Уникнути спокус недореформи: Україна має змінити правила щодо паковання та його відходів

Цьогорічна весна додала до євроінтеграційного треку України нові можливості та виклики, в яких поєднались отримані Україною benchmarks (ключові показники закриття переговорів) уже за всіма кластерами, схвалення урядом Національної програми адаптації національного законодавства до acquis ЄС, вибори в Угорщині та дискусії навколо "символічного" членства в ЄС (без права голосу та доступу до бюджету Євросоюзу).

Прикладом можливостей і ризиків є законопроєкт у сфері паковання та відходів паковання, який перебуває на розгляді в парламенті.

Це перший із низки спеціальних проєктів законів, якими планується впровадження розширеної відповідальності виробника у сфері управління відходами.

Тож тривають жваві дискусії як стосовно спеціальних питань щодо паковання та відходів паковання, так і з концептуальних питань впровадження розширеної відповідальності виробника.

Ризики "недореформи".

Ця робота є важливою, адже у подальшому напрацьовані підходи можуть тією чи іншою мірою поширюватися і на певні елементи законодавчого регулювання питань управління відходами електричного та електронного обладнання, батарей і акумуляторів, знятих з експлуатації транспортних засобів, мастил (олив), шин, текстилю.

Більше того, саме цей проєкт закону має першим проходити шлях перенесення нових регламентних норм у сфері управління відходами – а весь цей процес повинен завершитися до кінця 2027 року.

А ще актуальності роботі над законопроєктом додає поточний дискурс про "символічне", або ж несправжнє членство.

Не вдаючись до нюансів діалогів та настроїв на зовнішньополітичному рівні, можемо припустити лише, що ідеї урізаного, чи то "символічного" членства можуть бути відповіддю на так само "символічне", неповноцінне проведення реформ.

Сфера управління відходами є однією з тих, в якій об’єктивних та суб’єктивних причин, що спокушають до половинчастих реформ, більше ніж достатньо.

Аргументують зазвичай тим, що європейські держави йшли до теперішніх стандартів у цій сфері аж три десятки років, відсутністю належної інфраструктури та необхідністю значних інвестицій у її розвиток, відсутністю реальної інформації про обсяги відходів, а також практичним (як позитивним, так і негативним) досвідом учасників процесу у сфері управління відходами.

У сфері відходів паковання до цього також можна додати й низку інших факторів.

Зокрема, є кілька бізнес-моделей – потенційних претендентів на створення організацій розширеної відповідальності виробника у сфері паковання, які були прораховані за вимогами вже нечинної Директиви 94/62/ЄС, заміненої Регламентом (ЄС) 2025/40).

Також є реалії вже розпочатої реформи у сфері управління відходами з відповідними строкато заповненими нішами.

Ну й самі вимоги нового Регламенту (ЄС) 2025/40, який значно розширив предмет регулювання у сфері паковання та відходів паковання.

Де ми зараз.

Однак спробуємо розібратись у тому, де ми є та як пробігти цей марафон фахово, гідно, без штучних зволікань та у рамках встановлених цілей, завдань та термінів.

Їх містить Національна програма адаптації національного законодавства до acquis ЄС, затверджена урядом 1 квітня 2026 року.

Це комплексний інструмент планування та координації процесу адаптації законодавства України до права Євросоюзу.

Виконання її має забезпечити повне узгодження правової та інституційної системи України зі стандартами та правом ЄС.

Усього в Національній програмі за кластером 4 "Зелений порядок денний та стале з’єднання" є 252 цілі.

Серед них ті, які стосуються розділу 27 "Довкілля та зміна клімату" та виконання бенчмарку 27.4 щодо сфери управління відходами.

Це, наприклад, імплементація регламентів ЄС у сфері перевезення та імпорту відходів, Директиви 2011/65/ЄС про обмеження використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні та імплементація низки директив та регламентів ЄС у сфері управління окремими потоками відходів, а також щодо зменшення впливу деяких пластикових виробів на довкілля.

Як було згадано вище, усі відповідні закони мають ухвалити не пізніше грудня 2027 року.

При цьому переважна більшість законопроєктів у сфері управління окремими потоками відходів повинні бути винесені на громадське обговорення вже в серпні 2026 року.

У частині реформи паковання та відходів паковання після тривалих внутрішньополітичних дискусій уряд вирішив досягати відповідної цілі через супровід та ухвалення згаданого на початку законопроєкту "Про паковання та відходи паковання".

Саме навколо нього наразі триває об’єднання зусиль центральних органів виконавчої влади – Мінекономіки, Мінрозвитку, Держекоінспекції – та профільного комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.

Перед усіма залученими сторонами стоїть непросте завдання – змінити сам підхід до процесу, сфокусувавшись на ретельній роботі над нормами імплементаційного регулювання та реалістичним актуальним плануванням, розрахунками, а також на фаховому та змістовному діалозі між державою, бізнесом та громадами.

Дороговказом у цьому питанні для України є як Регламент (ЄС) 2025/40, так і опубліковані Настанови Європейської комісії щодо його застосування.

Серед іншого, у них звернено увагу на межі гнучкості, доступної для держав-членів у застосуванні норм Регламенту.

Знову ж – ця робота є першим досвідом динамічної діяльності вже в рамках виконання Національної програми, який можна буде поширити на інші законопроєкти, що стосуються відходів.

Що і як оцінюватимуть у Брюсселі.

Україна у цьому процесі тісно взаємодіятиме з Єврокомісією.

17 березня цього року Україні було передано ключові показники закриття переговорних кластерів 3, 4 та 5 (closing benchmarks).

Зокрема, однією з умов, передбачених для закриття переговорів за розділом 27 "Довкілля та зміна клімату" кластера 4, є продовження адаптації до відповідного законодавства ЄС у сфері відходів, "…дотримуючись ієрархії відходів та виділяючи відповідні кошти на інвестиції в інфраструктуру".

"Україна розробляє програми запобігання утворенню відходів, ухвалює та оновлює плани управління відходами – на національному та регіональному рівнях, – які містять інформацію про всі потоки відходів та рішення щодо управління ними, включаючи тип та потужність інфраструктури управління відходами, схеми роздільного збору та економічні інструменти", – зазначено в ключовому показнику 27.4, який стосується сфери управління відходами.

Відповідно до наданих Україні додаткових інформаційних документів стосовно практичного виконання переданих ключових показників, для закриття кластера 4 у частині переговорного розділу 27 очікується, що "…все національне законодавство буде прийнято, всі відповідні органи (компетентні органи) призначено/визначено та всі процеси встановлено".

"Може бути передбачено певну гнучкість щодо інших елементів, що стосуються повної імплементації: початок збору даних, перевірки та забезпечення виконання, що в певних випадках може розпочатися після закриття розділу та не пізніше дня вступу, – додається в додаткових інформаційних матеріалах, отриманих Україною.

– Ці елементи повинні бути повністю відображені в окремих планах імплементації конкретних директив/регламентів".

Встановлено критерії оцінювання виконаної Україною роботи та методи оцінки.

Зокрема, Єврокомісія відстежуватиме відповідні зміни в законодавстві.

Коли того чи іншого ключового показника досягнуто, Україна має поінформувати про це Брюссель та вказати на ступінь адаптації національного законодавства до acquis ЄС (повна чи часткова).

При цьому в усіх таких випадках очікується надання інформації щодо елементів, які не були повністю відтворені у національному законодавстві, та плановані строки повного приведення законодавства у відповідність до acquis ЄС.

Методами оцінки досягнення ключового показника є таблиці відповідності національного законодавства acquis ЄС, політичний діалог, звітування України, імплементаційні плани для тих acquis ЄС, для яких подано запит на перехідні періоди; моніторингові місії (за потреби) та статистичні дані.

Як і для інших сфер, ключовим інструментом системного відстеження євроінтеграційного процесу в Україні залишатиметься оцінка її прогресу в межах Пакета розширення, який щорічно готує Європейська комісія.

Окрему увагу приділено планам України щодо імплементації нових актів ЄС у сфері управління відходами, як-от Регламент (ЄС) 2025/40 у сфері паковання та відходів паковання, Регламент (ЄС) 2023/1542 щодо батарей і відпрацьованих батарей, Регламент (ЄС) 2024/1157 про перевезення відходів.

Щодо цього Україна має поінформувати Єврокомісію вже під час підготовки нею цьогорічного звіту в межах Пакета розширення на початку вересня.

Значно більше, ніж галузева реформа.

Якщо підсумувати, євроінтеграція у сфері управління відходами, зокрема у сфері паковання та відходів паковання – це вже не про те, чи потрібно, а про те, як саме і в які терміни.

Це ретельна робота, в межах якої будь-яке рішення щодо невключення тієї чи іншої норми або частини Регламенту (ЄС) 2025/40 до законопроєкту органи державної влади мають ухвалювати з усвідомленням політичної відповідальності і з розумінням наслідків для всіх етапів переговорного процесу щодо вступу України в ЄС.

При цьому слід брати до уваги, що будь-які перехідні періоди щодо застосування вимог acquis ЄС мають бути спочатку ретельно обґрунтовані та прораховані на національному рівні, включені в імплементаційні плани, а згодом пройти схвалення усіма державами-членами на рівні ЄС.

Тож від зміни підходів до вивчення та обговорення питань адаптації законодавства України до acquis ЄС, зокрема у сфері управління відходами паковання, залежить значно більше, ніж галузева реформа.

Йдеться про якість руху України до членства в Євросоюзі та її реальну регуляторну, адміністративну та організаційну готовність та економічну спроможність до вступу за умов, коли "символічного" членства може бути недостатньо для геополітичних викликів.

Альона Шуліма, голова ГО "Прагма", PhD.

Матеріал підготовлено у рамках проєкту "Єднання для громади", що реалізується ІСАР "Єднання" за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Зміст матеріалу є виключною відповідальністю ГО "Прагма" і не обов’язково відображає позицію ІСАР "Єднання" та Європейського Союзу.