Кого ти обрала, Полтавщино? Слова і діла депутатів за шість років роботи

На Полтавщині доволі сильні позиції – у «групи Коломойського». Кременчуцький бізнесмен Юрій Шаповалов, як повідомляли медіа, був одним з чотирьох кураторів цього угруповання під час виборів 2019 року. Він відповідав саме за Полтавську область. Шаповалов врешті й переміг на одному з округів як самовисуванець і увійшов до депутатської групи «За майбутнє».  

Втім, народні депутати «Коломойського» є не лише в «За майбутнє». Наприклад, до «групи Коломойського» після виборів медіа зарахували майже всіх мажоритарників Полтавщини, які увійшли до фракції «Слуга народу»: це – Максим Березін, Олексій Мовчан, Андрій Боблях, Костянтин Касай та Анастасія Ляшенко. Варто відзначити, що Ляшенко, Мовчан і Боблях у 2021 році також увійшли до депутатського об’єднання «Дубина». Це об’єднання створив Олександр Дубінський, ще один з кураторів «групи Коломойського». Його врешті виключили з фракції партії влади і тепер судять за державну зраду. 

Наприкінці 2022 року у Полтаві виник ризик створення військової адміністрації: міського голову Олександра Мамая запідозрили у поширенні інформації про місця розташування ЗСУ. Коли Мамая намагалися відсторонити з посади, «Слуги народу», аби посилити свої позиції в місті, створили окремий міський партійний осередок, який очолив мажоритарник Дмитро Нальотов. 

Також від Полтавщини до Верховної Ради потрапив мажоритарник Олег Кулініч, який наразі очолює депутатську групу «Довіра», до неї увійшли колишні представники Партії регіонів, «Народного фронту», Блоку Петра Порошенка та «Самопомочі». Наразі депутатська група голосує у парламенті доволі часто синхронно зі «Слугами народу».

Як політики, обрані від Полтавщини, голосували за захист нацбезпеки?

Верховна Рада визнала Революцію Гідності одним з ключових моментів державотворення. Це сталося ще до початку повномасштабного вторгнення. Всі політики з Полтавщини голосували за, окрім Юрія Шаповалова. Касай того дня був відсутній.

Після повномасштабного вторгнення, наприкінці 2022 року, дружина Шаповалова у своєму кінокафе Sweetlo, як повідомляли місцеві медіа, демонструвала фільми з російським перекладом і не вбачала в цьому нічого ганебного. Після критики вона написала у соцмережі: «У мене фільми будуть тією мовою, якою хочу я! Бо ще раз кажу – мій зал мої правила».

Таку поведінку засудив, зокрема, голова Полтавської обласної військової адміністрації, а тогочасний мовний омбудсмен Тарас Кремінь пообіцяв здійснювати державний контроль за закладом Шаповалової. Примітно, що коли відбувалося голосування за закон про деколонізацію картка у Шаповалова була в слоті, але він не голосував.

Якщо говорити про важливі для нацбезпеки питання, то народний депутат Нальотов став одним з представників «Слуг народу», хто виступив проти законодавчої ініціативи Максима Бужанського, який хотів скасувати перехід на українську мову російськомовних шкіл у 2020 році.

Боротьба з корупцією

За скасування незалежності антикорупційних органів НАБУ і САП проголосували очільник «Довіри» Кулініч, а також «слуги» Березін, Боблях, Касай і представник «За майбутнє» Шаповалов. Дмитро Нальотов за це питання не голосував, а Мовчан та Ляшенко були відсутні.

Полтавчани, як і мешканці інших населених пунктів вийшли на протести.

«Група Коломойського» у Верховній Раді лобіює низку законів, які потрібні забудовникам і можуть мати серйозні корупційні ризики. Одним з них – так званий закон Ігоря Мазепи, названий так на честь одного з його лобістів – бізнесмена Ігоря Мазепи, якого підозрювали у створенні злочинної організації та заволодіння землею Київської ГЕС. Законодавці вирішили обнулити претензії до власників лісів та узбереж, якщо з моменту їх відчуження у громади чи держави пройшло 10 років. Європейські партнери назвали це «легалізація краденого». За «закон Ігоря Мазепи» проголосували Боблях, Касай, Мовчан, Нальотов, Шаповалов та Савченко. Олег Кулініч утримався.

Містобудівна «реформа» 5655 – це ще одна законодавча ініціатива, яка викликала серйозний спротив і осуд з боку громадського сектору і міжнародних партнерів – Єврокомісії та Європарламенту. А Королівський інститут Chatham House побачив у цій «реформі» ризики появи картельних змов забудовників. За проєкт 5655 голосували – Березін, Боблях, Мовчан, Нальотов та Шаповалов. 

Ті, хто голосують в інтересах забудовників за шкідливі закони, як правило, не підтримують законодавчі ініціативи, які потрібні для захисту довкілля. 

Касай, Кулініч та Нальотов підтримали проєкт «За зменшення промислових викидів», а от Березін, Боблях і Мовчан вирішили не голосувати.

А Юрій Шаповалов просто витягнув картку. 

Така позиція Шаповалова не дивує тих, хто на Полтавщині проводить антикорупційні розслідування. У «Медіадоказі» наголошують, що за десять років у політиці народний депутат нарощує свої бізнес-інтереси в різних сферах:

«Це по суті родинний підряд. Сестра Шаповалова – Ірина Мовчан – мати народного депутата Олексія Мовчана – засновниця кількох підприємств, які отримують бюджетні замовлення на тендерах місцевих комунальних закладів і установ. Тут також слід пригадати історію із забудовою берегів Дніпра. Сестра нардепа – засновниця приватного підприємства «Апілак», якому місто здало в оренду земельну ділянку у водоохоронній зоні. Там збудували котедж, який офіційно значиться «базою відпочинку», щоправда, відпочивати там, схоже, може лише родина нардепа», – розповідає співзасновниця «Медіадоказу» Альона Маліченко.

У декларації Шаповалов показує, що орендує цей двоповерховий будинок у компанії сестри. Донька нардепа, Милана, – засновниця підприємства «Агротепло». Місцеві журналісти зазначають, що ця компанія отримує від замовлення з міського бюджету. І відбувається це завдяки детально виписаним тендерним умовам, де вказують навіть вимоги до розміру роздягалень.

Під час голосування за законопроєкт «Про Смарагдову мережу», який розробили на виконання угоди про асоціацію та ЄС, Шаповалов утримався, а Мовчан не голосував. Депутат Касай під час цього голосування вийняв картку.

Втім, народні депутати з «групи Коломойського» не лише блокують прийняття корисних для євроінтеграції законів, а й стають авторами шкідливих законодавчих ініціатив. Так депутати Устенко і Касай стали співавторами законопроєкту, який був націлений на полегшення рубок лісів (9516). Але проєкт, який мав би скасувати оцінку впливу на довкілля під час санітарних рубок, не набрав потрібної кількості голосів.