Петиція про захист Карпат: Зеленський переадресував вимоги Свириденко та Умєрову

Автор петиції пояснив, чому одразу не звернувся до уряду.

Президент України Володимир Зеленський відповів на петицію ветерана та біолога Андрія Тупікова щодо захисту Карпат від вітряків та хаотичної забудови курортами-монстрами. Щоправда, відповідь, є фактично переадресацією петиції до прем’єр-міністерки Юлії Свириденко та секретаря Ради нацбезпеи та оборони Рустема Умєрова, пише громадська ініціатива «Голка».

«Я звернувся до прем’єр-міністра України Юлії Свириденко із пропозицією забезпечити опрацювання із залученням зацікавлених місцевих органів виконавчої влади порушених в електронній петиції питань та вжити відповідних заходів реагування, а також до секретаря Ради національної безпеки і оборони Умєрова з проханням забезпечити опрацювання зазначеного питання та, у разі необхідності підготовку із залученням відповідних державних органів, матеріалів та проєктів рішень для розгляду на засіданні Ради національної безпеки та оборони України», — відповів Зеленський.

Автор петиції ознайомився із відповіддю президента. Тупіков прокоментував той факт, що Зеленський переклав відповідальність на Умєрова та Свириденко.

«По-перше дякую всім, хто підтримав петицію. Дії кожного впливають на формування демократії. Чотири рази петицію не реєстрували, мотивуючи це тим, що це не повноваження президента. Але це не так. До уряду звертатися, як на мене, не було сенсу. Ми бачили, що уряд дає зелене світло вітрякам. Президенту дякую, що швидко відповів, але я очікував більшої рішучості. По суті прохання делегували на Кабмін. Тому у мене обґрунтовані сумніви щодо якості реагування і швидкого виконання вимог. Можливо, увага з боку президента змусить уряд діяти. Мене обіцяли інформувати – подивимося», — зазначив Тупіков.

Відповідну петицію зареєстрували лише з п’ятої спроби. Вона набрала 26 тисяч голосів за шість днів. У петиції Тупіков вимагав від Зеленського невідкладно подати до парламента законопроєкт щодо врегулювання особливих умов сталого розвитку Карпатського регіону. Цей законопроєкт мав би також забезпечити охорону його унікальних природних комплексів, ландшафтів та культури.

Крім того, такий документ повинен унеможливити суцільні рубки лісів, будь‑які форми масштабного будівництва й розміщення пов’язаної інженерної інфраструктури на територіях вище 1000 метрів над рівнем моря, а також на інших природних ділянках, які мають ключове значення для збереження біорізноманіття, водних ресурсів і ландшафтів.

Автор петиції також наголошував, що необхідно створити нові та розширити вже наявні природоохоронні території в Карпатах. Мова йде про:

заказник «Вільний Свидовець»;
заказник «Полонина Гостра»;
заказник «Полонина Красна»;
заказник «Полонина Апецька»;
заказник «Полонина Бичків»;
заказник «Лютянська Голиця»;
заказник «Верховинський Вододільний хребет»;
національний природний парк «Величні Карпати»;
національний природний парк «Верховинський».

Відповідне клопотання, як зазначили в «Голці», вже давно подали до профільного міністерства.

Петицію Тупікова підтримали відомі громадські діячі, журналісти та блогери, зокрема:

президент Києво-Могилянської академії Сергій Квіт;
продюсер Ігор Кондратюк, журналіст-розслідувач «Української правди» Михайло Ткач;
блогер Ігор Лаченков;
очільники громадських організацій ANTS та Центру протидії корупції Ганна Гопко та Дар’я Каленюк.

Також на захист Карпат виступила низка громадських природоохоронних організацій:

«Екологія-Право-Людина»;
«Екодія»;
«WWF-Україна»;
«Грінпіс-України»;
«Екоклуб»;
«Екосфера»;
Free Svydovets;
«Українська природоохоронна група»;
«Save Пікуй»;
«Чисто.de»;
«Лісові ініціативи і суспільство»;
Українська кліматична мережа;
«Голка» та низка інших організацій.

У «Голці» нагадали, що 2021 року Верховна Рада провалила законопроєкт «Про Смарагдову мережу». Тоді журналісти зафіксували переписку між народними депутатами із Закарпаття про те, що цей законопроєкт зробить неможливим будівництво у Карпатах, тому, мовляв, його треба блокувати. Закон і досі не проголосували.

Минулого року ВРУ проголосувала за законопроєкт 12089, а Зеленський згодом підписав його. Документ який легалізує незаконну передачу у приватну власність деяких земель. Зокрема, закон передбачає обнулення претензій до власників зелених зон та узбереж, якщо з моменту незаконного відчуження землі у громади чи держави минуло понад 10 років. Якщо ж термін ще не минув, і держава чи громада хоче звернутися до суду для повернення майна, то з бюджету на депозит треба внести суму, рівну вартості такого майна.

Ще більшою загрозою для збереження природи та культурної спадщини в «Голці» назвали новий проєкт Цивільного кодексу, який лобіює спікер ВРУ Руслан Стефанчук.

У громадській ініціативі також нагадали, як минулого року парламент об’єднав Міністерство економіки, Міністерство аграрної політики та Міністерство захисту довкілля в нове Міністерство ресурсів. Саме Міндовкілля, додали в «Голці», допомагало блокувати шкідливі законодавчі ініціативи. Профільне міністерство досі не відновило роботу, попри звернення майже 130 організацій.

Вже 2026 року Міністерство економіки видало позитивний висновок оцінки впливу на довкілля для будівництва вітряків на полонині Руна в Карпатах. Забудовник там — це компанія, наближена до колишнього члена забороненої в Україні «Партії Регіонів» Максима Єфімова. Дорогу на полонину побудувало ДП «Ліси України» за власні гроші. Аби це зробити, в Карпатах вирубали праліс. Там також почали будувати фундаменти до отримання офіційного дозволу на реалізацію проєкту. Природоохоронні організації, додали в «Голці», розкритикували рішення Мінекономіки не лише через шкоду для довкілля, а й тому, що уряд по суті встановлює неоднакові правила гри для бізнесу. Від таких рішень, які легалізують порушення, страждає і доброчесний бізнес, який спершу оформлює дозволи, а потім розпочинає роботи.

Зараз «Ліси України» за свої гроші готові будувати другу дорогу для будівництво вітряків. Цього разу на полонину, яка має назву Гостра.

Детальніше читайте у статті «Вітряки в Карпатах: що насправді відбувається в горах?» розповідає фахівець зі збереження екосистем ГО «Екодія» Богдан Кученко.