Між російською пропагандою і рекламою юридичних послуг. Якою бачать мобілізацію в Україні користувачі тіктоку

Тікток є другим за популярністю соціальним медіа в Україні, за даними Uuamaster digital agency. На 1 січня 2026 року він має 21,5 мільйона користувачів. При цьому 12,6 мільйона — чоловіки, що майже на третину більше за кількість користувачок.

Про тікток як платформу, де найактивніше поширюються згенеровані за допомогою штучного інтелекту дезінформаційні матеріали про мобілізацію, неодноразово повідомляли у Центрі протидії дезінформації та українські фактчекери, зокрема VoxCheck. Фейки про мобілізацію в Україні потрапляли і у поле уваги фактчекерів з-за кордону, наприклад, із Болгарії. Координаторка Центру підтримки рекрутингу Олеся Горяйнова з Українського центру безпеки і співпраці говорила, що дезінформаційні повідомлення у тіктоку про мобілізацію націлені на підривання зусиль рекрутингу до Сил безпеки і оборони України.

Антон Муравейник, керівник аналітичного напряму Центру ініціатив «Повернись живим» у інтерв’ю на Суспільному розповів, що попри те, що нормативно за мобілізацію в Україні відповідає Кабінет міністрів, фактично процес, разом із негативом, який він генерує, «спущено» на Сухопутні війська Збройних сил України. А комунікації від перших осіб держави, які б заохочували людей до мобілізації чи принаймні чесно звітували про проблеми із процесом мобілізації та шляхи їх розв’язання — бракує.

Наприклад, новий міністр оборони Михайло Федоров 24 квітня 2026 року відзвітував про перші три місяці на посаді, перелічивши 30 виконаних або пріоритетних задач і напрямків роботи. Серед них — «підготовка комплексної трансформації покращення умов рекрутингу та служби в Силах оборони». Очевидно, що багато аспектів умов служби в Силах оборони України потребують реформування, втім важливо зазначити, що рекрутинг не є мобілізацією та забезпечив лише близько 10% набору до Збройних Сил у 2025 році. Слова «мобілізація» у своїх звітних дописах міністр взагалі не вжив.

Тікток точно не є єдиним соціальним медіа, де поширюються дезінформаційні повідомлення про мобілізацію і військову службу. Проте з огляду на соціальну чутливість теми мобілізації та враховуючи переважання у тіктоку чоловічої аудиторії над жіночою у віковій групі 25—34 років, Центр досліджень «Детектора медіа» вирішив дослідити, який тип дискурсу — деструктивний (маніпулятивні й антимобілізаційні тези) чи конструктивний (роз’яснення потреби мобілізації та дискусія про правила і законодавчі норми) — переважає у тіктоку.

На 20 квітня 2026 року, за інформацією платформи, за хештегом «мобілізація» доступні 107,7 тисячі відео. Однак цей показник не відображає відео, які були видалені з платформи. Наприклад, згідно з даними вебархіву, 11 березня 2023 року з цим хештегом у тіктоці було 321,7 мільйона відео.

Перелік хештегів у тіктоку від користувачів з України на 20 квітня 2026 року з кількістю публікацій із хештегом за останні 120 днів. Скриншот сторінки TikTok Creative Centre

Тікток не надає структурованої інформації про публікації та їх поширення представникам громадських організацій і академічним інституціям із України, як і з більшості держав з-поза меж ЄС і Північної Америки. Проте дозволяє ознайомитися з відео за трендовими хештегами у просторі для творців контенту TikTok Creative Centre. Хоча відео, представлені як приклади, пов’язані з цим хештегом, можуть не повністю відображати щоденний користувацький досвід, вони служать зразками відеопродуктів, які споживають користувачі тіктоку. І, відповідно, можуть впливати на вибір тем і засобів зображення реальності творцями, які прагнуть створити популярні у тіктоку відео.

Хмара хештегів, використаних поряд із «#мобілізація», що повторилися щонайменше у трьох відео. Центр досліджень «Детектора медіа» на основі 503 відео за 16—20 березня 2026 року

З огляду на обмеження доступу до API Тіктоку для дослідників в Україні, дослідження певної проблематики можливе кількома шляхами. Або імітування поведінки користувачів, або збір доступних відео для аналізу, які демонструються за цим хештегом і доступні для творців у TikTok Creative Centre. Для цього дослідження був обраний другий підхід. 

Методологія

Підрахунки й оцінки у цьому матеріалі базуються на аналізі унікальних відео за хештегом «мобілізація», які протягом 16—20 березня 2025 року відображалися у незалогіненій вебверсії тіктоку з України за хештегом «мобілізація». Аналітики Центру досліджень «Детектора медіа» двічі на день у проміжку між 16:00 і 20:00 у цей період переглядали відео, відображені у тіктоку за хештегом «#мобілізація» та зібрали ключові показники популярності кожного з них. А також проаналізували вміст відео за кількома визначеними напрямками:

• чи йдеться у них про мобілізацію в Україні;
• чи йшлося там про застосування сили працівниками ТЦК або поліції чи проти них;
• чи були у відео оцінки законності мобілізації в Україні або пропозиції уникати мобілізації;
• чи критикували у відео медиків, долучених до процедури мобілізації;
• чи висловлювали у відео аргументи про потребу мобілізуватися.

Протягом 16—20 березня тікток пропонував за один сеанс переглянути від 160 до 284 відео за хештегом «#мобілізація». Частина відео, пропонованих на незалогіненій вебверсії, повторювалася кожного наступного дня. Ті відео, які повторювалися, як правило, були на початку сторінки. При такому підході протягом пʼяти днів вдалося переглянути та порівняти 1547 відео. З яких 359 повторилися два і більше разів протягом 5 днів, а 316 не повторилися більше одного разу.

Кількість відео у тіктоку, які містять хештег «#мобілізація», але не стосуються теми мобілізації в Україні. Інфографіка: Центр досліджень «Детектора медіа»

Ще 172 відео не містили згадок про мобілізацію в Україні. Це були відео про мобілізацію у Росії чи можливу мобілізацію у Білорусі, або не стосувалися тематики мобілізації взагалі й містили рекламу мобільних відеоігор, тікток-челенджі, гумористичні відео чи моменти з життя користувачів, огляди мобільної техніки тощо. При цьому достеменно неможливо встановити, чи йдеться у частині випадків про свідоме хибне використання хештегу (hashtag misuse або hashtag abuse) окремими користувачами для просування власного контенту за популярною темою. Чи це особливості алгоритмів відображення контенту в тіктоку.

Розподіл ключових зрізів у відео із хештегом «мобілізація» у тіктоці, переглянутих протягом 16—20 березня 2026 року, за підрахунками Центру досліджень «Детектора медіа»

Судячи з проаналізованих відео та за відсутності публічно відомих підходів платформи до ранжування контенту, можна припустити, що тікток для відображення за хештегом пріоритезує зображення новіших і популярніших відео, а також найпопулярніших відео за певний період. Утім, точно оцінити період, за який відображаються найпопулярніші відео за темою, технічно не видається можливим.

Серед переглянутих 503 відео, які тікток відображав за хештегом «мобілізація», 328 були опубліковані від 1 січня до 20 березня 2026 року. 129 — у 2025, 30 — у 2024-му. 7 і 3, відповідно, — у 2023 і 2022-му роках.

Ключові метрики переглянутих відео з хештегом «мобілізація» за помісячними розрізами. Інфографіка: Центр досліджень «Детектора медіа»

Серед відео з найбільшою кількістю переглядів і коментарів є два відео з 7,6 мільйона переглядів про обшуки в керівниці хмельницької обласної комісії з медико-соціальної експертизи (МСЕК), опубліковане у листопаді 2024 року. Показово, що відео опубліковане на акаунті військовослужбовця та блогера полковника ЗСУ Анатолія Штефана, якого не можна віднести до деструктивних критиків мобілізації. А також відео від лютого 2025 року з чоловіком у військовій формі, який каже, що не засуджує людей, які не проходять військової служби через страх. Третє за популярністю відео було опубліковане у березні 2023 року. Воно має 6,8 мільйона переглядів і 22 тисячі коментарів. У ньому українські військові вітають жінок із 8 березня. Таким чином, можна припустити, що пропоновані алгоритмом тіктоку відео відображають передусім поведінку та вподобання користувачів, а не лише інтенції тих, хто публікує відеоконтент із певним хештегом, який може бути подібний до російської пропаганди про мобілізацію, так і проукраїнські або розважальні відео.

Набір із 503 відео зі згадками про мобілізацію і військову службу в Україні точно не є статистично репрезентативним і не може вважатися таким, який стовідсотково відображає щоденний досвід користувача застосунку «Тікток». Але він є певним зрізом, що містить приклади відео з хештегом «мобілізація», які можуть споживати користувачі тіктоку в Україні. А враховуючи неможливість з України отримати структуровані дані з платформи, такий шлях опрацювання даних є одним із небагатьох доступних і методологічно виправданих. Зокрема, з огляду на можливість отримати «зліпок» як найсвіжіших відео, так і показових найпопулярніших відео з хештегом та на тему мобілізації і військової служби з минулого.

Центр досліджень «Детектор медіа» звернувся до представників компанії ByteDance із питаннями щодо принципів відбору та ранжування відео за хештегом «мобілізація» на платформі. На момент публікації тексту дослідження відповідь очікується та буде опублікована окремо.

Відео з застосуванням сили під час мобілізації

З 503 відео, які аналітики Центру досліджень «Детектора медіа» маркували як ті, які стосуються мобілізації в Україні, 191, або майже 38%, демонстрували прояви чи містили згадки застосування сили під час мобілізації.

Кількість відео із демонстрацією застосування сили під час мобілізації у вебверсії тіктоку за хештегом «мобілізація» 16—20 березня 2026 року. Інфографіка: Центр досліджень «Детектора медіа»

Типовим зразком таких відео є аматорські зйомки, де люди опираються поліції чи працівникам Територіальних центрів комплектації та соціальної підтримки (ТЦК та СП) при спробах затримання чи перевірки документів. На частині відеозаписів можна побачити напади на уповноважених державою осіб на проведення мобілізації чи охорони громадського порядку. Серед тих, хто публікує відео, є такі облікові записи, які мають нейтральні назви чи іноземні імена, і може скластися враження, що ці облікові записи публікують новини чи є особистими або тематичними сторінками. Проте всі відео від них присвячені  застосуванню сили під час мобілізації.

Скриншот — тікток акаунт @marek.kwiatkowski61

Прикладом є акаунт @marek.kwiatkowski61, відео на якому почали публікувати з грудня 2024 року. Перші шість відео на цьому акаунті можна вважати «нейтральними», ймовірно, опублікованими для того, щоб акаунт імітував поведінку нормального користувача та не викликав підозр. Починаючи з сьомого відео, всі наступні присвячені темі неправових чи силових методів при мобілізації в Україні. Навряд чи набір однотипних відео однакової специфічної тематики, які публікують із регулярністю, відображає поведінку пересічного користувача платформи. Окремі відео в акаунті за час його існування набрали кілька мільйонів переглядів. За період спостереження з 16 до 20 березня лише з цього акаунту під хештегом «#мобілізація» ми зафіксували 80 відео.

Більшість подібних проаналізованих відео, на яких на вулицях до людей застосували силу, не містила додаткових коментарів від авторів публікацій, наприклад, оцінок щодо методів мобілізації чи заперечень її необхідності. Вірогідно, у випадках публікації подібних відео з пропагандистською метою вважається, що інформаційний вплив від зображень насильства чи неправомірних дій є достатнім сам по собі для демотивації глядачів і дискредитації мобілізаційних зусиль держави.

Медіани переглядів, коментарів і поширень відео, які містять зображення застосування сили під час мобілізації. Інфографіка: Центр досліджень «Детектора медіа»

Ролики з зображеннями сили під час мобілізації не мають разюче більше переглядів, поширень і коментарів за будь-яке інше відео про мобілізацію в Україні. Проте медіана показників переглядів для відео про застосування сили все ж здобуває на 10% більше поширень і на 12% більше коментарів, порівняно з медіаною для відео, де не йдеться про застосування сили. Якщо винести за дужки твердження, що такі відео спеціально можуть поширювати росіяни-пропагандисти, такі показники можуть свідчити про більшу залученість аудиторії, порівняно з відео без зображення сили при мобілізації.

Переважна кількість коментарів із найбільшою кількістю реакцій під такими відео містить негативні висловлювання щодо людей, уповноважених на проведення мобілізації. Часто можна зустріти також критику влади й держави загалом. У випадках відео, на яких зображені напади на ТЦК і поліцію чи залучення сторонніх людей до допомоги тим, хто опирається затриманню, в коментарях висловлюють схвалення таких дій. Водночас у випадках, коли такої допомоги з боку людей, що перебувають поруч під час інцидентів, не надається, в коментарях зустрічається засудження, звинувачення у відсутності солідарності та байдужості. Варто зауважити, що коментарі та реакції на них — це поле, де складно визначити автентичність акаунтів, що залишають коментарі, й цілком успішно можуть діяти ботоферми, підживлюючі критичний чи негативний сентимент користувачів щодо мобілізації. Перегляд коментарів під відео допомагав дослідникам визначитися зі зрізами, за якими кодувалися відео, проте аналіз коментарів як таких виходить за рамки дослідження.

Ставлення до потреби мобілізації

Критика самої потреби мобілізації в Україні присутня у трохи менше ніж 26% з аналізованих відео. Тоді як підтримку мобілізації в Україні артикулюють у 14% з аналізованих відео. У решті 60% відео не піддають критиці потребу мобілізації в Україні.

Кількість відео з критикою потреби мобілізації в Україні у вебверсії тіктоку за хештегом «мобілізація» за 16—20 березня 2026 року. Інфографіка: Центр досліджень «Детектора медіа»

Навіть у тих випадках, коли у відео висловлюється критика методів проведення мобілізації, заперечення самої потреби мобілізації в Україні, явно чи приховано, присутнє лише у 68 із 129 відео з критикою. Та й те, у таких випадках критикують конкретний випадок мобілізації без узагальнень про потребу мобілізації в Україні. Автори таких зйомок часто висловлюють негативне ставлення безпосередньо до членів груп оповіщення та представників поліції, що їх супроводжують, коментуючи їхні дії як незаконні. Це також справедливо і для одного з найбільш популярних форматів відео серед тих, що траплялися дослідникам — коментарів адвокатів і критиків мобілізації щодо окремих норм законодавства. У таких відео «тікток-адвокати» найчастіше говорять про окремі порушення в процесі мобілізації, невідповідність нормам закону чи кваліфікують дії працівників ТЦК та ВЛК, але здебільшого не виступають проти процесу мобілізації як такого.

Натомість у відео, де засуджуються окремі випадки мобілізації чи її методи, можна зустріти заяви з підтримкою необхідності мобілізації окремих категорій людей, зокрема і дерслужбовців. Розповсюджений наратив — твердження, що мобілізовувати необхідно не «звичайних людей», а поліцейських, ветеранів, військових пенсіонерів чи пенсіонерів системи МВС, держслужбовців, нардепів або будь-яку іншу категорію, яка в очах авторів контенту є «привілейованою». Очільник Національної поліції України Іван Вигівський на брифінгу після розстрілу людей у Києві 18 квітня висловився щодо залученості поліцейських до Сил оборони: «У Нацполіції працює трохи більш як 100 тисяч поліцейських. 25 тисяч — це тільки жінки у нас. І 13,5 тисяч — це поліцейські, які не досягли 25 років, тобто — не мобілізаційного віку. При цьому близько 9 тисяч поліцейських постійно воюють на фронті, і ще понад 30 тисяч задіяні і працюють на територіях, наближених до зони бойових дій».

Тези про «мобілізацію поліцейських» не обовʼязково є реалістичними для втілення, адже ускладнюють охорону громадського порядку чи правоохоронну діяльність. Проте вони є частиною ширшої дискусії про справедливість і рівність правил мобілізації в Україні. Поруч із цим зустрічаються заклики до більш справедливої мобілізації, перегляду принципів бронювання, затвердження обмежених строків служби.

Медіани сукупних показників переглядів, коментарів і поширень відео, які містять окремо критику, схвалення чи відсутність рефлексії щодо потреби мобілізації в Україні. Інфографіка Центру досліджень «Детектора медіа»

Попри обмежену транспарентність алгоритмів тіктоку, все ж можна припустити, що платформа, найімовірніше, пріоритезує найсвіжіші відео. Неможливо встановити без інформації від самої платформи, коли були піки публікації відео з критикою мобілізації в Україні. 6 із 10 таких відео, які були переглянуті під час дослідження, були опубліковані у 2026 році. Тоді як давніші відео могли бути видалені чи заблоковані, або вони не потрапили у тренди за хештегом «мобілізація» у дні перегляду відео. Проте, судячи з аналізованих роликів, можна стверджувати, що медіана сукупних показників переглядів, коментарів і поширень для відео з критикою мобілізації є майже вдвічі вищою, порівняно з відео, де артикулюється підтримка мобілізації.

Відео про нелегітимність мобілізації

Відео з артикуляцією нелегітимності мобілізації становили майже 30% від аналізованих відео, які містили хештег «#мобілізація» та були промарковані як такі, що стосуються цієї теми, і не є випадками hashtag misuse або hashtag abuse. До цієї категорії входять як дезінформаційні повідомлення, так і новинні, спекулятивні чи дискусійні обговорення про зниження мобілізаційного віку чи мобілізацію жінок.

Кількість відео у вебверсії тіктоку за хештегом «мобілізація» з геолокацією в Україні за 16—20 березня 2026 року зі згадкою «нелегітимності» мобілізації. Інфографіка Центру досліджень «Детектора медіа»

Аналітики Центру досліджень зібрали та порівняли ключові параметри таких відео — показники переглядів, поширень і коментарів — і порівняли їх із іншими відео, що були оброблені за період дослідження. Принаймні на тих зразках, що потрапили у період збору даних, сукупні медіанні показники переглядів, поширень і коментарів у відео, в яких йшлося, що мобілізація «нелегітимна», були нижчими, ніж у відео, де таких згадок не було.

Пряму кореляцію відмінності показників у двох групах відео встановити складно — але це може показувати, наприклад, певні зусилля Тіктоку як платформи щодо обмеження видачі таких відео користувачам.

Медіани переглядів, коментарів і поширень відео, які містять і не містять оцінок легітимності мобілізації в Україні. Інфографіка Центру досліджень «Детектора медіа»

Приклад у цій категорії відео — історія мобілізації чоловіка із карликовістю з Вінниччини. Відео у тіктоку, на яких Олександр Артюх розповідає обставини своєї мобілізації, зокрема вимоги хабарів від медичних працівників, що потрапили до вибірки, набирали мало переглядів або були згодом видалені платформою. Сайт «Суспільне Вінниця» публікує історію Артюха. У статті йдеться, що Вінницькою обласною прокуратурою відкрито кримінальне провадження за статтею 366 КК України (службове підроблення). Загалом відео про мобілізацію чоловіка зі зростом 148 сантиметрів у аналізованому масиві зустрічалося кілька разів, опубліковане різними користувачами.

Скриншот — TikTok

Схвалення уникнення воєнної служби

Частка публікацій, де висловлюють пропозиції чи підтримку ідеям уникнення мобілізації і воєнної служби, в аналізованих відео становить близько 8% (40 відео з 503).

Медіани переглядів, коментарів і поширень відео, які містять і не містять схвалення ухилення від мобілізації. Інфографіка Центру досліджень «Детектора медіа»

На відміну від відео з критикою потреби мобілізації, медіани переглядів і коментарів для таких відео є нижчими, порівняно з відео без висловлення ідеї уникнення мобілізації. Проте мають відносно більше поширення, ніж відео без висловлення ідеї ухилення від мобілізації. Ймовірно, такі відео є нішевими. І не досягають цільової аудиторії, проте без прозорих даних із боку самого Тіктоку важко зробити однозначний висновок, чи це власне наслідок алгоритму поширення цього відео на українську аудиторію, чи зусилля компанії щодо обмеження поширення таких відео.

Відео з маніпуляцією про кількість співробітників ТЦК в акаунті ексдепутата Дмитра Співака вподобали понад 143 тис. разів. Скриншот — тікток

Серед відео, що були промарковані дослідниками в цій категорії, є ролик від жовтня 2024 року з тікток-акаунту ексдепутата Одеської міської ради Дмитра Співака, відомого поширенням тез проросійської пропаганди, який запевняє своїх глядачів, що «в жодній державі, що пройшла війну, не було бусифікації». Називаючи серед прикладів таких держав Росію, Північну Корею, Ізраїль та Узбекистан (!). Про яку саме війну в Узбекистані йдеться, Співак не уточнює, водночас маніпулюючи та називаючи самих військовослужбовців ТЦК та СП «100 тисячами ухилянтів, що давали присягу». Станом на кінець 2024 року у ТЦК та СП працювали й служили, серед усіх категорій включно з групами оповіщення, 36 тис. співробітників і військовослужбовців. До цього переліку входили і 7 тис. цивільних держслужбовців.

У іншому типовому відео з цієї групи користувач, що, судячи з інших відео на його акаунті, перебуває за кордоном, критикує Володимира Зеленського як неспроможного закінчити війну та закликає уникати мобілізації та «врятувати своє життя». У описі цього акаунту вказано: «Консультація стосовно переїзду в Instagram» і додається посилання. Це класичний випадок так званої «сірої зони регуляції». ТікТок згідно з DSA (Актом про цифрові послуги ЄС) не може перевіряти особисте листування користувача, навіть якщо йдеться про незаконні послуги чи нелегальний бізнес. У цьому випадку також відбувається «переливання» аудиторії між соцмережами: якщо у випадку прямих посилань на телеграм такий акаунт потенційно може привернути увагу алгоритмів безпеки платформи, то в ситуації із інстаграмом це не настільки очевидно.

Критика медиків, долучених до роботи із мобілізованими

4 жовтня 2024 року у Державному бюро розслідувань України повідомили про викриття незаконного збагачення керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи Тетяни Крупи та її сина-чиновника обласного управління Пенсійного фонду України Олександра. Під час обшуків у них знайшли готівкою майже 6 мільйонів доларів США й коштовні прикраси. Також родині чиновників належать 30 об’єктів нерухомості, 9 автівок, нерухоме майно за кордоном тощо. Цей випадок став причиною обшуків у інших медиків, причетних до мобілізації, реформи роботи медико-санітарних експертних комісій і хвилі дезінформації про корупцію на мобілізації.

Фрагмент відео з обшуків у чиновників (без коментарів) був найбільш популярним відео з критикою медиків, які долучаються до мобілізації в Україні. Це відео мало 7,6 мільйона підписників. Його опублікував український медійний військовослужбовець, полковник Анатолій Штефан. Про реєстрацію у тіктоці у листопаді 2021 він розповів, що зробив це для виходу на молодіжну аудиторію та для протидії російській пропаганді: «Коли я зайшов у тікток і побачив, що робить із нашими дітьми російська пропаганда, я вирішив зареєструватися. Молодь почала цікавитися, пішли підписники».

У момент збору даних відео з критикою діяльності членів військово-лікарських комісій та інших медичних працівників, долучених до мобілізації в Україні, становили лише близько 4% серед відео з аналізованого масиву за хештегом «мобілізація».

Медіани переглядів, коментарів і поширень відео у тіктоку, які містять і не містять критики медиків при мобілізації людей. Інфографіка Центру досліджень «Детектора медіа»

У 14 із 20 відео, віднесених до цієї категорії, медичних працівників згадували побічно у відео з коментарями до законодавства про мобілізацію. Ще у шести випадках наводили приклади, коли медики допустили до навчання чи військової служби людей із важкими діагнозами.

Аргументи на користь мобілізації та воєнної служби

Сорок відео з конструктивним дискурсом або з аргументами на користь мобілізації становлять майже 8% від опрацьованих публікацій.

Медіани переглядів, коментарів і поширень відео у тіктоку, які містять і не містять аргументів на користь мобілізації та військової служби. Інфографіка Центру досліджень «Детектора медіа»

У аналізованому масиві є три ключові кластери відео на підтримку мобілізації в Україні. До першого кластера ми віднесли ролики з аргументом, що необхідно мобілізуватися, тому що в іншому випадку переможе Росія й чоловіків примусово мобілізують до російської армії.

У другий кластер відео входять ролики, які містять аргументи на користь зміни категорій людей, які підлягають мобілізації: мобілізації жінок чи заброньованих від мобілізації держслужбовців, працівників поліції, зміни віку для початку мобілізації до 23, 20 чи 18 років. Серед таких відео трапляються базовані на інфоприводах свого часу рефлексії про «справедливу мобілізацію» від двох депутатів: Юлії Тимошенко й Олексія Гончаренка.

До третього кластера ми віднесли відео з аргументами на користь військової служби та підготовки до неї від мобілізованих і добровольців із різних соціальних груп або відео з аргументами про безальтернативність практик мобілізації, якими вони є станом на зараз.

У другій категорії ролики були згенеровані за допомогою генеративного штучного інтелекту. На роликах було чітко помітно вотермарку, що вони були згенеровані за допомогою, зокрема, моделі перетворення тексту у відео, створеної OpenAI, — Sora. Перше відео містило нарізку відеоряду виступу біля трибуни і загальний план сесійної зали Верховної Ради України. А голос, подібний до голосу Володимира Зеленського, виголошував, що потрібно мобілізувати працівників поліції. Це відео не має додаткового маркування від платформи як таке, що згенероване за допомогою ШІ. У іншому випадку відео з ідеєю мобілізувати з 23 років як чоловіків, так і жінок промарковане самим тіктоком як згенероване за допомогою ШІ. На неаутентичність відео, в якому зображено людину, схожу на командира 429-ї бригади БПЛА «Ахіллес» Юрія Федоренка, передусім вказували неприродне звучання голосу та нерівномірність зображення.

Треба зауважити, що загалом ролики з підтримкою необхідності мобілізації публікують також і з облікових записів, де переважно публікують критику мобілізації. Найчастіше це стосується відео з закликами до посилення мобілізації, застосування більш жорстких методів мобілізації, зниження мобілізаційного віку тощо. Найімовірніше, «антимобілізаційні» акаунти публікують такі відео, щоб залякати свою аудиторію, викликати у неї гнів на спікерів, які підтримують мобілізацію, мобілізаційні заходи та державу загалом.

Спеціальні випадки й інші спостереження

Частина спостережень щодо відео під тегом #мобілізація зумовлена, як це не парадоксально, непрозорістю алгоритмів тіктоку. До відео, розглянутих аналітиками за період дослідження, потрапив, наприклад, ряд відео, які не мали хештегу #мобілізація, але показувалися користувачам у вебверсії тіктоку на сторінці тегу #мобілізація. Це, найімовірніше, відео з акаунтів, які спрямовані на російську чи, принаймні, російськомовну аудиторію, або від авторів, що перебувають безпосередньо в Росії. Що було зрозуміло або зі змісту самих роликів, або з інших відео на акаунтах. Як та чому ці відео таргетуються (чи принаймні можуть таргетуватися) на українську аудиторію — незрозуміло.

Серед таких відео, що трапилися дослідникам, наприклад, був ролик про мобілізацію студентів у Росії та на ТОТ чи антимігрантські рейди в Росії, після яких мігрантів можуть потенційно мобілізувати до російської армії (з акаунту «Адекватный Русский»). Або про нову загальну мобілізацію в Росії (з акаунту із назвою «СВОи Рядом»). В іншому ролику, від травня 2024 року, авторства російського «воєнкора»-пропагандиста, йшлося про те, що у Курській області російські військові нібито взяли у полон «пару дівчат, іноземних снайперів-найманців у ЗСУ» (з акаунту novosti.em24). Спільною рисою таких акаунтів є наявність в описі активного посилання на телеграм-канал, часто з закликом підписатися.

Політика Тіктоку в Росії залишається суперечливою: офіційно компанія заявляє про суворі обмеження, проте на практиці користувачі знаходять способи їх обійти, а російські медіа ще у травні 2024 року писали, що платформа знову доступна в Росії. Офіційно політика компанії незмінна з березня 2022 року, з її деталями, зокрема позначенням контенту, що розміщений на акаунтах державно-спонсорованих російських медіа, можна ознайомитися на офіційному сайті.

Серед акаунтів, що поширюють здебільшого або ШІ-генерований контент без маркування на тему зловживань при мобілізації, або маніпулятивні відео щодо ТЦК, до вибірки потрапили відео з акаунтів: Ухилянт_UA та vony__kradut. Зокрема, відео з ознаками генеративного ШІ, що маніпулювало історією про декларування військовослужбовцем Бучанського РТЦК золотих зливків на суму 7,7 млн грн. На відео з ознаками ШІ показано, ніби декларування золота є масовим трендом серед працівників ТЦК. Журналісти «Економічної правди», з посиланням на інформацію з судового реєстру, наводять «розцінки» зловживань співробітників ТЦК та СП. Наприклад, за зняття з розшуку чи фіктивні відстрочки у різних областях України вимагали від 1,5 до 7 тис. доларів.

Неможливо не підсвічувати випадки корупції у системі мобілізації, проте до того, як будуть винесені конкретні судові рішення, — узагальнення, поширені через соціальні мережі, несуть деструктивні сигнали для суспільства. У цьому випадку для платформи єдиною конструктивною пропозицією може бути яскравіше маркувати ШІ-генерований контент, можливо, тоді користувачі після першої емоційної реакції захочуть розібратися в якомусь із конкретних випадків детальніше.

Відео з ознаками генеративного ШІ. Скриншот відео у тіктоку 

Висновки

Аналіз 503 відео за хештегом «#мобілізація» у тіктоку, зібраних протягом 16—20 березня 2026 року, демонструє виразне переважання деструктивного дискурсу над конструктивним. Відео з зображенням застосування сили під час мобілізації становили майже 38% вибірки та, порівняно з рештою відео, мали на 10—12% більше поширень і коментарів, що свідчить про вищу залученість аудиторії.

Критика необхідності мобілізації як такої присутня приблизно у чверті аналізованих відео.

Конструктивний дискурс з аргументами на користь військової служби — найбільш маргінальний: він охоплює лише 8% аналізованих відео і характеризується нижчими показниками залученості порівняно з критичними публікаціями.

Дослідження виявило ознаки антимобілізаційної активності на платформі, які мають скоординований характер: окремі акаунти систематично публікують виключно відео з силовими інцидентами, імітуючи поведінку звичайних користувачів.

Водночас зафіксовано присутність ШІ-генерованого контенту, маніпулятивного чи дискредитаційного характеру щодо процесу мобілізації, частина якого не позначена платформою як штучно створена.

Контент, що прямо заперечує легітимність мобілізації, демонструє нижчі медіанні показники охоплення — що може свідчити про певні зусилля щодо обмеження такого типу контенту з боку Тіктоку, однак підтвердити це без прозорих даних самої платформи складно.

Важливим контекстуальним висновком є невелика помітність системної державної комунікації про мобілізацію з боку перших осіб держави. Цей вакуум заповнюється різноманітним контентом, зокрема і в тіктоку. На основі чого користувачі мають мозаїчну картину з окремих норм законодавства, інцидентів застосування сили посадовими особами, емоційного чи маніпулятивного контенту, який впливає на ставлення користувачів до мобілізації в Україні.

Провідний проукраїнський аргумент на користь мобілізації у відео зводиться до застереження про примусову мобілізацію до російської армії у разі поразки — що відображає радше страх перед поразкою, аніж позитивну мотивацію до служби.