Гречка по 75 грн: чи загрожує Україні дефіцит популярної крупи

В Україні знову зростають ціни на гречку. Наприкінці квітня середня вартість крупи сягнула 75,05 грн за кілограм. Хоча ще у березні, за даними порталу "Мінфін", вона коштувала близько 53,75 грн за кілограм. Це традиційно провокує ажіотаж і покупці починають купувати гречку про запас, побоюючись подальшого подорожчання та можливого дефіциту. 

Втім, експертка Світового банку Оксана Руженкова у коментарі Фокусу запевнила, що говорити про дефіцит гречки в Україні наразі не варто.

“Дефіциту гречки в Україні однозначно немає. Внутрішнє споживання до великої війни становило близько 90 тис. тонн, але зараз значна частина людей виїхала за кордон. Тому фактична потреба стала меншою”, — пояснила експертка.

Важливо Гречка по 100 гривень за кілограм: як можуть підскочити ціни на бензин і продукти через війну в Ірані, — аналітик

За її словами, у 2025 році Україна зібрала 82,7 тис. тонн гречки. Формально це менше довоєнної потреби, однак різниця не є критичною для ринку. До того ж гречка не швидкопсувний продукт і може зберігатися до трьох років. Тому залишки з попередніх сезонів створюють для ринку додатковий запас міцності.

Руженкова нагадала, що у 2021 році Україна зібрала 106 тис. тонн гречки, у 2022-му — 147,7 тис. тонн, а у 2023 році, коли через проблеми з експортом аграрії переорієнтовувалися на внутрішній ринок, валовий збір сягнув майже 208 тис. тонн. Це більш ніж удвічі перевищувало внутрішню потребу країни навіть з урахуванням довоєнного рівня споживання. Саме ці обсяги, за словами експертки, допоможуть уникнути реального дефіциту навіть у періоди, коли новий урожай буде меншим.

Чому зростають ціни на гречку — пояснення експертки

Одна з причин, через яку ціни на гречку пішли вгору, полягає в поведінці самих покупців. Щойно в інформаційному полі з’являються повідомлення про менший урожай або скорочення посівних площ, деякі українці починають купувати крупу наперед. Так на ринку виникає ажіотаж, який сам по собі може підштовхувати вгору ціни на продукт.

Оксана Руженкова вважає, що нинішню ситуацію навряд чи штучно створили торговельні мережі, аграрії чи логісти. За її словами, поштовхом став інформаційний шум довкола врожаю.

“Люди, прочитавши інформацію про менший урожай, заходять в магазин, бачать ще відносно невисоку ціну й купують гречку про запас, забезпечуючи персональну продовольчу безпеку. На тлі такого ажіотажу запаси крупи у ритейлерів швидко скорочуються, тому вони частіше звертаються до аграріїв, щоб поповнити полиці. Аграрії, своєю чергою, бачать підвищений попит і починають підіймати ціну. Тобто по факту саме ажіотаж на ринку провокує зростання цін”, — пояснила експертка. 

Вона додала, що замість гречки населення може перейти на кускус та булгур, які набагато дешевші.

Важливо В Україні може зникнути молоко: експертка назвала тривожні цифри і попередила про дефіцит

“Коли увага споживачів перемикається з одного базового продукту на інші, раціон стає різноманітнішим. Тому панікувати через те, що гречка трохи подорожчала, і говорити про дефіцит чи серйозні проблеми наступного року не варто. Це не буде критичною ситуацією, адже в Україні достатньо овочів та молочних продуктів. 

До того ж зараз розпочався сезон випасу худоби, через що молочна продукція має подешевшати найближчим часом, як і курячі яйця. Це, своєю чергою, може трохи стримати й ціни на м’ясо. Значного здешевлення, як торік, очікувати не варто, але й карколомного зростання цін також не прогнозується”, — розповіла Оксана Руженкова.

“Не варто сподіватись на дешеву гречку”

Навіть якщо дефіциту гречки на ринку не буде, очікувати суттєвого зниження цін не варто. За прогнозами, площі під гречкою можуть скоротитися ще приблизно на тисячу гектарів порівняно з минулим роком. Саме по собі це не означає різкого падіння врожаю, адже валовий збір залежить не лише від посівних площ, а й від погоди, зрошення та роботи фермерів.

Важливо Популярний продукт може зникнути з полиць: криза цитрусової індустрії вже почалася, — ЗМІ

"Сподіватися, що гречка наступного року буде дешевою, я б не стала. Ми бачимо, наскільки подорожчали бензин і дизельне пальне, а саме на ньому працює вся сільськогосподарська техніка. Якщо паливний фактор не буде врегульований, це позначиться на продовольчій інфляції", — пояснила експертка Світового банку Оксана Руженкова.

У разі подальшого зростання вартості пального восени можуть подорожчати не лише крупи, а й інші продукти харчування. Йдеться про можливе зростання цін на продукти на 10–14%.

"Тобто, нинішні ціни на продукти можуть зрости на 10–14% восени, якщо паливну кризу не буде врегульовано”, — зазначила експертка.

Що з посівною гречки

У 2025 році площі під посів гречки в Україні зменшилися. Порівняно з 2024-м аграрії відвели під цю культуру на 33% менше земель (30 тис. гектарів). На врожай також вплинула погода, адже було прохолодно й досить дощове літо. У результаті врожайність гречки у 2025 році становила 13,9 ц/га, тоді як у 2024-му — 14,7 ц/га.

“У 2026 році валовий збір гречки буде меншим. Але все залежатиме від урожайності. Якщо площі становитимуть близько 56,8 тис. гектарів, а врожайність буде на рівні 13,7 ц/га, можна очікувати валове виробництво приблизно на рівні 78 тис. тонн гречки”, — спрогнозувала Руженкова.

Попри це, експертка не радить драматизувати ситуацію. Навіть якщо гречка буде дорогою, споживчий кошик українців може частково компенсувати це іншими продуктами. Зокрема, на ринку достатньо овочів.

“Завдяки відносно недорогим овочам українці досить спокійно пройшли зимовий період 2025-2026 років. Борщовий набір коштував значно дешевше, ніж у попередні роки війни, коли країна втратила частину промислового овочівництва, зосередженого переважно в Херсонській, Миколаївській та Запорізькій областях. Після цього виробництво почало зміщуватися в центральні та західні регіони України. Саме там аграрії наростили вирощування овочів і фактично компенсували частину втрачених обсягів, що допомогло перекрити дефіцит”, — зауважила Оксана Руженкова.

Україна втратила понад мільйон гектарів посівних площ

Через російську агресію, окупацію частини територій та мінування Україна втратила понад мільйон гектарів земель, які могли б використовувати під час посівної кампанії. Однак, за словами Оксани Руженкової, ключова проблема полягає не лише у кількості втрачених площ, а й у спеціалізації аграріїв, які працювали на цих територіях.

“Проблема не стільки в самих втрачених площах, скільки в спеціалізації аграріїв на тих територіях, які були й залишаються окупованими. Наприклад, Запорізька область біля Енергодара була своєрідним поясом раннього тепличного овочівництва. Там вирощували перець, редиску, ранні помідори, огірки, кабачки та баклажани”, — пояснила вона.

Окреме значення мала і Каховка, а також частина Миколаївської та Херсонської областей. Саме там вирощували ґрунтові овочі, цибулю, томати, полуницю, виноград, персики, абрикоси та іншу продукцію. Частина цих овочів ішла не лише на полиці магазинів, а й на переробку на консервацію, кетчупи та томатну пасту.

“Україна була відома у світі томатною пастою і фактично входила до трійки найбільших виробників. Логічно, що ми втратили цю позицію, коли постраждали ключові виробничі потужності на півдні. Тому йдеться не просто про гектари, а про спеціалізацію і навіть позицію на світовому ринку”, — зазначила експертка Світового банку, додавши, що цей фактор важливий і для ринку круп. 

Чому аграрії не дуже люблять гречку

Для аграріїв гречка не найпривабливіша культура. Вона дає нижчу врожайність, ніж пшениця чи інші експортні культури. З тієї самої площі фермер може отримати менший обсяг продукції, а продати її значно дорожче не може. Тому надається перевага експортним культурам.

Важливо "Світ на межі голоду": як війна в Ірані та блокада Ормузької протоки вплине на Україну, — ЗМІ

“Україна може увійти в наступний сезон із великими перехідними залишками олійних і зернових культур. Тому потрібно думати, що робити з нереалізованим урожаєм, адже місце на елеваторах потрібно буде звільняти під нову продукцію. 

Для України, яка багато в чому залишається сировинною країною, експорт і поставки продукції на зовнішні ринки є надзвичайно важливими. Водночас експорт гречки у наступному сезоні навряд чи буде великим: вона просто не зможе конкурувати безпосередньо на кордоні з іншими зерновими та олійними культурами, які аграрії намагатимуться швидко реалізувати”, — додала Оксана Руженкова. 

Раніше Фокус писав, що в цьому році українцям варто готуватися до високих цін на фрукти. Оскільки через різке похолодання, сніг та град аграрії можуть втратити понад 50% врожаю кісточкових культур.