають спілкуватися, починають діяти як єдине ціле», — каже Мітані. Парування відбувалося між кланами, а мисливські загони обмінювалися членами без жодних тертя.

Ворожнеча спалахнула з надзвичайною раптовістю, в один день. Мітані слідував за однією групою, коли шимпанзе раптово кинулися бігти, галопом спускаючись схилом до іншої групи.
«Почалося справжнє пекло», — каже Мітані. Після короткої сутички менша група відступила. Ця незрозуміла, агресивна поведінка часто повторювалася протягом наступних трьох років, поки не почалися засідки і вбивства.

«Я почуваюся військовим кореспондентом, — каже один із дослідників Сандел. — Мені хочеться бути там і побачити все на власні очі, але це так сумно. Я бачив так багато мертвих шимпанзе».

Жага війни — спадковий порок людини?

Вчені завжди застерігають від спокуси проєктувати людські емоції та думки на тварин, але паралелі очевидні. Шимпанзе багато в чому схожі на нас, зокрема, як тепер стало очевидно, у своїй ненаситній жадобі безглуздої війни.

Вчені, які вивчають громадянську війну в Африці, вважають, що справжні першопричини сягають корінням на мільйони років.

Вони стверджують, що в природі людини закладена схильність до кровопролиття, і прагнення розділятися на ворожі племена існуватиме завжди, навіть серед союзників, навіть коли їжі та інших ресурсів удосталь.

Схоже, що племінні винищення закладені в ДНК шимпанзе. А оскільки, якщо простежити їхню історію на шість мільйонів років назад, у нас є спільний еволюційний предок, це означає, що вони лежать в основі і людської генетики.