Станет ли Мадьяр новым Орбаном? Что стоит за заявлениями нового лидера Венгрии об Украине

Відносини України та Угорщини чекають на перезавантаження, яке має статися після зустрічі лідерів двох країн.

Це – заява майбутнього прем'єр-міністра Угорщини Петера Мадяра, і вона повністю збігається з позицією Києва.

Однак інші його заяви багатьох налякали і поставили запитання: а чи є підстави для такого оптимізму?.

Також новий лідер Угорщини висунув низку зауважень до української політики щодо угорської меншини на Закарпатті.

А ще, у порушення правил дипломатії, він "ініціював" зустріч із Володимиром Зеленським у Берегові, що дало підстави для спекуляцій: мовляв, чи не означає це, що він вважає це місто угорською територією?.

Після цих заяв багато хто в Україні почав висловлювати сумнів: а чи не отримали ми в Будапешті нового Орбана, лише у демократичній обгортці?.

Чи не стикнемося ми з новим ультиматумом про блокування нашого європейського шляху?.

І, відповідно, чи варто Україні йти на поступки?.

"Європейська правда" детально висвітлює угорську тему і знається на особливостях нової угорської влади.

Ми відновили перебіг подій, що передував цій резонансній заяві та був після неї, і можемо з певністю стверджувати:.

підстав для тривоги немає.

Попри агресивну риторику Мадяра, конкретно цей його пост є позитивним для України.

Утім, як водиться в угорській політиці, багато речей прозвучало "між рядками".

Те, що він зробив цю заяву після зустрічі з мером Берегова – украй добрий сигнал, і у цьому тексті ми пояснимо, чому.

Додатковою підставою для позитиву є список вимог, який прозвучав від Мадяра.

Ті пункти очікувань від України, які до нього увійшли, не викликають реальних проблем.

Натомість найпроблемнішу частину вимог Віктора Орбана з нього викинули.

Україна вже має для Будапешта пропозицію, яка вигідна насамперед угорській громаді на Закарпатті.

Громада теж передала Мадяру, що з Україною нарешті треба миритися.

Зрештою, новий угорський лідер буде змушений брати до уваги позицію Брюсселя.

Тому заяви про перезавантаження відносин мають усі підстави.

Пояснюємо, що відбувається зараз в угорській політиці щодо України і як варто діяти, щоб не згаяти цю можливість.

Ні, Мадяр не претендує на Берегове.

Заява Петера Мадяра пролунала у вівторок ввечері.

Після зустрічі з мером міста Берегове Золтаном Баб'яком, який спеціально для цього приїхав до Будапешта, новий угорський лідер уперше опублікував присвячений Україні розлогий пост.

У ньому є як позитивні для Києва, так і негативні фрагменти, які викликали нерозуміння чи навіть обурення багатьох в Україні; на них зупинимося у першу чергу.

Перш за все, багатьох здивували формулювання того, як саме Мадяр запросив Зеленського до зустрічі.

"Я ініціюю зустріч з президентом України Володимиром Зеленським на початку червня, символічно в місті Берегове, де більшість населення становлять угорці", – написав він у пості.

Це – однозначно не те, як мають узгоджуватися зустрічі між лідерами держав, і це визнають навіть угорські співрозмовники "ЄП".

У міжлюдських відносинах, передусім між друзями, немає проблеми у тому, щоб "напроситися в гості" до когось, а у міждержавних – запрошувати має господар приймаючої країни.

Чому ж тоді це з’явилося у пості Мадяра?.

Тут пояснення очевидне для будь-кого, хто слідкує за медійною активністю угорського лідера.

Це звучить дивно для українців, але це дійсно так: Мадяр досі особисто пише свої пости та коменти, і часом його імпровізації зводять з глузду його міжнародну та медійну команди.

Ще важливіше: не існує жодних підстав стверджувати, що новий лідер Угорщини заперечує українську належність Берегова абощо.

Він не став вживати слово "запрошую" (бо запросити Мадяр може будь-кого тільки до Угорщини, а не в Україну).

А останнім реченням посту – до якого, ймовірно, не всі дочитали – він підкреслює, що чекає на запрошення від української влади.

"Сподіваюся, що незабаром зможу прийняти сердечне запрошення здійснити візит до Берегова.

Я готовий".

Загалом текст посту Мадяра написаний радше у позитивному тоні.

Головна теза: українсько-угорський конфлікт часів Орбана має завершитися.

"В інтересах угорців, які проживають на Закарпатті, вивести відносини між Угорщиною та Україною на нову основу", – заявив він, повідомивши, що це – підсумок його розмови із Золтаном Баб’яком.

"Мета зустрічі (з мером Берегова) – допомогти ситуації угорців на Закарпатті та їхньому перебуванню на батьківщині".

За його словами, якщо Україна вирішить проблеми, з якими стикаються угорці, то "ми, безумовно, зможемо відкрити нову главу в українсько-угорських двосторонніх відносинах".

Тож саме час перейти до "ціни питання" – тобто до того, чого ж чекає Мадяр від української влади.

Ні, це не "11 пунктів Сійярто": найбільш токсичного там нема.

"Поступки у сфері освіти, анонсовані українським урядом до 2025 року, є перспективними, але недостатніми", – ця фраза із заяви Петера Мадяра багатьох здивувала (невже уряд щось анонсував саме у 2025-му?).

Петер Мадяр у своєму пості також навів конкретику – перелік нібито проблем, які потребують вирішення.

Але цей перелік ще більш дивний.

Встановити його походження ані автору цих рядків, ані джерелам "ЄП" не вдалося.

Найкраще (і не виключено, що реальне) пояснення, яке доводилося чути – це те, що автором переліку міг бути… штучний інтелект, якому поставили завдання на кшталт "перерахуй, будь ласка, мовні проблеми угорців Закарпатті".

Принаймні, це дозволяє пояснити некоректні дані (це можуть бути звичайні ШІ-галюцинації).

"В Україні вища освіта залишається одномовною", – пише Мадяр першим пунктом у переліку проблем, вирішення яких він хоче досягти.

Але ж це просто неправда! У Берегові діє повністю угорський університет імені Ракоці, в Ужгороді в складі державного нацуніверситету є угорський інститут, де так само доступне викладання угорською.

"Іспити на атестат зрілості складаються українською мовою", – каже другий пункт списку Мадяра – і це знову неправда.

Угорські діти на Закарпатті за бажання здають тести НМТ угорською мовою.

Так, залишається невирішеним питання ЗНО (яке все одно не проводиться у часи воєнного стану), але це, за даними "ЄП", не є якоюсь червоною лінією для українського уряду.

Це неповний перелік помилкових претензій у пості.

Та ще важливіше те, що усі пункти, де угорський лідер згадав про реально існуючі вимоги угорської меншини Закарпаття, українська сторона готова вирішувати.

Правда" неодноразово писала, що в уряді навіть мають напрацьований пакет пропозицій.

Частину цих ідей навіть затвердили на робочому рівні між Києвом та Будапештом ще у 2024 році, але Віктор Орбан поставив політичну мету блокувати Україну на шляху до ЄС, і торік будь-які обговорення припинилися.

Зараз ці ідеї можуть отримати друге дихання.

Серед них – і деталізація правил в школах з угорськими класами, і зафіксовані права угорців України звертатися рідною мовою до місцевої влади у місцях їхнього компактного проживання тощо.

Це – саме ті пункти, які перерахував Мадяр.

Та ще важливіше те, про що лідер Угорщини не згадав.

Свого часу, ще у січні 2024 року, тодішній очільник МЗС Угорщини Петер Сійярто (про якого тепер достеменно відомо, що він виконував вказівки Лаврова) передав Україні список з 11 пунктів.

Частину з них цілком можливо вирішити, і це піде на користь громадянам України угорського походження.

А частина була категорично неприйнятною від початку, ті пункти не стосувалися мовних чи освітніх прав і, як вважають, були додані у список суто для того, щоб отримати від України відмову і покласти на неї відповідальність.

Наприклад, уряд Орбана вимагав від України змінити виборчу систему і забезпечити для угорців представництво у Верховній Раді (що вимагало би зміни Конституції та проведення всеукраїнського референдуму – тобто нуль шансів навіть після завершення війни).

Про ці абсурдні політичні вимоги Мадяр не згадав ані натяком, і це додатково свідчить, що він налаштований на конструктив.

Хоча є й інші більш осяжні докази цього.

Сигнал для "орбанівської еліти" Закарпаття.

Ми вже згадували, наскільки важливим є те, що до Будапешта на зустріч з Мадяром прибув саме мер Берегова Золтан Баб'як.

Є підстави вважати його одним з найпритомніших лідерів угорської громади України.

У 2023 році, коли Віктор Орбан блокував політичне рішення про відкриття переговорів з Україною, саме Баб'як звернувся до нього з відкритим листом та з поясненням, що це рішення потрібне угорській громаді.

Тоді Орбан спершу відповів відмовою – але зрештою був змушений "вийти на каву" на саміті ЄС, що зупинило блокаду відкриття переговорів.

Баб'як також бував на фронті і, кажуть, єдиним з угорських голів громад доїжджав до "нуля".

До слова, Мадяр сформулював свій пост так, що багато хто вирішив – це Баб'як передав йому перелік проблем угорців.

Але така версія видається нереальною: голова громади Берегова не може не знати про існування у місті угорськомовного університету.

Та питання тут навіть не в особистості.

Варто зауважити, що для Петера Мадяра піклування про угорців за кордоном – це не політична кон'юнктура, а частина його переконань, ідеології.

Через складну угорську історію, яка полишила значну частину нації за межами країни, це є доволі поширеним серед угорців, а передусім серед політиків.

Тому за тижні після обрання Мадяр зустрівся з представниками угорської меншини Румунії, Сербії, Словаччини, і щоразу кликав на зустріч політичних лідерів цієї меншини.

Навіть тих, хто до цього роками працював на Орбана.

Наприклад, з Румунії він запросив тамтешнього лідера Хунора Келемена – попри те, що того вважають причетним до фальсифікації голосів на користь Орбана.

"ЄП" розповідала про їхню зустріч, на якій Мадяр запропонував забути про це і почати співпрацю з чистого аркуша – задля добра угорців Румунії.

На точно таке ставлення розраховували друзі Орбана на Закарпатті.

У регіоні є лише одна реально жива структура, що об'єднує етнічних угорців – це партія та спілка КМКС, яку вже багато років поспіль очолює Ласло Брензович (подейкують, що за сумісництвом він також є кумом Орбана).

Очолює з еміграції, бо у 2024 році був змушений покинути Україну через небезпеку переслідування з боку СБУ: під час чергового загострення українсько-угорських відносин у нього в офісі відбувся обшук.

Джерела "ЄП" кажуть, що після перемоги Мадяра в КМКС спершу замислилися про зміну голови і навіть знайшли варіант для цього.

Але коли новий угорський лідер показав, що готовий миритися з усякими лідерами закордонних меншин – Брензовича 18 квітня переобрали керівником КМКС.

Жодних сумнівів, що керівництво КМКС пропонувало Мадяру зустріч із ним.

Це був би для України найгірший можливий варіант.

На жаль, у керівництві цієї організації є ті, хто звик лише ділити угорське фінансування, жити на відкати та підвищувати свою вагу, генеруючи ворожнечу з Києвом.

Те, що Мадяр відмовився від контактів з ними на користь цілком конструктивного Баб'яка – найліпше свідчення налаштованості нового лідера Угорщини на вирішення проблем з Україною.

Чекають у Києві, чекають у Брюсселі.

Ще один надзвичайно позитивний сигнал, який цього разу надійшов не з Будапешта, а з Києва – це те, що у команді Зеленського вирішили не реагувати на некоректні висловлювання Мадяра (часи Орбана засвідчують, що за бажання президент Зеленський готовий відповідати Угорщині різбереко).

Зараз, навпаки, є бажання нарешті завершити цей конфлікт, який не на користь нікому.

Україна точно зацікавлена розпочати епоху добросусідських відносин з Угорщиною та покласти край періоду постійних вето на шляху до вступу в ЄС і не лише.

Так, однієї лише зустрічі Мадяр-Зеленський для цього буде недостатньо.

Україна має бути готова до швидких рішень.

У тому числі на рівні парламенту.

"ЄП" від дня виборів розповідала, посилаючись на джерела в штабі Мадяра, що відкриття кластерів буде можливе виключно після того, як Київ зробить кроки назустріч Будапешту в питаннях меншини.

І не лише через те, що Мадяр особисто переймається цим питанням.

Для нового лідера Угорщини, як не дико це звучить, важливо показати угорцям, що він не є "маріонеткою Зеленського", як це розповідала орбанівська пропаганда перед виборами.

На щастя, ми маємо підтримку реальних лідерів угорської громади в Україні.

Заява Золтана Баб'яка у відповідь на пост Мадяра про те, що в Україні нема утисків прав угорців – зайвий доказ цього.

А щодо місця зустрічі лідерів ще треба буде домовлятися.

Поза сумнівом, Зеленський запрошуватиме Мадяра до Києва (зрештою, він тут вже був, коли приїздив з гуманітарною допомогою після влучання по Охматдиту).

Але візит до Києва та Берегова (або, як варіант, до Ужгорода та Берегова) цілком можливо сумістити.

І, насамкінець, є ще один гравець, який у цій історії на нашому боці.

Це – Європейська комісія та її президентка Урсула фон дер Ляєн.

Наступного дня після своєї "української" заяви Мадяр полетів до Брюсселя, де зустрівся з нею та з президентом Євроради Антоніу Коштою.

Деталі не повідомляються, окрім того факту, що вони обговорювали і українське питання.

Хоча самого Мадяра цікавило зовсім інше.

Для нього проблема номер один – це повернення до Угорщини європейського фінансування, яке Єврокомісія заморозила за часів Орбана.

Зараз Брюссель висунув Будапешту 27 умов для розблокування перших траншів.

І, як це завжди буває у відносинах з ЄК, важливо також, щоби Брюссель відчув налаштованість нової влади Угорщини на співпрацю.

Для цього Угорщина має повернутися до спільної європейської родини не тільки на словах.

Одним з елементів цього, безумовно, є повернення Будапешта до спільної європейської політики.

Зважаючи на те, Україна є темою номер один для ЄС – Брюссель чекає від Мадяра зміни української політики та дає достатньо зрозумілі сигнали про цю потребу.

І, зрештою, є всі підстави побачити цю політику на практиці.

Автор: Сергій Сидоренко,.

редактор "Європейської правди".