Походження людини виявилося складнішим: нові дані ДНК змінюють уявлення і про минуле українців

Дослідники дедалі частіше говорять не про одну вихідну групу, а про кілька давніх людських спільнот, які існували поруч, контактували між собою й поступово залишали спільний генетичний слід. Саме така картина краще пояснює різноманіття, яке сьогодні бачать у геномах сучасних людей, розповідає National Geographic.

Що змінило нове дослідження?

Походження Homo sapiens знову стало предметом наукової дискусії після нового генетичного дослідження, яке поставило під сумнів звичну схему розвитку сучасної людини. Дані свідчать, що наш вид міг сформуватися не в межах однієї ізольованої групи, а внаслідок тривалого контакту кількох давніх популяцій на території Африки.

Раніше одна з найвідоміших концепцій – "Out of Africa" – пояснювала появу сучасної людини походженням від однієї спільноти, яка згодом поширилася світом. Тепер дослідники говорять про значно складнішу картину: стародавні людські групи жили в різних частинах континенту, підтримували зв’язки й поступово змішувалися між собою.

Дослідження ДНК відкриває цікаві факти про минуле / Фото Pixabay

Такого висновку дійшла команда науковців із Каліфорнійського університету. Під час роботи вони проаналізували генетичні дані сучасних африканських популяцій, зокрема 44 нові геноми представників народу нама, який мешкає на півдні Африки та відомий високим рівнем генетичної різноманітності. За допомогою комп’ютерного моделювання вчені порівнювали різні сценарії розвитку – від моделі одного джерела до варіанта, де кілька популяцій тривалий час існували паралельно і контактували між собою.

Перші переможці вже отримали свої призи від Руни! А ви ще не долучились? У матеріалах рубрики Смачно 24 знаходьте 5 клікабельних баночок соусу і беріть участь у розіграші призів від бренду. А 6 травня можна забрати головний приз – мультипіч Tefal.

Саме остання схема найкраще узгодилася з отриманими генетичними результатами. За оцінками авторів роботи, помітне розходження між давніми людськими групами почалося приблизно 120 – 135 тисяч років тому. Водночас це не означало повної ізоляції – обмін генами між ними тривав ще дуже довго.

Одна з авторок дослідження, антропологиня Brenna Henn, пояснила, що попередні уявлення значною мірою обмежувалися браком викопних решток і недостатньою кількістю давньої ДНК. Ця невизначеність пов’язана з обмеженими даними, а також із тим, що викопні знахідки не завжди збігаються з моделями, побудованими на основі сучасної ДНК. Нове дослідження змінює наше розуміння походження виду,
– наголосила науковиця.

Нову модель дослідники описують як "слабко структурований корінь" – систему, у якій ранні людські групи не були відокремленими одна від одної, а існували як мережа постійної взаємодії.

Що новий аналіз ДНК показав про зміни людини з часом?

Нове генетичне дослідження змусило науковців інакше подивитися на те, як змінювалася людина впродовж останніх тисячоліть. Отримані результати показують: природний добір у людській історії був значно активнішим і тривав набагато довше, ніж припускали раніше, розповідає Scitechdaily.

У межах великого аналізу вчені вивчили стародавню ДНК майже 16 тисяч людей, які жили в різний час на території Західної Євразії. Це дозволило простежити, як окремі генетичні варіанти змінювалися протягом більш ніж 10 тисяч років і які з них поступово ставали поширенішими.

Раніше дослідники мали лише близько двох десятків переконливих прикладів спрямованого природного добору – тобто ситуацій, коли певна генетична особливість давала перевагу для виживання або народження потомства. Одним із найвідоміших прикладів вважали здатність дорослої людини перетравлювати молоко. Через обмежену кількість таких випадків довгий час існувала думка, що після виходу ранніх людей з Африки еволюційні зміни вже не мали великого значення, однак новий масив даних показав зовсім іншу картину.

Яке наукове відкриття перевернуло світ?

У Східному Китаї під водами озера Цяньдао дайвери виявили місто Ши Чен. Йому вже 600 років, тому ця знахідка важлива з кількох причин: