Чорний археолог Бутягін за ченця: хто ще потрапив до обмінного списку спецслужб семи країн

Польща передала Білорусі російського археолога та співробітника Державного Ермітажу Олександра Бутягіна в рамках обміну ув'язненими між Білоруссю, Польщею, Молдавією та низкою інших держав. Операція пройшла 28 квітня на білорусько-польському кордоні на КПП "Перерів - Біловежа" і, за заявами офіційного Мінська, стала підсумком тривалих переговорів за участю спецслужб семи країн. Коротко про - про те, хто ще потрапив у цей обмін.

Рішення про екстрадицію не набуло чинності

Олександр Бутягін – спеціаліст з античної археології, співробітник відділу античного світу Ермітажу, учасник розкопок античних поселень Північного Причорномор'я. У науковому середовищі він відомий за розкопками античних міст Криму та Таманського півострова.

Бутягіна було затримано в Польщі наприкінці минулого року на запит України – йому ставилося у провину проведення несанкціонованих розкопок на окупованому півострові Крим. Українська сторона добивалася екстрадиції вченого, і у березні цього року Варшавський суд запит Києва задовольнив. Проте судове рішення не набрало законної сили та перебувало у стадії апеляційного оскарження.

Саме ця обставина, як вважають юристи, відкрила можливість для позасудового вирішення питання та передачі Бутягіна у рамках обмінної операції. Простіше кажучи, не було дотримано класичної процедури екстрадиції, тому Європейська конвенція про видачу 1957 року або Конвенція про передачу засуджених осіб 1983 року в даному випадку не застосовні - остаточне судове рішення в Польщі ухвалено не було. Тому Польща і передала Бутягіна не як обвинуваченого, а за спеціальною домовленістю між державами.

Кого отримали Росія та Білорусь

За інформацією адвокатів Бутягіна, обмін відбувся за формулою п'ять на п'ять. Разом з археологом було звільнено громадянку Росії Ніну Попову, дружину військовослужбовця російських Змішаних миротворчих сил, дислокованих у Придністров'ї, який, за інформацією IPN, був агентом ГРУ. Вона була заарештована 3 липня 2025 року в кишинівському аеропорту через кілька днів після того, як ФСБ затримала у Москві двох співробітників молдавської розвідки.

Прилетівши рейсом із Стамбула, Попова дізналася на паспортному контролі, що їй закрито в'їзд до Молдови, і передала прикордоннику $300 за те, щоб він її пропустив. У жовтні 2025 року суд засудив її до року ув'язнення за дачу хабара та зобов'язав виплатити штраф у 200 тисяч леїв (близько 11 500 доларів). Ні молдавська, ні російська сторона публічно не повідомляли про її арешт аж до вчорашнього дня.

Також Білорусі було передано колишнього заступника директора Служби інформаційної безпеки Молдови Александру Балана, обвинуваченого в держзраді на користь КДБ Білорусі. Балана раніше затримали в Румунії, потім екстрадували до Молдови, де суд засудив його до півтора року позбавлення волі. Перед процедурою обміну президент Санду підписала указ про його помилування, при цьому Балана було позбавлено молдавського громадянства.

Балана було затримано у вересні минулого року в аеропорту Тімішоари за звинуваченням у передачі секретних документів білоруському КДБ. За версією слідства, у 2024 та 2025 роках Балан двічі зустрічався у Будапешті зі співробітниками білоруської розвідки, і це створило загрозу національній безпеці Румунії. Під час зустрічей він нібито передавав секретну інформацію в обмін на гроші та отримував подальші інструкції.

Також згадується, що у 2016-2019 роках Балан був офіцером зв'язку при Генштабі ЗСУ, проте його відкликали за незадовільну роботу. Є версія, що приводом для його вербування білоруським КДБ міг бути скандал 2023 року, коли Балана затримали п'яним за кермом після зіткнення із двома машинами.

Також молдавські ЗМІ повідомили про передачу російській та білоруській сторонам двох засекречених осіб, засуджених у Європейському Союзі за шпигунство.

Хто повернувся до Молдови

Молдова повернула двох співробітників Служби інформації та безпеки (СІБ), яких Росія утримувала з літа 2025 року. Офіцери мали нові оперативні імена, документи і легенду, проте при перетині кордону один з них був упізнаний: російські прикордонники виявили, що людина з такою фотографією вже значиться в базі. Офіцера затримали у готелі, після чого його катували, у тому числі із застосуванням електрошоку, добилися від нього імені напарника та заарештували і другого.

Про обмін повідомила у Facebook президент Майя Санду. Вона не назвала імен офіцерів, але раніше депутат і лідер «Нашої партії» Ренато Усатий стверджував, що мова йде про Віктора Цура і Діонісія Банара.

Кого отримала Польща

Мінськ звільнив журналіста та одного із лідерів польської меншини у Білорусі Анджея Почобута. Він був затриманий у 2021 році після масових протестів 2020 року і у 2023 році засуджений до восьми років колонії суворого режиму за звинуваченнями у розпалюванні ворожнечі та закликах до дій проти національної безпеки.

Польща протягом кількох років вимагала його звільнення, а справа Почобута залишалася постійною темою у відносинах Варшави і Мінська. З проханням про звільнення сина, як пише держагентство БелТА, до президента Олександра Лукашенка зверталася навіть мати Почобута.

Крім того, за даними регіональних ЗМІ, був звільнений католицький чернець ордену кармелітів Гжегож Гавел, раніше звинувачений у шпигунстві під час російсько-білоруських навчань «Захід-2025».

Як писали ЗМІ, ченця було затримано у вересні 2025-го у Вітебській області, де «збирав секретну інформацію для спецслужб своєї країни» - так йшлося у сюжеті державного телеканалу «Білорусь 1». Нібито той через соціальні мережі встановив контакт із громадянином Білорусі та запропонував йому співпрацю на користь польських спецслужб. Отримані дані Гавел нібито передавав польським силовикам, а за передачу потрібних даних обіцяв не названому у репортажі білорусу щомісячну грошову винагороду.

Особа ще одного обміняного 28 квітня не розкривається.

Здавалося б, до чого тут США?

Білоруське агентство БелТА назвало подію «кульмінацією складного та тривалого переговорного процесу» між КДБ Білорусі та польськими спецслужбами. За версією Мінська, консультації стартували ще у вересні 2025 року. Відправною точкою нібито стало звернення до Олександра Лукашенка з боку лідерів «дружніх держав, зацікавлених у гуманітарному вирішенні низки справ». Також білоруси згадали, що одним із ключових посередників стала ФСБ Росії.

Цікаво, що в день обміну, 28 квітня, у Польщі знаходився спецпредставник США з Білорусі Джон Коул, який раніше вже відвідував Мінськ і зустрічався з Лукашенком. Після переговорів він заявив, що США розраховують домогтися звільнення всіх політв'язнів у Білорусі. Це викликало припущення, що обмін міг стати частиною ширшого дипломатичного торгу між Мінськом, Заходом та сусідніми державами.