Найбільший скарб епохи вікінгів: двом пошуковцям поталанило знайти 3000 срібних монет

Скарб, який тепер називають "Скарбом Мьорстада" на честь ферми, де його було знайдено, вперше побачив світ, коли 10 квітня пошуковці Вегард Сорлі та Руне Сетре виявили 19 срібних монет. Замість того, щоб продовжувати пошуки, вони повідомили про знахідку, пише Фокус.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Коли до роботи долучилися експерти, кількість монет зросла до 70, а потім за кілька днів перевищила 3000, що зробило цей скарб найбільшим скарбом монет епохи вікінгів, коли-небудь зафіксованим у Норвегії.

Археологи муніципалітету Іннландет відзначили, як швидко розвивалася ситуація. Май-Тове Смісет описала масштаб знахідки як "абсолютно безпрецедентний". Ця ділянка раніше не досліджувалася, що зробило відкриття ще більш значущим.

Швидке повідомлення про знахідку забезпечило захист місця розкопок до того, як увага громадськості могла завадити роботам з вилучення скарбу. Більшість монет передали до Музею культурної історії в Осло для консервації та детального вивчення.

Стан монет здивував дослідників. Ґрунт у цій місцевості містить дуже мало каменів, що допомогло захистити срібло від пошкоджень упродовж століть сільськогосподарської діяльності. Багато монет збереглися в чудовому стані, що дає фахівцям нагоду вивчити, як гроші циркулювали наприкінці епохи вікінгів.

Експерти вважають, що скарб датується приблизно 1050 роками, ближче до кінця епохи вікінгів. Професор Свейн Харальд Гуллбек пояснив, що більшість монет є німецькими та англійськими. Це відповідає відомим тенденціям того часу, коли срібні монети переміщалися по Північній Європі через торгівлю, данину, набіги та політичні платежі.

Наявність норвезьких монет додає скарбу ще одного рівня важливості. Ці монети, ймовірно, були щойно викарбувані на момент поховання, що пов’язує скарб із періодом після повернення короля Харальда Хардради з Візантії та підтримки ним розвитку норвезької монетної системи близько 1045 року. Цей момент відображає перехід до сильнішого королівського контролю над валютою, тоді як старі системи обміну на основі срібла все ще використовувалися.

Археологи вважають, що монети спочатку зберігалися у шкіряному мішечку або подібному контейнері, який згодом розклався. Згодом оранка розкидала монети по полю, що пояснює, чому їх знаходять на великій території, а не в одному місці. Дослідження за допомогою ґрунтопроникаючого радара не виявили будівель поблизу, але це не означає, що місце не мало значення в минулому.

Причина, чому скарб було закопано, залишається незрозумілою. У деяких випадках цінні речі ховали в землю як жертвоприношення, а в інших — для збереження в непевні часи.

Оцінити вартість скарбу складно через обмеженість письмових джерел того періоду. Однак пізні середньовічні джерела свідчать, що такої кількості могло б вистачити для придбання ферми. Це вказує на те, що скарб становив значне багатство, яке, ймовірно, належало окремій особі, родині або групі.

На цьому місці можуть бути ще знахідки. Археологи очікують на подальші дослідження в найближчі роки, оскільки під час повторного розкопування ґрунту можуть з’явитися додаткові монети або предмети.

Важливо Знахідка змусила розплакатися: чоловік знайшов дорогоцінний артефакт VI століття (фото)

Скарб Мьорстада тепер є важливим джерелом даних для вивчення торговельних мереж, виробництва монет та зберігання багатства наприкінці епохи вікінгів. Він демонструє, наскільки Норвегія була пов'язана з ширшими європейськими системами, і показує, як люди управляли своїми ресурсами та захищали їх у мінливому політичному ландшафті.

Раніше Фокус писав про знайдений у польському селі танк часів Другої світової війни. Про нього давно ходили розповіді, проте лиш нещодавно легенду підтвердили.

Також ми розповідали про скарб бронзової доби, знайдений за допомогою металошукача. Артефакти віком 3300 років виявили неподалік від Дрездена, Німеччина.

Під час написання цього матеріалу використано джерела: Arkeonews, Norway Science.