"Міни, що літають", змінюють правила війни в Україні, - Forbes

Обидві сторони на фронті в Україні активно застосовують новий тип безпілотників – так звані дрони-"ждуни", які поєднують в собі концепцію протитранспортної або протипіхотної міни та дрона-камікадзе. Як пише Forbes, тактика засідок, контрзасідок і протидії їм стрімко розвивається.

Командир підрозділу безпілотників "Тайфун" Нацгвардії України з позивним "Майкл" пояснює, що за ефектними відео із застосуванням "ждунів" стоїть складна підготовка.

"Вибір цілі – це перший крок. Ми точно визначаємо, на що полюємо", -- каже боєць.

За словами військового, заздалегідь обрана ціль може бути різною: від логістичних маршрутів до піхотних патрулів чи колон бронетехніки. Для підготовки використовують дані радіорозвідки та розвідувальних дронів, щоб створити базу маршрутів і часу пересування противника.

Видання зазначає, що такі засідки зазвичай виконуються за допомогою дронів на оптоволоконному керуванні, адже радіокеровані апарати втрачають сигнал при зниженні до землі через проблему радіогоризонту. Крім того, оптоволоконні дрони споживають менше енергії і їх складніше виявити.

Втім, посадка залишається одним із найскладніших етапів.

"Виконання вимагає пошуку місця, яке забезпечує маскування, але водночас захищає крихкий оптоволоконний кабель від зачеплення чи обриву", - каже "Майкл".

Додаткові труднощі створюють погодні умови – дощ і сніг можуть обтяжувати кабель, а мороз здатен призводити до його замерзання.

Після розміщення дрон може чекати годинами або навіть цілу ніч. Ключова перевага – ефект несподіванки.

"Цілі мають лише кілька секунд, щоб відреагувати після запуску дрона", – зазначає військовий, підкреслюючи, що це значно менше, ніж у випадку зі звичайними FPV.

Водночас такі апарати мають і недоліки – через додаткове обладнання вони несуть менший заряд.

За оцінками військового, наразі до 10% оптоволоконних дронів використовуються саме для засідок, і ця частка зростає. Це дозволяє контролювати логістичні зони та створювати психологічний тиск на противника.

Протидія також еволюціонує: сторони намагаються знищувати ворожі дрони-"ждуни", коли ті ще на землі. Для цього застосовують патрульні безпілотники з тепловізорами.

"Навіть у "сплячому режимі" електроніка дрона генерує тепло. Вночі нерухомий дрон є яскравою ціллю для тепловізійних камер противника", - розповідає "Майкл".

Однією з головних проблем залишається втома операторів, які змушені годинами стежити за екраном. Рішенням може стати використання штучного інтелекту. Водночас повністю автономні бойові дрони викликають суперечки.

"Хоча технічно це може бути реалізовано, це перетинає критичну межу – людське рішення щодо вибору цілі", – наголошує військовий.

Як пише Forbes, цей аспект війни, на який зовнішні спостерігачі звертають мало уваги, насправді може суттєво змінити те, як ведуться війни.

У майбутньому поля бою можуть бути насичені великою кількістю "розумних" дронів-засідок із тривалим часом очікування, що кардинально змінить характер війни.

"Майбутні поля битв, ймовірно, будуть кишіти великою кількістю розумних, витривалих засідкових дронів", - йдеться у публікації.