Штормове попередження: чому дерева в містах України падають дедалі частіше

Квітнева погода не тішить. В Івано-Франківську, Луцьку, Львові вітер зносить дерева. Київ у неділю 26 квітня накрило градом, буря знесла 150-річний "Каштан Іващенка" - ботанічний пам'ятник природи місцевого значення у Печерському районі столиці. З суботи відомо мінімум про двох людей, які загинули через негоду, а саме через дерева, що впали.

Ще десять років тому сильний вітер в Україні був сезонною неприємністю. Сьогодні - це часте явище, коли ламаються дерева, обриваються дроти, руйнуються дахи. І, якщо пригадуєте, минуле літо також видалося особливо ураганним – у регіонах фіксувалися урагани із поривами вітру понад 25 м/с. У Києві з 22 по 23 липня 2025 року, за даними «Київзеленбуду», було повалено або пошкоджено 163 дерева.

Нова кліматична реальність приготувала і нові ризики. Крім інших - це небезпека потрапити під дерево, що впало під час стихії. Чому такі випадки почастішали і чим це загрожує в майбутньому, розбирався журналіст Коротко про.

Тільки під час шторму у Києві з 22 по 23 липня, за даними «Київзеленбуду», було повалено або пошкоджено 163 дерева, з них 103 - у Шевченківському районі. І цей випадок узято лише для прикладу, адже подібні стихійні лиха зараз стають чи не щотижневим явищем.

Кліматологи пояснюють це результатом глобального потепління: атмосфера стає теплішою, вологішою, насиченішою енергією, а отже - більш схильною до формування штормових фронтів. У поєднанні з міською забудовою, яка сама по собі впливає на аеродинаміку вітру, це створює умови, за яких дерева стають особливо вразливими.

Здорове дерево теж може впасти

Як пояснили Коротко про в «Київзеленбуді», основний спосіб запобігання падінням дерев - це системні обстеження та вирубка аварійних.

- Перш за все, негода небезпечна для дерев, що перебувають у поганому стані. Тому мінімізація небезпеки та збитків відбувається через обстеження території та своєчасне виявлення дерев, що перебувають в аварійному стані, - кажуть у «Київзеленбуді».

Але практика показує: навіть зовні здорові дерева можуть не витримати урагану. Чому?

Це питання детально пояснює завідувач кафедри ботаніки, дендрології та лісової селекції НУБіП України Юрій Марчук. Він розрізняє два основні типи наслідків вітру: вітровал (дерево падає разом з корінням) і вітролом (ламається стовбур або крона).

- Якщо говорити про вітровал, то стійкість дерев до вітру залежить від кількох чинників. Перший - це будова кореневої системи рослини. Якщо вона поверхнева, то дерево має великий шанс впасти від пориву вітру. Якщо стержнева, то такий корінь-якір добре тримає стовбур. Ще одним важливим показником є ґрунт, у якому зростає дерево. Якщо це легкий піщаний ґрунт, то корінню важко втримати багатокрилову крону. Стійкість залежить від щільності та вологості ґрунту, - пояснює вчений.

Важливу роль відіграють і містобудівні особливості: коріння дерев у містах часто стикається з бетонними комунікаціями та плитами, які заважають йому розвиватися вглиб. Дерева, оточені асфальтом, мають мінімальну площу живлення і погано чинять опір вітру.

Проблеми починаються під землею

Невидимі, але ключові причини втрати стійкості - це стан кореневої системи та обмеження доступу до ресурсів:

- Ширина поширення коріння - це площа живлення і якір дерева. Хвороби, особливо грибкові, можуть зруйнувати міцність деревини. У містах коренева система часто ослаблена, і дерево втрачає стійкість ще до першого пориву вітру, - додає Юрій Марчук.

Не можна не враховувати і вплив архітектури. У щільній забудові формуються вузькі «коридори», де вітер посилюється - створюється ефект аеродинамічної труби. Виникає асиметричне навантаження на крону. А в період вегетації - коли на деревах листя - підвищується так звана «парусність».

Які дерева стійкі, а які - ні?

На думку Юрія Марчука, до найбільш стійких в умовах шторму належать дуб, граб, бук, платан. До менш стійких - тополя, ялина, верба, в'яз, особливо у віці старше 40–50 років. Ці види першими страждають від вітровалів і вітроломів.

- Якщо говорити про вітролом - коли коріння залишається в землі, а ламається стовбур, -  то важливі вже не тільки коріння, а й якість деревини, наявність тріщин, хвороб, порожнин. Не всі дефекти видно неозброєним оком, - підкреслює фахівець.

Дерева в містах - під подвійним ударом

Міське середовище саме по собі створює стресові умови для дерев. Вони ростуть на збіднених ґрунтах, в умовах пилу, вихлопів і дефіциту вологи. 

- Довговічність дерев у місті в півтора-два рази нижча, ніж у природному середовищі. Більшість посаджено в будівельне сміття або на бідних ґрунтах, ці дерева не отримують належного поливу, а поверхня листя забивається пилом і блокує фотосинтез, - каже вчений.

Що робити?

На тлі кліматичних змін і частих штормів Україна потребує нової зеленої стратегії міського розвитку. Це означає:

• перегляд видів дерев, які висаджуються в містах;
• регулярне сканування стану дерев - не тільки візуально, а й за допомогою приладів;
• інтеграцію сталого озеленення в проєкти ЖК і вулиць;
• моніторинг і заміну старих або небезпечних дерев у рамках адаптації до змін клімату.

Тому що кожна повалена тополя - це не тільки суха статистика, а й реальна загроза життю та майну людей. І в умовах нової кліматичної реальності до цього не можна ставитися як до випадковості.

Важливо!

Що робити, якщо ви опинилися на вулиці під час шторму

• Відійдіть від дерев і високих конструкцій.
• Не стійте під деревами - навіть здорові можуть несподівано впасти або зламається гілка.
• Дерева з омелою, нахиленим стовбуром або сухими гілками особливо небезпечні.
• Шукайте укриття в міцних будівлях.
• Краще сховатися в капітальній будівлі (магазин, під'їзд).
• Не ховайтеся під зупинками, хиткими козирками, рекламними щитами та вивісками - їх може зірвати вітром.
• Не підходьте до припаркованих авто біля дерев.
• Під час шторму гілки, що падають, і навіть цілі стовбури часто пошкоджують машини.
• Не сідайте в машину, якщо вона припаркована під деревом - краще перечекати негоду в безпечному місці.
• Не торкайтеся повалених дерев і проводів.
• Навіть якщо здається, що дерево просто впало, воно може бути пов'язане з пошкодженою електромережею.
• Якщо немає укриття - присядьте.
• На відкритому просторі краще присісти, сховавши голову, ніж іти - так менше ризик отримати травму від уламків, що летять.

Екстрені номери в Україні:

101 - ДСНС (служба з надзвичайних ситуацій)

102 - поліція

1551 - єдиний міський кол-центр Києва