Ізраїль і українське зерно: чому Хайфа ризикує дипломатичною кризою

Все почалося, коли українські високопосадовці звернулися до Ізраїлю з чітким попередженням: якщо судно PANORMITIS розвантажиться в Хайфі, це матиме значні наслідки для двосторонніх відносин. Цей заклик пролунав після того, як Ізраїль вже дозволив іншому судну з подібним вантажем, ABINSK, зайти в порт 14 квітня, попри вимоги Києва про конфіскацію.

Журналіст видання Axios Барак Равід першим повідомив про цю делікатну ситуацію, посилаючись на анонімне високопоставлене українське дипломатичне джерело. Згідно з його інформацією, Україна пильно відстежує рух PANORMITIS і готова застосувати весь спектр дипломатичних та міжнародно-правових заходів у разі розвантаження. Це попередження підкреслює, наскільки чутливим є питання "краденого зерна" для України.

Вантаж PANORMITIS, що складається з 6,2 тис. тонн пшениці та понад 19 тис. тонн ячменю, прибув до Хайфської затоки рано вранці 27 квітня за київським часом і очікував дозволу на вхід. Українська розслідувальниця Катерина Яресько з проєкту SeaKrime припустила, що весь вантаж міг бути вивезений з Керчі та Бердянська. Зокрема, судно LEONID PESTRIKOV доставило 6087,68 тонн ячменю та 954,56 тонн пшениці з Бердянська, перевантаживши їх на PANORMITIS 18 квітня.

Завантаження зерна відбувалося в Бердянську між 7 та 15 квітня, а документи оформлялися в російському порту Темрюк. Така схема дозволяє приховувати реальне походження вантажу. Компанія "Петрохлеб-Кубань", яка виступала експортером, пов'язана з систематичним вивезенням агропродукції з окупованих територій.

Українська сторона розцінює дії Ізраїлю як "ляпас" і вважає, що прибуток від краденого вантажу "має бути нижче гідності Ізраїлю". Нагадаємо, що Ізраїль раніше проігнорував вимоги України щодо іншого судна, яке 14 квітня розвантажило аналогічний вантаж у Хайфі.

Це вже не перший інцидент, коли Ізраїль приймає судна з зерном, вивезеним з окупованих українських територій. Редактор Haaretz Аві Шарф зазначив, що чотири подібні вантажі вже були розвантажені в Ізраїлі цього року. Україна наголошує на важливості міжнародної співпраці у розслідуванні таких випадків, оскільки це дає змогу зібрати необхідні докази для кримінальних проваджень щодо розграбування ресурсів.

На міжнародній арені Україна демонструвала підтримку Ізраїлю у питаннях міжнародної політики та безпеки, зокрема, визнаючи Корпус вартових революції терористичною організацією та криміналізуючи антисемітизм. Ці кроки, за словами Києва, свідчили про "стратегічну доброзичливість", але, на жаль, не знайшли відповідного відгуку у ситуації з "краденим зерном".

"Ми відстежуємо це нове судно і не залишимо його без уваги. Якщо йому дозволять причалити та розвантажитися, це матиме наслідки, конкретно для наших двосторонніх зв'язків," — заявило високопоставлене дипломатичне джерело в Києві.

"Відверто кажучи, це виглядає як ляпас, зважаючи на стратегічну доброзичливість, яку Україна виявила — від визнання КВІР терористичною організацією до криміналізації антисемітизму," — зазначило дипломатичне джерело для Барака Равіда.

Подальша доля відносин між Україною та Ізраїлем щодо цього питання залишається невизначеною. Київ залишає за собою право на повний комплекс дипломатичних та міжнародно-правових заходів. Цей інцидент слугує нагадуванням про складність міжнародних відносин під час війни та важливість дотримання міжнародного права, особливо у випадках, що стосуються економічного пограбування.