"Мерц цього не розуміє": Фесенко - про серйозну проблему для України

На тлі дискусій у Європі щодо параметрів завершення війни РФ проти України зростає увага до заяв західних лідерів про можливі компроміси. Політолог Володимир Фесенко аналізує резонансні слова Фрідріха Мерца, звертаючи увагу на ризик підміни юридичних принципів фактичними реаліями окупації та на сприйняття цих сигналів в Україні. Як керівник Центру "Пента", він пояснює, чому такі формулювання потребують реакції. Публікуємо ключові думки автора.

27 квітня видання Die Welt процитувала деякі висловлення канцлера ФРН Мерца під час його виступу в гімназії міста Марсберг. Найбільший резонанс в Україні викликало те, що глава німецького уряду припустив можливість укладення мирного договору між Росією та Україною, який міститиме територіальні поступки. Повна цитата його висловлення з цього приводу виглядає наступним чином: "У певний момент Україна підпише угоду про припинення вогню; у певний момент, сподіваємося, мирний договір з Росією. Тоді може статися так, що частина території України більше не буде українською".

Для багатьох українців ці слова здаються зрадою. Насправді, зради не має, але є серйозна проблема, на яку треба реагувати.

Однак треба розуміти, що в даному випадку не йдеться про офіційну позицію ЄС, і навіть Уряду Німеччини. Це лише суб’єктивна думка, навіть скоріше припущення, але з боку канцлера ФРН. А ось це вже серйозно.

Парадокс позиції Мерца полягає в тому, що він таким чином хотів обґрунтувати необхідність прискореного вступу України до ЄС. Саме в цьому полягає головний сенс його висловлень. Канцлер ФРН переконаний, що для отримання більшості голосів (на всеукраїнському референдумі) за таку мирну угоду президент України Володимир Зеленський повинен мати конкретні запевнення від ЄС щодо майбутнього членства Києва.

Як не згадати відомий афоризм: "Хотіли як краще, а вийшло як завжди".

В чому головна проблема з не дуже зграбним і не дуже коректним висловленням Мерца? В тому, що далеко не в перший раз відомі західні політики і експерти, в тому числі наші друзі і прихильники, не проводять чіткої грані між де-факто і де-юре в питанні про подальший статус окупованих українських територій.

Якщо російсько-українська війна припиниться шляхом повного і всеосяжного припинення вогню вздовж лінії фронту, то де-факто ми погодимось на те, що як мінімум частина окупованих українських територій на невизначений час залишиться під контролем Росії. Деякі з цих територій вже тривалий час знаходяться під російською окупацією. Але це не означає, що ми маємо юридично визнати російський статус цих територій. Офіційна позиція України на мирних переговорах саме в тому і полягає, що для нас є неприпустимим визнання цих територій російськими. Саме тому ми і наполягаємо на принципі територіальної цілісності України.

Але схоже, що канцлер Мерц, а також, цілком ймовірно, і деякі інші наші партнери, чомусь цей принциповий нюанс не зовсім розуміють. І мабуть треба їм це ще раз наполегливо пояснити.

І ще одна дивна теза Мерца – що українці нібито з радістю погодяться на територіальні поступки в обмін на уявний, неповноцінний і обмежений вступ України до ЄС. Щодо цієї теми також потрібна активна роз’яснювальна робота.

Мерц не є зрадником і противником України, навпаки він активно підтримує нашу країну і в питаннях європейської інтеграції і щодо фінансової і воєнної допомоги Україні. Тому на Мерца треба не наїжджати із звинуваченнями, а по дружньому, делікатно, однак змістовно і наполегливо пояснити сутність української позиції щодо умов завершення російсько-української війни.

Джерело