Українці підривають в росії усе, що тільки можна. А фронт залишається статичним – Том Купер і Дональд Гілл

Вступ Тома Купера. Зізнаюся без жодного сорому: останні кілька днів я займався іншими справами ("ну а блог?"), але весь час тримав "одне око" на безперервному нарощуванні американської військової присутності на Близькому Сході, а друге – на тому, як українці підривають усе, що тільки можна, на території росії… а росіяни… "відплачують".

На додачу до цього туареги в Малі провели одну з типових для тієї частини світу операцій razzou. Поки що мало відомі за межами відносно вузьких кіл, ці рейди практикуються, щоправда, у дуже різний спосіб, ще з середини 1980-х: швидкісні наскоки, що ґрунтуються на інфільтрації та націлені на руйнування центру опору противника (у цьому випадку – одного з офісів місцевих губернаторів). Цей razzou забезпечив туарегам контроль щонайменше над третиною Малі, якщо не більше, збив один із гелікоптерів Мі-17 з російським екіпажем і коштував життя міністрові оборони країни…

Можливо, я просто виснажений або відволікся, але саме зараз не маю відчуття, що мені є про що "корисне" написати. Або принаймні нічого надихаючого. Тож, аби не марнувати ваш час далі, передаю слово Дональду Гіллу.

Огляд. Щоразу, коли "прості" об'єкти, як-от цехи й трубопроводи, пошкоджуються чи знищуються українськими далекобійними дронами, їх можна відбудувати за кілька тижнів. Це продемонстрували нафтові експортні термінали, а також підприємство "Атлант-Аеро" в Таганрозі цього тижня. Втім, навіть тимчасові перебої в експорті чи виробництві дронів варті витрат на удари по них. Але удари мають бути послідовними, щоб утримувати рівень експорту чи виробництва низьким.

Останнім часом – і нарешті – Україна робить саме це.

Удари по складних об'єктах, як-от обладнання для виробництва мікросхем на електронному заводі "Кремній Ел" у Брянську чи верстати ракетного заводу у Воткінську, що випускає балістичні ракети, створюють для росіян величезну проблему: їм дедалі важче відновлювати пошкоджене. Тобто такі удари мають довготривалі наслідки.

До того ж Україна продовжує зводити перешкоди, ефективні в умовах поля бою, на якому панують дрони. росіяни ніколи не доберуться до більшості з них, але такі укріплення все одно є мудрою інвестицією.

росія повільно просувається в районах Куп'янська, Слов'янська, Костянтинівки, Покровська та Гуляйполя. Тут "повільно" означає просування на одне-два поля в кожному секторі. Українські дрони серйозно б'ють по російській логістиці на відстані до 150 кілометрів.

Чернігівщина, Сумщина та Харківщина. Бойові дії на півночі статичні: малоінтенсивні виснажливі повітряні та наземні зіткнення. Ті самі оборонні перешкоди, які зводять на півдні, будуються й на півночі, а чернігівський сектор настільки тихий, що другорядні рубежі споруджують за 50 кілометрів від кордону, тоді як деякі укріплення першої лінії – лише за 8 кілометрів від нього. Додаткові фортифікації та перешкоди звели навколо міст, селищ і деяких сіл.

Складно зводити масштабну оборону під вогнем. Дронова активність на Сумському та Харківському напрямках значна. Україна все ще здатна формувати великі зони ураження з протимобільними перешкодами. Міста, селища та частина сіл мають кільцеву оборону, як показано червоним. Сама річка Оскіл є природною перешкодою для пересування і зоною ураження завширшки від 20 до 50 метрів. Якщо росіяни й зуміють подолати якусь із цих перешкод, за ними однаково спостерігатимуть дрони і чимало тих, хто перетинатиме їх, будуть знищені.

З часу останнього тижня грудня російські сили зайняли до 5 кілометрів прикордонної території на схід від Сум.

Більшість українських позицій відведено від кордону, а попереду розташовано лише окремі спостережні пункти. російське просування на схід від Сум – це зайняття саме цієї "сірої зони". Хоча бойове виснаження низької інтенсивності триває постійно, на півночі немає достатньої кількості російських сил для масштабних наступальних операцій.

Якщо росія колись усе-таки вирішить нарощувати тут угруповання, просунутися повз уже зведені перешкоди буде складно і дорого. Навіть якщо росіяни ніколи не візьмуть міст, у міру їхнього просування темпи руйнувань зростатимуть, тож докладатимуться зусилля, щоб тримати їх якомога далі – доки вони не впруться в перешкоди в зоні ураження.

Повітряні сили України мають чотири командування: "Захід" (синій), "Центр" (зелений), "Схід" (червоний) та "Південь" (рожевий). Наземні бої на Чернігівсько-Сумському напрямку відносно тихі, але Повітряне командування "Центр" дуже активне в обороні від російських "Гераней" і крилатих ракет. Українська мобільна група ППО розгорнулася на одному з відомих маршрутів "Гераней" і збила один із них зі станкового кулемета калібру .50.

Куп'янськ. Обидві сторони постійно перехоплюють дрони одна одної. Ось як 116-та бригада перехоплює російські дрони.

У пошкодженій лікарні в Дворічній помітили вісьмох росіян. Туди залетів дрон і обвалив будівлю. Уражено росіян у Куп'янську-Вузловому. російський авіаудар у Великій Шапківці – за 7 кілометрів від лінії фронту. Атаковано пункт керування дронами "Молнія" – за 15 кілометрів від фронту.

Четверо бійців 14-ї бригади провели вісім місяців на передовій позиції. Харчі могли надходити лише дронами і не завжди долітали. Часом вони по 10 чи 17 днів сиділи без їжі та пили дощову або талу воду. Вони втратили по 30-40 кг ваги, а їхні запити по радіо часом залишалися без відповіді. Коли родини виклали цю історію в мережу, командира 14-ї бригади звільнили, а командира 10-го корпусу понизили в посаді. Ситуація відразу покращилася. Щойно умови дозволять, усіх чотирьох евакуюють.

Два роки тому безпритульні кіт і пес блукали поблизу фронту, доки не прибилися до українських бійців 14-ї бригади на передовій позиції. Коли солдата, який доглядав за котом, було поранено, йому довелося залишити тварин. Дрони доставляли на цю позицію припаси і той самий дрон переніс кота й пса в тил на 10-12 кілометрів. Кіт возз'єднається з пораненим солдатом. Пес тепер служить у тиловому підрозділі. Дикі тварини, серед них і рідкісний кінь Пржевальського, гинуть на мінах та інших засобах війни. UAnimals – це волонтерська група, яка врятувала понад 10 000 тварин, яких довелося покинути, зокрема худобу, бджіл і екзотичних домашніх улюбленців.

Лиман. Це матеріал двотижневої давнини, але він показує місцевість навколо Ямполя. Наступна карта зображує приблизні позиції лише південної половини зони відповідальності 3-го корпусу, яка простягається на 60 кілометрів по прямій. 53-тя, 60-та та 63-тя бригади входять до 3-го корпусу. 66-та і 120-та бригади придані до корпусу.

60-ту окрему механізовану бригаду формували в Кривому Розі у березні 2022 року з людей без підготовки, набраних просто з вулиці. Бригаді доводилося вчитися просто на ходу. Перших втрат вона зазнала, коли 10 березня загинув один з її бійців, а двох інших, що потрапили в полон, згодом вбили. Бригада допомогла зупинити російський наступ і вже наприкінці місяця почала відтісняти противника назад. Першу перерву в боях підрозділ мав, коли росіяни відійшли з Херсона в листопаді 2022 року, після чого "винагородою" стало розгортання в Бахмуті з кінця 2022-го до літа 2023-го. Потім бригаду відправили на Харківський напрямок на півроку, а наприкінці 2023-го перекинули в Куп'янськ. Узимку 2024-го вона перемістилася в район Лимана.

У січні 2025 року росіяни почали просуватися в цьому районі, а українські бригади не могли їх стримати. У липні бригаду включили до новоствореного 3-го корпусу. Моральний дух у підрозділі був низький, поширювалося дезертирство. Після того як командування корпусу оцінило бригади та виявило проблеми з керівництвом і навчанням, у вересні замінили командирів 125-ї та 60-ї бригад. Командиром 60-ї бригади став майор Дмитро Рогозюк, а на ключові посади перевели досвідчений особовий склад із 3-ї бригади, щоб допомогти йому оновити культуру в підрозділі.

З трьох батальйонів, тимчасово приданих бригаді, один перевели до штатного складу, а два інші розформували, перерозподіливши людей у бригаді на наявні посади. Дроновий підрозділ із 3-ї бригади передали 60-й і розгорнули в окремий дроновий батальйон. Розширили рекрутинг, шукали бійців із розформованих іноземних формувань. Молодший командний склад готували, щоб він став хребтом бойових підрозділів. Деякі люди не сприйняли змін і пішли до 442-го дронового батальйону Сил тероборони.

До грудня 2025-го російський наступ у районі зупинився. Уже в січні кількість випадків самовільного залишення частини в бригаді значно скоротилася, і люди поверталися до підрозділу через те, як з ними поводилися, і завдяки довірі до фаховості нових командирів.

Коли її домівку, в якій вона прожила 53 роки, було знищено, 77-річна жінка спробувала евакуюватися зі Ставків пішки, з двома палицями. Побачивши, як вона впала, бійці 60-ї бригади відправили їй наземного дрона, який вивіз її із зони ураження.

Слов'янськ. росія все ще повільно просувається на захід від Калеників.

Костянтинівка. російський наступ триває. Південно-західну частину міста накрили масовані авіаудари. Принаймні один росіянин після бомбардувань зміг дійти до того району.

російський штурм трьома вантажівками на південь від Предтечиного коштував їм пятьох убитих та сімох поранених.

Бійці підрозділу "Лють" планують операцію та використовують віртуальний 3D-тур місцевістю, щоб ознайомитися з нею ще до виходу на завдання.

Український бронетранспортер наїжджає на скинуту з повітря міну, але не зупиняється – на повній швидкості рухається підбирати тяжкопоранених.

Екіпаж наземного дрона відхилився від свого завдання, щоб евакуювати бійця іншого підрозділу.

Через дрони пораненого солдата довелося дві доби нести на 12 кілометрів.

Цивільні все ще живуть у місті й збирають хмиз на паливо – за 3 кілометри від місць, де зафіксовано 16 авіаударів. Коли росіяни просунуться, авіаудари просунуться разом із ними.

Дрони 1-го корпусу України не лише атакують логістичні цілі навколо Донецька, за 60 кілометрів від лінії фронту, а й полюють на російські мобільні вогневі групи, які намагаються їх збивати.

У Бахмуті 56-та бригада обстежила частково зруйновану будівлю і знайшла російський склад: артилерійську гармату, мотоцикл, фургон із засобом РЕБ та кілька награбованих пральних машин. По гарматі та фургону з РЕБ завдано ударів.

Покровськ. росіяни заявили про "звільнення" Гришиного та виклали відео як "доказ". Насправді вся ця "бойова активність" була зафільмована на схід від Селидового – за 22 кілометри від лінії фронту.

Вантажівки атаковані одразу кількома дронами на захід від Донецького аеропорту, за 45 кілометрів від фронту. російську логістику атакують безперервно.

Інше, що відбувається безперервно: обидві сторони перехоплюють значний відсоток дронів противника. Я рідко показую такі відео. На карті червоні точки – це перехоплені російські дрони, сині – перехоплені українські. Цього стається набагато більше, ніж ми взагалі коли-небудь побачимо.

Гуляйполе. Контроль над районом на південний захід від Гуляйполя ніколи й не стабілізовувався – байдуже, на чиєму боці, російському чи українському.

Дрони шукають техніку, заховану в будівлях, після чого по ній відпрацьовує HIMARS. Дрон проводить оцінку завданих пошкоджень.

У Воздвижівці виявили техніку, втрачену противником у попередні тижні: MRAP, два фургони, шість легковиків і три наземні дрони (UGV).

Запоріжжя. 414-та бригада ЗСУ вразила низку російських цілей.

росіянин здається в полон двом українським бійцям, після чого витягує гранату. Його дивні рухи викликали підозру ще до того, як він потягнувся до гранати.

Херсон. 38-й зенітний ракетний полк ЗСУ збиває російську крилату ракету французькою ракетою Mistral.

Одеса. Щоб додати глибини протиповітряній обороні Одеси й Миколаєва, у морі розгорнули катери з кулеметами та керованими лазером ракетами. Тепер Україна розгортає ракети-перехоплювачі Sting на морських дронах і збиває ними російські "Шахеди".

Утім, російське засилля ударних безпілотників триває, і за минулий тиждень вони завдали значної шкоди місцевим складським об'єктам.

Окуповані території. Минулого тижня українські підрозділи, що оперують далекобійними БпЛА, продовжили кампанію проти ворожих засобів ППО. Серед іншого, було знищено радар системи С-350 за 130 кілометрів від лінії фронту – між Маріуполем і Таганрогом. Замість того, щоб використовувати окремий радар для виявлення літака та інший для його ураження, радар С-350 уміє і те, і інше.

ЗРК "Тор" уражено поблизу Мелітополя. Інший "Тор" уражено в Запоріжжі.

Україна також постійно б'є по складах боєприпасів, сховищах і логістичних центрах глибоко за лінією фронту. Ці удари сталися на віддалі 60-150 кілометрів від лінії фронту.

Ці удари відбулися на віддалі 40-140 кілометрів за лінією фронту: логістична база і склад боєприпасів (Запоріжжя), база техніки, ремонтна база та сховище пального (Донецьк), а також логістична й ремонтна база в Бердянську.

У Севастополі завдано ударів по десантних кораблях, кораблю управління та радарному кораблю "Подльот".

По готелю, який використовували як командний пункт ФСБ, було завдано ударів вісьмома дронами FP-2. 12 росіян загинули, 15 – поранені.

Ще шість дронів FP-2 уразили штаб 58-ї загальновійськової армії в Кадіївці на Луганщині. Загинули дев'ять офіцерів, п'ятеро поранені. Спершу планували застосувати лише два дрони, але в чотирьох виявилися несправні бойові частини. Якби бойові частини спрацювали, ще чотирма дронами того ж дня вдарили б по іншій цілі.

У Щасливцевому, за 140 кілометрів від лінії фронту, за ніч було знищено ще одну базу ФСБ. Зруйновано п'ять будівель, які використовували як житло, інші споруди, склад, набитий боєприпасами, і кілька одиниць техніки.

росія. 16 квітня було завдано ударів по нафтопереробному заводу в Туапсе та його експортних завантажувальних причалах. 20 квітня НПЗ ударили вдруге, після чого він горів п'ять днів. Це був десятий удар по цьому заводу за три роки – і він зупинив підприємство. Пошкоджено й знищено завантажувальні причали, трубопровідну інфраструктуру і резервуари термінального зберігання.

"Новокуйбишевська нафтохімічна компанія" в Самарській області – це водночас НПЗ і хімзавод. Минулого тижня по ньому вдарили вдруге, і протидронові сітки не врятували від пожежі. Новокуйбишевський і Сизранський НПЗ припинили роботу 18 квітня. НПЗ "Лукойл-Нижегороднафтооргсинтез" у Кстові зупинили після удару 5 квітня. Виробництво на ньому можуть відновити до кінця місяця, але щодо інших трьох НПЗ оцінок термінів відновлення немає.

25 квітня загорівся Ярославський НПЗ.

Горьковська нафтоперекачувальна станція в Нижньоновгородській області – ключова ланка російської системи нафтопроводів. Уражено три резервуари і виникла пожежа площею 20 000 квадратних метрів. Атаковано також Микільську насосну станцію в Тамбовській області – деталей пошкоджень поки що немає.

Через удари по нафтових терміналах російський експорт нафти у березні впав на 300 000 барелів на добу, а нафтопродуктів – на 200 000 барелів на добу. Того місяця росія втратила 2,3 мільярда доларів через зниження експорту. На початку березня США на місяць зняли санкції, а потім продовжили це послаблення ще на місяць. Навіть попри зростання цін на нафту більш ніж на 30 доларів, росія тепер ледь зводить кінці з кінцями з надходженнями від експорту. Через безперервні українські удари експорт у квітні може виявитися ще нижчим. Падіння експорту і брак ємностей зберігання змусили росію скоротити видобуток сирої нафти на 300–400 тисяч барелів на добу. Очільник шведської розвідки вважає, що до кінця року нафта має триматися вище 100 доларів за барель –лише щоб закрити дефіцит російського бюджету; але навіть за цієї умови покрити інші слабкі місця економіки не вдасться. Якби не Трампова війна з Іраном, економічний спад росії був би швидшим.

Вгорі – 13 січня ракети уразили завод "Атлант-Аеро" в Таганрозі, Ростовська область. Підприємство випускає дрони "Молнія", "Оріон" та засоби РЕБ. Унаслідок удару зруйновано один цех із внутрішньою пожежею і пошкоджено інший. 29 березня по заводу вдарили знову – росіяни заявили про пошкодження промислових об'єктів, житлових будинків і техніки, але без подробиць. Внизу – 19 квітня по підприємству вдарили ракети "Нептун". Один цех зруйновано, ще два пошкоджено. Пошкодження від удару 13 січня позначено зеленим. Завали зруйнованої будівлі вже прибрали, пошкоджену будівлю відремонтували. У верхньому лівому куті побудовано ще один новий корпус – можливо, замість зруйнованого в січні. Навіть коли об'єкти пошкоджуються чи руйнуються, по них треба бити неодноразово, щоб реально перервати виробництво.

У Бєлгороді вражено пускову установку С-300. За один день знищено три "Тори", одну "Осу" та цистерну з пальним.

Тим часом це остаточно підтвердилося: так, у росії вичерпуються системи ППО. Оскільки їхні нафтові експортні термінали зазнають повторюваних ударів, до 1 червня вони мають намір додати ще 54 групи ППО до наявних 80. Саме вони відповідатимуть за оборону найважливіших об'єктів. Втім, їхнє завдання буде непростим: російський "повітряний оборонний мур" уздовж кордону з Україною дедалі дірявіший – лише в одній Ленінградській області цьогоріч збито вже не менше 243 українських дронів.

У Самарі партизани підпалили локомотив.

Українські хакери підключилися до наради в російському Міністерстві промисловості і торгівлі. На засіданні обговорювали, що 90% компонентів дронів виробляються в Китаї. Є англомовна версія цього відео. Хакери також виступили з "вербувальною промовою" в Кубанському державному аграрному університеті в Краснодарі.

У росії накопичилося чимало невдоволення через те, що путін розпорядився відключати інтернет. На додачу росія намагається блокувати VPN, якими люди обходять цензуру. Бізнес-еліти втратили мільйони через ці відключення і лобіюють, щоб путін скасував рішення. Уряд заявляє, що відключення зумовлені міркуваннями безпеки і будуть тимчасовими.

Джерело: частина 1 та частина 2