/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F46bc7e210304687f39d210767446eeb0.png)
Фінляндія готується до найгіршого сценарію, ігноруючи прогнози Туска
Все почалося, коли прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск висловив занепокоєння стосовно вірності США своїм зобов'язанням перед НАТО, захищаючи Європу від можливого нападу Росії. У інтерв’ю для Financial Times він попередив про ймовірну атаку на країни Альянсу протягом кількох місяців, закликавши ЄС стати «справжнім союзом» у питаннях безпеки континенту.
У відповідь на ці застереження, президент Фінляндії Александр Стубб, виступаючи на спільній пресконференції у Гельсінкі разом із президентом Естонії Аларом Карісом, закликав європейців до холоднокровності та витримки. Стубб наголосив, що Фінляндія, як і НАТО загалом, розглядає різні сценарії розвитку подій, але не бачить реального стимулу для Росії перевіряти на практиці статтю 5 Альянсу.
Хоча Стубб не заперечує постійних гібридних випробувань, він вважає, що широкомасштабний конфлікт на східному фланзі, який охоплює Скандинавію, країни Балтії, Польщу та Україну, є малоймовірним. Він пропонує взяти за приклад «фінський менталітет»: не потрібно надто перейматися можливими загрозами, але необхідно бути готовими до найгірших сценаріїв, щоб їх уникнути.
Цю позицію підтримав і президент Естонії Алар Каріс, підкресливши, що розмови про те, хто буде наступним після України – Естонія, країни Балтії чи Фінляндія – є лише частиною російської тактики, спрямованої на створення тривоги. На його думку, необхідно зберігати спокій і не піддаватися цим наративам.
На цьому тлі, європейські країни все частіше починають збільшувати витрати на оборону, що позитивно оцінює Стубб. Хоча точний баланс розподілу оборонних витрат між США та Європою ще не визначено, європейські держави прагнуть взяти на себе більшу відповідальність за власну безпеку, рухаючись від співвідношення 60 на 40 до 50 на 50.
Тим часом, обговорення статті 42.7 про взаємну допомогу в ЄС, про що виступає президент Кіпру Нікос Христодулідіс, набирає обертів. Європейський Союз планує відпрацювати механізми реагування на випадок нападу на одну з країн-членів.
Заяви польського прем’єр-міністра з'явилися на тлі зростаючої напруженості у відносинах з Росією. Він також раніше поставив під сумнів, чи Сполучені Штати залишаться вірними своїм зобов'язанням перед НАТО щодо захисту Європи у разі атаки Росії. Такі коментарі ставлять питання про майбутнє колективної безпеки Європи.
Паралельно з цим, в Естонії раніше розкритикували припущення президента України Володимира Зеленського про можливу підготовку Росії до атаки на країни Балтії, назвавши це відтворенням російських наративів. Міністр закордонних справ Маргус Цахкна заявив, що розвідка не підтверджує концентрацію російських військ біля кордонів НАТО, тому що Москва не має для цього ресурсів. Глава комітету у закордонних справах парламенту Естонії Марко Міхкельсон зазначив, що такі заяви лише підіграють пропаганді Кремля про його «перевагу».
«Ми готуємося до різних сценаріїв, але я знову повертаюся до заклику зберігати холоднокровність, спокій і витримку. Я не бачу стимулу для Росії перевіряти на практиці статтю 5 НАТО. Гібридні випробування будуть завжди, я цього не заперечую», — заявив президент Фінляндії Александр Стубб, як повідомляє The Guardian.
«Ці ідеї про те, хто наступний, що наступна Естонія, або країни Балтії, або Фінляндія… ці наративи з’являються і зникають, це не вперше… це тактика Російської Федерації, щоб трохи нас стривожити, але ми повинні зберігати спокій», — зазначив президент Естонії Алар Каріс.
Думки про майбутні загрози з боку Росії розділили європейських лідерів, але спільним залишається одне: необхідність зміцнення обороноздатності та готовність до будь-яких викликів. Застосовуючи «фінський менталітет», Європа прагне не лише запобігти можливим конфліктам, але й забезпечити стабільність та безпеку на континенті, активно адаптуючись до нової геополітичної реальності.