Призов у Німеччині: чи повернеться обов'язкова військова служба?

Минулого тижня міністр оборони Борис Пісторіус представив нову військову стратегію, яка передбачає збільшення чисельності Бундесверу до 460 тисяч боєздатних солдатів – 182 тисячі діючих та майже 50 тисяч резервістів. Ця стратегія, зосереджена на добровольцях, мала на меті зробити німецьку армію найсильнішою в Європі, але викликала хвилю занепокоєння серед деяких політиків.

Лідер Християнсько-соціального союзу (ХСС) та прем'єр-міністр Баварії Маркус Зьодер висловив рішуче несприйняття цієї ідеї. В інтерв'ю виданню Bild він заявив, що досягти бажаної безпеки для країни лише за допомогою добровольців неможливо. Зьодер наполягав на необхідності негайного відновлення загальної військової повинності.

Зьодер підкреслив, що якщо Бундесвер справді прагне стати найбільшою армією в Європі, то «без обов’язкової військової служби не обійтися». Безпека, на його переконання, є фундаментальною передумовою свободи, і її не можна повною мірою забезпечити, покладаючись лише на добровільні засади. Ця позиція викликала дискусію щодо реалістичності амбіцій Пісторіуса.

Уряд Німеччини, до якого входить партія Зьодера ХСС, так і не дійшов згоди щодо повного повернення військової служби. Запроваджені заходи передбачають добровільну службу та розсилку анкет усім 18-річним чоловікам, які зобов'язані їх заповнити. Проте влада не виключає можливості запровадження обов'язкової служби, якщо кількість добровольців не досягне бажаного рівня.

Ситуація набирає обертів на тлі загальної мілітаризації Німеччини, де 1 січня 2026 року набув чинності закон про модернізацію військової служби. Цей документ, хоча й не передбачає призову, вже навесні викликав обурення через пункт, який обмежує виїзд чоловіків до 45 років з країни без дозволу збройних сил більше ніж на три місяці.

Маркус Зьодер закликає не чекати провалу експерименту з добровольцями. Він вважає, що військову службу потрібно запровадити якомога швидше і забезпечити резервістів повним спорядженням, аби Німеччина була готовою до сучасних безпекових викликів і загроз, особливо зважаючи на зростаючу загрозу з боку Росії та питання надійності гарантій безпеки від США.

Після призупинення обов'язкової військової служби у 2011 році політика Німеччини щодо армії ґрунтувалася на професійній основі та розширених можливостях для добровольців. Однак геополітичні зміни, зокрема погіршення безпекової ситуації в Європі, змусили переглянути цей курс. Можливе відновлення призову стало б радикальною зміною політики, особливо на тлі зростаючої стурбованості щодо зовнішніх загроз.

Ця дискусія відбувається на тлі формування першої в історії Бундесверу військової стратегії, яка має на меті перетворити німецьку армію на найсильнішу в Європі. Росія в цій стратегії названа головною загрозою безпеці в Європі, що створює додатковий тиск для пошуку ефективних рішень для зміцнення оборонних можливостей країни. Підтримайте "5 канал" на "Патреоні". Також у січні місяці Німеччина схвалила закон про модернізацію військової служби, що передбачає відновлення призову на добровільних засадах. Додатково стежте за новинами, використовуючи "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі [WhatsApp] та WhatsApp англійською..

«Для нас абсолютно зрозуміло: якщо Бундесвер має стати найбільшою армією в Європі, то немає жодного способу уникнути військового обов'язку. Ми не досягнемо необхідної безпеки для нашої країни лише добровольцями. А безпека – це передумова свободи. Ось чому військовий обов'язок має бути запроваджений якомога швидше, і нам також потрібна концепція, яка забезпечить резервістів повним спорядженням», — заявив Маркус Зьодер.

Рішення про майбутнє військової служби в Німеччині стане визначальним для її оборонної політики та вплине на її роль у європейській безпеці. Цей крок не лише змінить структуру Бундесверу, а й, можливо, переформатує саме уявлення німців про громадянський обов'язок та участь у захисті країни в умовах нової реальності.