У пісках Сахари знайшли динозавра, який кидає виклик нашим знанням про весь його вид

Чиї скам'янілі рештки знайшли у пустелі?

Історія цього відкриття розпочалася не з розкопок, а з архівних записів. Понад 70 років тому в Західній пустелі Єгипту було зафіксовано знахідку зуба невідомого викопного, проте з того часу ніхто не намагався дослідити ту місцевість знову. Палеонтолог Пол Серено з Чиказького університету, який присвятив вивченню Сахари понад 30 років, вирішив виправити цю несправедливість, пише Daily Galaxy.

Разом із командою Серено вирушив у ризиковану експедицію крізь піщані моря, орієнтуючись за допомогою провідника з народу туарегів. Результатом тривалих пошуків стало виявлення у 2019 році перших фрагментів масивного гребеня та щелепних кісток у віддаленому районі Нігеру під назвою Дженгуебі.

Повернувшись туди у 2022 році з більшою групою фахівців, вчені зуміли зібрати достатньо матеріалу, щоб оголосити про ідентифікацію абсолютно нового виду – Spinosaurus mirabilis.

Реконструкція черепа Spinosaurus mirabilis з гребенем / Фото Keith Ladzinski

Цей динозавр виявився дуже схожим на свого відомого родича Spinosaurus aegyptiacus, проте мав низку унікальних рис. Найбільш разючою особливістю Spinosaurus mirabilis став його надзвичайно високий кістковий гребінь, що за формою нагадує ятаган. Дослідники вважають, що за життя тварини ця структура була вкрита кератиновим чохлом – речовиною, з якої складаються людські нігті.

Цілком імовірно, що гребінь мав яскраве забарвлення і виконував роль візуального сигналу для приваблення партнерів або демонстрації сили перед конкурентами, подібно до того, як це роблять сучасні шоломоносні цесарки, йдеться в дослідженні, яке з'явилось у журналі Science.

Порівняння Spinosaurus mirabilis та сучасної шоломоподібної цесарки / Зображення Dani Navarro, Fossil Lab, Todd Green

Масштаб відкриття став очевидним для команди ще там, у пустелі, коли один із учасників створив швидку цифрову тривимірну модель черепа хижака, використовуючи комп'ютер, що працював на сонячній енергії.

Чому ця знахідка така важлива?

Знахідка Spinosaurus mirabilis у формації Фарак, вік якої становить близько 95 мільйонів років, змусила вчених переглянути спосіб життя всього сімейства спінозавридів. Довгий час вважалося, що ці гіганти були переважно водними істотами, які полювали у відкритому океані. Однак рештки нового виду знайшли в річкових відкладеннях на відстані від 500 до 1000 кілометрів від стародавньої берегової лінії.

Поруч із хижаком виявили кістки довгошиїх зауроподів, що вказує на лісисте середовище проживання з великою кількістю внутрішніх водойм. Пол Серено описує цього динозавра як своєрідну "пекельну чаплю". На його думку, хижак не плавав постійно під водою, а впевнено пересувався на своїх міцних ногах по мілководдю.

Він міг заходити у воду на глибину до 2 метрів, вистежуючи велику рибу того часу. Особлива будова зубів, які щільно змикалися між собою, дозволяла йому надійно утримувати навіть найслизькішу здобич.

Аналіз пропорцій тіла Spinosaurus mirabilis підтвердив, що ці динозаври займали проміжну нішу між напівводними птахами, такими як чаплі, та пірнальниками.

Науковці виділяють три ключові етапи в еволюції цієї групи:

• Усе почалося в юрському періоді з появи видовженого черепа, пристосованого для лову риби.
• У ранньому крейдовому періоді спінозавриди розселилися навколо древнього океану Тетіс і стали домінуючими хижаками.
• Фінальна стадія припала на початок пізнього крейдового періоду, коли вони досягли своїх максимальних розмірів і стали спеціалістами із засідок на мілководді в Африці та Південній Америці.

Проте близько 95 мільйонів років тому стрімке підняття рівня моря та кліматичні зміни поклали край існуванню цих незвичайних істот.

Загалом, команда Пола Серено за десятиліття роботи вивезла з Сахари понад 100 тонн скам'янілостей.