Найзагадковіша книга у світі: чому її не можуть прочитати вже 600 років

Про те, чому рукопис Войнича так важко розшифрувати, пише GreekReporter.

Що таке рукопис Войнича насправді?

Свою назву він отримав на честь польсько-литовського антиквара Вільфріда Войнича, який придбав його у 1912 році. Радіовуглецевий аналіз пергаменту – телячої шкіри – вказує, що він був створений на початку XV століття, приблизно між 1404 і 1438 роками.

Вільфрід Войнич / Архівне фото

До наших днів дійшло близько 240 сторінок, частина з яких має розкладні елементи. Структура розділів спершу виглядає знайомою, але потім різко змінюється. Зокрема, є ботанічні ілюстрації рослин, які ніби нагадують європейські види, але водночас поєднують частини у незвичайний спосіб, через що складно визначити, чи вони реальні.

Також у рукописі є астрономічні й космологічні схеми, зодіакальні кола, сцени, схожі на купання жінок у зеленуватих водоймах, сторінки, що нагадують фармацевтичні записи, а також щільні блоки коротких "рецептів", зміст яких досі невідомий.

Рукопис Войнича містить різноманітні ілюстрації / Фото Wikipedia

Найбільше інтригує саме письмо. Текст написаний рівними рядками зліва направо і складається приблизно з двох десятків символів, серед яких трапляються витягнуті літери, що піднімаються над іншими.

Він справляє враження повноцінної мови, створеної досвідченим середньовічним писарем, і за стилем нагадує інші рукописи того часу. Проте зміст тексту залишається абсолютно незрозумілим.

Чому рукопис досі не вдалося розшифрувати?

Будь-яка спроба прочитати текст наштовхує читача на парадокс. За статистикою він поводиться як справжня мова. Довжина слів, їх розподіл та повторення відповідають природним мовним закономірностям. Дослідники навіть виділили два "діалекти" – "Керрієр А" і "Керрієр Б", які відрізняються частотою символів і слів.

Такі відмінності характерні для текстів, створених кількома авторами або протягом тривалого часу. Якщо вважати текст простим шифром, отримана частота літер не матиме сенсу. Якщо ж це просто жарт, виникає питання, як у середньовіччі змогли створити настільки послідовний і складний текст без сучасних знань про лінгвістику.

Рукопис Войнича не піддається розгадці / Фото Wikipedia

У наш час до розгадки долучилися алгоритми машинного навчання. Деякі з моделей ШІ стверджують, що текст має ознаки івриту, інші – що це штучно створена мова для приховування інформації. Проте жодна з них не надала перекладу, який вчені могли б перевірити.

Ілюстрації також не дають чітких відповідей. Зодіакальні схеми містять позначки, схожі на латинські, але вони змішані з невідомим текстом. Зображення лазень мають вигляд технічних схем, але не відповідають відомим медичним посібникам. А рослини поєднують риси реальних і вигаданих видів.

Де знаходиться рукопис Войнича?

Як повдіомляє National Geographic, з 1969 року рукопис зберігається в Бібліотеці рідкісних книг і рукописів Бейнеке при Єльському університеті. Свою назву він отримав від Вільфріда Майкла Войнича. Він намагався привернути увагу до розшифрування тексту, однак жодна зі спроб не дала результату.

Рукопис Войнича зберігається в Бібліотеці рідкісних книг і рукописів Бейнеке / Фотро Wikipedia

Історичні записи свідчать, що рукопис побував як у руках алхіміків, та і імператорів. Наприкінці XVI століття німецький імператор придбав його в англійського астролога за 600 венеціанських дукатів, припускаючи, що автором міг бути середньовічний ченець Роджер Бекон.

Згодом книга перейшла до чеського фармацевта, змінивши кількох власників протягом своєї історії.

Що вдалося дізнатися після розшифрування найскладнішого коду сувоїв Мертвого моря?

Нідерландський дослідник Еммануель Олівейро з Гронінгенського університету розшифрував два фрагменти давніх єврейських рукописів із категорії криптичного письма, які понад 50 років залишалися нерозгаданими. Йдеться про пошкоджені сувої з печер поблизу Мертвого моря, створені понад 2000 років тому.

Виявилося, що незрозумілі символи насправді відповідають конкретним літерам івриту, що дозволило відновити зміст текстів. У розшифрованих уривках містяться біблійні мотиви, згадки про Бога, імена з Писання та пророцтва про відновлення Ізраїлю.

Також у текстах зустрічаються згадки дат, правителів і навіть загадкові описи поховань, які поки що не вдалося точно ідентифікувати. Дослідники вважають, що незвичне письмо могло використовуватися для надання священного статусу текстам і обмеження кола їхніх читачів.