Як Україна протидіє російським дронам "Молнія-2": в Forbes розповіли деталі

На думку видання, Україні доведеться й надалі вдосконалювати як засоби радіоелектронної боротьби, так і кінетичні засоби захисту, щоб протидіяти таким системам, як "Молнія-2".

Дрони та системи протидії безпілотника відіграють ключову роль на полі бою між Росією та Україною, пише Forbes.

Видання зазначило, що наразі Росія все частіше застосовує безпілотні літальні апарати через обмеження щодо використання артилерії, яка традиційно була основним компонентом її операцій.

Тим часом українська система протидії дронам розширилася і стала дедалі ефективнішою, частково завдяки широкому застосуванню перехоплювальних дронів.

Додається, що у відповідь на це Росія наростила виробництво та використання дрона "Молнія-2". Окрім того, що він коштує недорого, система має низку простих, низькотехнологічних особливостей, що дозволяють їй ефективніше діяти проти засобів захисту.

Безпілотник "Молнія-2"

Дрон "Молнія-2" – це російська безпілотна система з фіксованим крилом, розроблена як недорога платформа, придатна для серійного виробництва, призначена для виконання ударних і розвідувальних завдань.

Його розробкою займається компанія "Атлант Аеро". БпЛА виготовляється з недорогих матеріалів, таких як пінопласт, фанера, пластик і легкі композитні матеріали. Видання зазначає, що за деякими даними, його вартість становить лише 300 доларів за одиницю.

Додається, що безпілотник має розмах крил 1,5 метра і вантажопідйомність 5 кг. Він оснащений електродвигунами, розвиває максимальну швидкість близько 120 км/год, має час польоту приблизно 40 хвилин і дальність польоту від 40 до 60 км залежно від конфігурації.

"Ранні версії використовували один двигун і камери типу FPV для кінцевого наведення, тоді як новіші варіанти отримали два двигуни, перероблений фюзеляж і модернізовану авіоніку для підвищення продуктивності та гнучкості корисного навантаження", - йдеться в статті.

Примітно, що цей безпілотник Росія розробила для децентралізованого складання та швидкого розгортання поблизу лінії фронту. У розібраному вигляді БпЛА поміщається в рюкзаки, що полегшує його транспортування до місця запуску.

Видання розповіло, що зазвичай дрон запускають за допомогою пневматичної катапульти, а потім передають керування оператору за допомогою пристроїв у форматі FPV.

"Система створена для масового застосування, що дозволяє командам запускати велику кількість дронів за короткий проміжок часу", - вказується в публікації.

Українська система протидії дронам

Видання зазначає, що Україна застосовує багаторівневу систему протидії безпілотникам, яка поєднує кінетичні системи, що фізично знищують безпілотники, а також некінетичні системи, які електронним шляхом порушують їхню роботу або виводять їх з ладу.

"Некінетичні заходи значною мірою спираються на радіоелектронну боротьбу, спрямовану на розрив зв’язку між безпілотником та його оператором", - йдеться в статті.

Як правило, такі дрони керуються у певних діапазонах радіочастот, причому сигнал слабшає під час проходження від пульта управління до літального апарата.

Пояснюється, що для того, щоб заглушити цей зв’язок, системи радіоелектронної боротьби передають сигнал у тому ж діапазоні частот, а також надсилають сильніший сигнал до приймача дрона, перекриваючи оригінальний сигнал управління.

За даними видання, деякі модифікації "Молнії-2" використовують оптоволоконні кабелі для передачі сигналів управління, що фактично робить їх стійкими до радіоелектронного придушення. Зазначається, що такий підхід є дорожчим і зменшує корисну навантаження.

Тому, за повідомленнями, Росія застосувала простіший метод для обмеження ефективності української радіоелектронної боротьби.

"Замість роботи на одній частоті безпілотники "Молнія-2" налаштовані на використання цілого діапазону частотних смуг. Велика кількість дронів розподіляється по всьому спектру, так що лише невеликий відсоток працює на будь-якому одному діапазоні", - розповідає видання.

З цієї причини, російські оператори дронів вибирають частоти, які активно не заглушаються.

"Українські системи радіоелектронної боротьби випромінюють сильні сигнали під час передачі, що дозволяє чітко визначити, на які частотні діапазони націлено", - додається в публікації.

Видання зазначило, що це створює проблему масштабування для української оборони. Все через те, що для того, щоб протидіяти російським дронам, які працюють на багатьох частотах, системи радіоелектронного придушення повинні охоплювати ширшу частину спектра.

"Оскільки потужність придушення розподіляється між більшою кількістю діапазонів, інтенсивність сигналу в кожному окремому діапазоні знижується, що зменшує ефективну дальність дії", - вказує видання.

Тому з метою забезпечення ефективного покриття широкого спектра потрібні значно більша потужність та краща координація.