Аналітики назвали основні політичні ризики у повоєнній Україні

Експерти дослідили й назвали найімовірніші лінії розколу в українському суспільстві після закінчення війни.

Висновки містяться в дослідженні Ukraine Political Risk Assessment Framework (UPRAF), яке представив в Укрінформі Аналітичний центр «Об’єднана Україна».

У дослідженні виокремлено п’ять основних ліній розколу в українському суспільстві після закінчення війни.

Як зазначив засновник Аналітичного центру «Об’єднана Україна», політолог, доктор політичних наук Ігор Петренко, відходить на другий план розкол останніх десятиліть по лінії «схід – захід». Натомість з’являється новітній, пов’язаний з війною та участю або неучастю в ній громадян.

«За всю історію незалежної України ми найбільше боялися одного розколу – між сходом і заходом. На цьому розколі будувалися виборчі кампанії, починаючи з 1994-го і аж до 2019 року. У 2026 році, за нашими даними, цей розкол поступово відходить на другий план і замість нього формується новий – більш вибухонебезпечний. Це розкол між тими, хто воював і не воював, між тими, хто виїхав із країни і хто залишився», - зазначив Петренко.

Отже, перший і найголовніший ризик розколу – між тими, хто воював і не воював. Згідно з дослідженням, 75% ветеранів очікують на непорозуміння в суспільстві після їхнього повернення з війни. Водночас 58,5% громадян висловлюють розуміння до тих, хто ухиляється від мобілізації, «бо ніхто не хоче помирати».

«Зведіть ці два числа й отримаєте формулу нового розколу. Іншими словами – ветеран зі Львова і ветеран із Харкова мають набагато більше спільного між собою, ніж ветеран та ухилянт з одного міста. Це є новий тип розколу, він не збігається з географією, не вирішується мовою чи церквою, а зачіпає питання моральної справедливості – хто мав обов’язок воювати, а хто відповідно ухилився. Саме тому цей розкол особливо небезпечний», - наголосив Петренко.

Другий ризик – асиметрія довіри. Збройні сили мають довіру 92%, ветерани – 91%, волонтери – 85%. Водночас державний апарат має недовіру 79%, ТЦК – 67%, антикорупційні органи – 62%.

«Якщо перекласти це людською мовою, то українці вірять у спроможність країни вести війну і не вірять, що держава здатна справедливо розподіляти її тягар у суспільстві», - прокоментував експерт.

Третій ризик – нерівність. Так, 72% громадян вважають, що блага в Україні розподіляються несправедливо.

«Жодна з п’яти ключових реформ– медична, пенсійна, судова, антикорупційна і децентралізація - не отримали позитивної оцінки. І найгірше тут – не загальна оцінка, а структура. Найбідніші оцінюють реформи різко негативно, найзаможніші – нейтрально, розрив між ними – понад 50 процентних пунктів. Реформи сприймаються де факто як реформи для заможних. Це паливо для популізму, яке буде накладатися на поствоєнні розколи», - зауважив Петренко.

Четвертий ризик – популістська партійна система. У дослідженні вказується на небезпеку появи нових партій, які спекулюватимуть на темі так званої «зрадженої війни».

«Це рівень критичної фрагментації, електорат розпорошений між десятками партій, багато з яких ще навіть не існують – умовно, партія Залужного, партія Буданова тощо. Є запит на нових лідерів поза межами наявної системи. Це класичний контекст для появи популістських рухів, які будуть будувати кампанію на темі «зрадженої війни», - зазначив експерт.

Нарешті, п’ятий ризик – це об’єднання усіх чотирьох попередніх в один, який умовно називають «ідеальним штормом».

«Усі чотири лінії розколу можуть одночасно загостритися при настанні одного сценарію, який ми називаємо «ідеальним штормом». Це мирна угода з територіальними поступками + масова демобілізація + перші повоєнні вибори у горизонті 12-18 місяців. Якщо це збігається у часі, приховані розколи виходять на поверхню одночасно, й ефект воєнної єдності може розчинитися буквально за лічені місяці. Відповідно, можемо отримати катастрофічно розколоте суспільство з усіма наслідками цього», - підсумував Петренко.

Ukraine Political Risk Assessment Framework (UPRAF) - оригінальна методологія оцінки політичних ризиків України, адаптована до умов воєнного стану та поствоєнного переходу, яку розробили в Аналітичному центрі «Об’єднана Україна».

Як повідомляв Укрінформ, на думку Кирила Буданова, повоєнна Україна із сильною армією може стати головним союзником США в регіоні.