/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F432%2Fbd7ff45eede59769656f89539563f6c7.jpg)
США виділяють 100 мільйонів доларів на ремонт укриття ЧАЕС
Трагічної ночі 14 лютого 2025 року світ спостерігав, як російський дрон із фугасною бойовою частиною здійснив пряме влучання в конфайнмент Чорнобильської АЕС. Мішенню стала захисна арка над зруйнованим четвертим енергоблоком, залишаючи діру площею близько 15 квадратних метрів у внутрішній та зовнішній обшивці. Ця подія призвела до втрати герметичності конструкції, що раніше підтримувала необхідний рівень вологості нижче 40%.
Наступного дня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга негайно зустрівся з генеральним директором МАГАТЕ Рафаелем Гроссі, щоб обговорити цей інцидент. Українська сторона, зокрема Міненерго, закликала МАГАТЕ терміново активізувати зусилля для запобігання подальшим атакам на ядерні об'єкти, підкреслюючи критичну важливість міжнародної співпраці у питаннях ядерної безпеки. Влучання російського дрона істотно пошкодило укриття 4-го енергоблока ЧАЕС.
Серйозність руйнувань ставала все очевиднішою. Згідно зі звітом Greenpeace від 14 квітня, після російського удару захисні функції саркофага не вдалося повністю відновити, що підвищило ризик витоку радіоактивних речовин. 26 квітня генеральний директор Міжнародної агенції з атомної енергії Рафаель Гроссі також підтвердив, що пошкодження захисної арки виявились значно серйознішими, ніж передбачалося спочатку.
У відповідь на цю загрозу, 18 лютого Кабінет міністрів України виділив понад 1,5 мільярда гривень для підтримки безпечного стану укриття ЧАЕС. 7 березня наслідки удару дроном були ліквідовані. На початку квітня Асамблея донорів Рахунку міжнародного співробітництва вирішила перерозподілити 30 мільйонів євро на підготовку інженерних рішень та закупівлю обладнання для відновлення конфайнмента.
На Міжнародній Чорнобильській конференції, яка відбулася незадовго після події, Денис Шмигаль, перший віцепрем'єр-міністр – міністр енергетики України, повідомив, що загальні фінансові потреби на відновлення конфайнмента оцінюються приблизно в 500 мільйонів євро. Відтак, США заявили про готовність виділити до 100 мільйонів доларів на ремонт захисної арки, що становить 20% від прогнозованих витрат G7. Ця ініціатива є частиною спільних зусиль Групи семи, спрямованих на відновлення нового саркофага, який мав бути розрахований на 100 років експлуатації.
Зведення нового безпечного конфайнмента (НБК) було колосальним міжнародним проєктом, що об'єднав зусилля понад 40 країн світу. Ця найбільша у світі рухома металева конструкція була введена в експлуатацію 2019 року з чіткою метою – надійно ізолювати зруйнований реактор та залишки паливовмісних мас 4-го енергоблоку.
Президент України Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що захисна інфраструктура ЧАЕС постійно перебуває під прямою загрозою. Атаки на об'єкти з ядерними матеріалами, як заявили у Міненерго, є актами ядерного тероризму. 26 квітня 2026 року, у річницю аварії на ЧАЕС, Європейський Союз закликав Росію припинити атаки на ядерні об'єкти в Україні.
"США виділять 100 млн доларів на ремонт конфайнмента Чорнобильської АЕС, що був пошкоджений російським дроном... Вдячний Держдепу США, міністру енергетики Крісу Райту, американській делегації, що працювала в Києві з нами, та всій Адміністрації за вагомий внесок у посилення радіаційної безпеки в Європі", – повідомив перший віцепрем'єр-міністр – міністр енергетики України Денис Шмигаль у своєму Telegram-каналі.
Очільниця Європейського банку реконструкції та розвитку 24 квітня повідомила, що реальні роботи з ремонту мають розпочатися 2028 року. Завершити ремонт планують 2030 року, аби уникнути ризику корозії.
Директор ЧАЕС Сергій Тараканов під час Київського безпекового форуму 25 квітня зазначив: "У разі нових руйнувань на Чорнобильській станції, там підійметься радіоактивний пил".
Попри виділені кошти, шлях до повного відновлення безпеки на Чорнобильській АЕС залишається складним і довготривалим. Прогнозуються мільйонні витрати та роки роботи. Це постійне нагадування про вразливість перед лицем агресії та критичну важливість міжнародного співробітництва у збереженні ядерної безпеки для всього світу.