Україна покращила позиції у світовому Індексі свободи преси RSF 2026

Україна суттєво покращила свої позиції в Індексі свободи преси за 2026 рік: країна піднялася на сім рядків і тепер займає 55 місце зі 180 держав. Такі дані містяться в щорічному звіті, який публікує організація Reporters Without Borders.

- Вперше в історії Світового індексу свободи преси, який щорічно публікує організація Reporters Without Borders (RSF), понад половина країн світу опинилися в категоріях «складна» або «дуже серйозна» ситуація зі свободою медіа, - йдеться у звіті.

За останні 25 років середній показник усіх 180 країн і територій, охоплених дослідженням, ніколи не був таким низьким. США втратили сім позицій, а інші країни Америки, зокрема Еквадор і Перу, також суттєво впали в рейтингу. Норвегія десятий рік поспіль утримує перше місце, тоді як Еритрея третій рік поспіль залишається останньою. Найбільший прогрес продемонструвала Сирія після падіння режиму Асада - країна піднялася на 36 позицій у рейтингу.

Ключові висновки щодо України

Повномасштабне вторгнення Росії, розпочате 24 лютого 2022 року, поставило під загрозу саме існування українських медіа. У цій "інформаційній війні" Україна перебуває на передовій спротиву розширеній пропагандистській системі Кремля.

Медіаландшафт

Медіасередовище України є різноманітним і доволі стійким. Хоча частина медіа й надалі пов’язана з олігархічним капіталом, їхній вплив суттєво зменшився після 24 лютого 2022 року, а держава стала одним із ключових гравців у медіапросторі. Незалежні видання здатні забезпечувати достовірну інформацію та протидіяти дезінформації.

Водночас медіасектор сильно потерпає від наслідків вторгнення РФ: порушується робота редакцій, а подекуди ставиться під загрозу їхнє економічне виживання. На тимчасово окупованих РФ територіях, захоплених у 2014 та 2022 роках, українські медіа фактично витісняються і замінюються кремлівською пропагандою.

Політичний контекст

Ще до 2022 року інформаційне протистояння з Росією формувало в Україні напружене інформаційне середовище. Після початку вторгнення воно лише загострилося: посилилися заборони медіа, які вважалися проросійськими, а також обмеження доступу до російських соціальних мереж.

Медіа, що поширюють російську пропаганду, були заблоковані. Водночас російська армія цілеспрямовано атакує журналістів, медіа та телекомунікаційну інфраструктуру, намагаючись позбавити населення доступу до незалежної інформації.

Правове середовище

Після Революції Гідності 2014 року в Україні було ухвалено низку законів, спрямованих на підвищення прозорості медіа, забезпечення доступу до інформації та захист журналістів. Одним із ключових досягнень стало створення у 2017 році незалежного суспільного мовника "Суспільне".

Наприкінці 2022 року після багаторічної підготовки було ухвалено новий закон про медіа, який наблизив українське законодавство до європейських стандартів. Водночас воєнний стан інколи передбачає обмеження для журналістів, особливо в прифронтових зонах.

Економічний контекст

Війна суттєво послабила українську економіку та призвела до втрати значної частини підписників і рекламних доходів у медіа. У 2025 році ситуація ускладнилася через припинення фінансування з боку USAID - одного з ключових донорів галузі.

У поєднанні з руйнуваннями, порушенням логістичних ланцюгів та вимушеною міграцією працівників це створило серйозну загрозу для виживання багатьох редакцій. Сотні медіа змушені були закритися, інші скоротили діяльність, зарплати або тимчасово звільнили співробітників. Найбільше постраждали локальні та друковані видання.

Соціокультурний контекст

Війна глибоко змінила роботу журналістів і тематику їхніх матеріалів. Через постійні російські атаки по всій країні вони фактично стали воєнними репортерами. Попри це, українські медіа продовжують висвітлювати соціальні проблеми та відіграють важливу роль у викритті корупції серед еліт, навіть перебуваючи під значним тиском. Водночас залишається проблемою гендерна нерівність у медіа, зокрема недостатнє представлення жінок-експерток у публічному дискурсі - і ця проблема лише загострилася після вторгнення.

Безпека

З початком повномасштабної війни безпека журналістів стала критичною проблемою. Вони нерідко стають цілеспрямованими цілями обстрілів, а також атак дронів, навіть попри маркування "преса". Кількість поранених і загиблих журналістів, а також пошкоджених медіаоб’єктів постійно зростає. Розслідувальні журналісти дедалі частіше стикаються з фізичними та онлайн-нападами з боку різних суб’єктів.

Додатковими загрозами залишаються кібератаки, порушення конфіденційності джерел і обмеження доступу до інформації.

Рейтинг свободи преси організації "Репортери без кордонів" (RSF) – це щорічний звіт, який оцінює стан свободи преси в різних країнах світу. Організація RSF (Reporters Without Borders) аналізує умови, в яких працюють журналісти, та рівень свободи медіа в 180 країнах. В основу рейтингу покладено п’ять критеріїв: політична ситуація, законодавча база, економічні умови для медіа, соціокультурний контекст і рівень безпеки.