/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F4%2F1a61fa270be2d426be63d552a365f5d8.jpg)
Майбутній прем'єр Угорщини: нові обличчя, старі вимоги для України на шляху до ЄС
На цьому тижні, у Брюсселі відбулася серія зустрічей, які мали на меті прояснити майбутні відносини між Угорщиною, Україною та Європейським Союзом. Головною фігурою цих переговорів став майбутній прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр. Його зустрічі з головою Європейської ради Антоніу Коштою та головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн були ключовими для визначення позиції Будапешта щодо європейських прагнень України.
Мадяр, попри його обіцянки відновити верховенство права в Угорщині та повернути країну до європейського табору після 16 років правління Орбана, швидко показав, що в питанні українських угорців він поділяє позицію попередника. Він висловив бажання, щоб угорській меншині в Україні були надані розширеніші права, перш ніж Угорщина схвалить офіційний початок переговорів про вступ України до ЄС.
Під час зустрічі з Антоніу Коштою, питання угорської меншини в Україні стало центральним. ЄС, зі свого боку, чинив тиск на Мадяра, сподіваючись, що він відмовиться від позиції уряду Орбана, який блокував офіційний початок переговорів про вступ України. Водночас Мадяр назвав зустріч «корисною та конструктивною», хоча, за даними джерел, настрій був менш позитивним, ніж під час його розмови з Урсулою фон дер Ляєн.
Умови, висунуті Мадяром, здебільшого повторюють перелік із 11 вимог, які Віктор Орбан представив Києву у 2024 році. Ці вимоги стосуються прав угорської меншини в Україні та доступу до освіти угорською мовою. Ця жорстка позиція, ймовірно, розчарувала чиновників у Києві та Брюсселі, які сподівалися на швидкий поступ у євроінтеграції України після відходу Орбана від влади.
Лідери ЄС, зокрема Кошта та багато столиць держав-членів, наполягають на активізації процесу вступу України та бажають бачити прогрес у найближчі тижні. На саміті на Кіпрі минулого тижня, вони дали зрозуміти, що попередні умови для початку першого етапу процесу вступу України до ЄС вже виконані. Однак, позиція Мадяра може знову загальмувати цей процес.
Україна неодноразово заявляла, що готова виконати викладені умови, і підкреслювала, що права угорської меншини в країні захищені. На початку цього тижня Мадяр висловив бажання зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським у червні на Закарпатті для обговорення цього питання. Проте, Київ ще не підтвердив жодної зустрічі, посилаючись на те, що графік Зеленського на червень ще не складено, як повідомив його радник Дмитро Литвин.
Ситуація навколо угорської меншини в Україні є давньою проблемою у відносинах між двома країнами, яка постійно використовувалася попереднім урядом Угорщини для блокування просування євроінтеграційних процесів України. Про це детально інформувало видання «Європейська правда» у спеціальній статті, що висвітлювала ці питання. Спільна позиція Мадяра з Орбаном свідчить про те, що це питання залишається пріоритетним для Угорщини незалежно від зміни політичного керівництва.
Зупинений процес вступу України до ЄС вимагає активізації, на чому наполягають як Антоніу Кошта, так і численні європейські столиці. У той час як Мадяр обговорював питання європейського бюджету та конкурентоспроможності блоку з представниками ЄС, його жорстка позиція щодо українсько-угорських відносин спричиняє напруженість, подібну до тієї, що вже виникла зі Словаччиною – іншою сусідньою державою-членом ЄС.
Мадяр заявив на початку цього тижня, що хоче зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським у червні на Закарпатті, щоб обговорити це питання. Він зазначив, що етнічні угорці, які там проживають, мають «відновити всі свої культурні, мовні, адміністративні та права на вищу освіту, щоб вони знову могли стати рівноправними та шанованими громадянами України».
Незважаючи на зміну політичної фігури в Угорщині, шлях України до ЄС залишається складним через вимоги, що стосуються прав угорської меншини. Подальші кроки української дипломатії та європейських партнерів будуть вирішальними для подолання цього бар'єру та забезпечення стабільного руху до євроінтеграції.