Відкриті дані під секретом: новий Цивільний кодекс може приховувати корупціонерів

У чому проблема нового Цивільного кодексу?

У вівторок, 28 квітня, дуже швидко намагалися змінити законодавчий курс. Це сталося тоді, коли Парламент оперативно зняв з розгляду попередній проєкт Цивільного кодексу, а взяв за основу новий законопроєкт №15150. У той же день профільний комітет підтримав ініціативу, а сесійна зала проголосувала її за основу.

Документ матиме погані наслідки для екосистеми відкритих даних (Open Data), журналістів-розслідувачів, банківського сектору та комплаєнс-систем. Законодавці нібито захищатимуть право на приватність та норму "цифрового образу", але натомість створять інструмент для зловживань, який знищить механізми фінансового моніторингу (KYC/AML), дозволить компаніям приховувати "російський слід" та подарує корупціонерам легальне право переписати власну історію.

Про це повідомили юристи YouControl, які визначили норми проєкту із загрозами для прозорості.

Так, на їхню думку, найбільший резонанс викликає стаття 328 про "право на забуття".

Відповідно до неї, фізична особа може вимагати видалити інформацію про себе з пошукових систем та баз даних не лише якщо вона недостовірна, а й якщо вона просто "втратила суспільний інтерес",
– зауважили експерти.

Це вважається ідеальним інструментом для зловживань, тоді як європейське законодавство право на забуття збалансовує зі свободою слова та виконанням юридичних обов'язків.

Так, наприклад, якщо колишній український бенефіціар підсанкційної компанії або фігурант корупційного скандалу, який вже минув 5 років тому, подає позов проти медіа чи аналітичної системи з вимогою прибрати дані про його бізнес-зв'язки, то інформацію про нього матимуть або видалити, або "відбілювати" його репутацію.

У такому випадку принципи прозорості та підзвітності дій зникають, цілісність історичних корпоративних даних руйнується.

Тому юристи пропонують давати право на видалення чи знеособлення інформації в загальнодоступних джерелах лише коли вона обробляється незаконно чи є недостовірною. Зараз це передбачено статтею 8 Закону України "Про захист персональних даних".

Чому ненормальною є норма про "приватність юридичних осіб"?

Коли свої персональні дані захищає приватна особа – то це нормально. А от "право на приватність" для юридичних осіб – це правовий нонсенс.

Але проєкт передбачає, що юридичні особи отримають так званий власний "цифровий образ". Це акаунти, персональні сторінки, цифрові профілі тощо. Обробляти його можна будет лише після згоди такої особи.

Бізнес за своєю природою не може мати приватності у розумінні прав людини. Діяльність компаній має бути абсолютно прозорою для забезпечення безпеки господарського обороту. Вимога отримувати згоду компанії на обробку її цифрового профілю – це легальний щит для рейдерів, фіктивних медіа та фіктивних фірм,
– написали в YouControl.

Юристи запевняють, що коли ця норма стане чинною, то в державі будуть створені додаткові бар’єри для добросовісних учасників ринку, але нові можливості для недоброчесних. Тож цю норму варто прибрати й дозволити не мати згоди на обробку даних щодо цифрового образу юридичної особи (за винятком електронних підписів і печаток).

Що таке "цифровий простір"?

Статті 321, 332 та 336 передбачають, що фізична особа має право на цифровий особистий простір та приватність. Тому обробка цифрових профілів й іншого цифрового майна потребує згоди.

Але ж тоді стає неможливою робота сучасних OSINT-систем і сервісів, які допомагають компаніям дотримуватися законів, правил і внутрішніх стандартів. Адже вони працюють із відкритими даними – ЄДР, судовими реєстрами, базами НАЗК – та формують аналітичне досьє, який у новому ЦК називають "цифровий профіль".

Відтак без згоди корупціонера чи боржника створити такий профіль буде заборонено. Проте на думку юристів, варто уточнити, що цифровий образ особи охоплює акаунти, сторінки, аватари та цифрові профілі, які створила сама людина. Тоді обробка даних в згенерованих державних реєстрах не буде порушенням Цивільного кодексу.

Що даватиме право на "інформаційний спокій"?

Особливо юристи виділяють статтю 337 про право на "інформаційний спокій". Планувалося, що це буде дозволяти працівнику не відповідати в робочий чат на вихідних.

Але тоді можуть з'явитися так звані SLAPP-позови. – стратегічні позови проти участі громадськості. Так від журналістів-розслідувачів та реєстрів контрагенти зможуть вимагати припинити публікацію розслідувань чи видачу інформації про борги, адже це нібито буде порушувати їхній "інформаційний спокій".

Який висновок зробили юристи?

Законодавці нібито хочуть наблизити український Цивільний кодекс до європейських стандартів. Але ж у такому контексті не можна змішувати приватне життя та публічність.

Прийняття проєкту №15150 у нинішній редакції без урахування специфіки відкритих даних скасує презумпцію відкритості державних реєстрів. Це відкине Україну на 10 років назад у сфері прозорості та протидії корупції. У профільного комітету та депутатів ще є час до другого читання, щоб виправити ці критичні помилки та не дозволити перетворити Цивільний кодекс на кодекс захисту тіньового капіталу,
– підсумували експерти.

Водночас команда YouControl закликає бізнес, медіа та громадськість висловлювати активну позицію й закликати до публічного обговорення проєкту нового Цивільного кодексу. Участь людей у цьому процесі важлива, адже від того, яким буде новий Цивільний кодекс, залежить правила країни, в які доведеться жити.

Що передувало?

Верховна Рада України ухвалила за основу законопроєкт про новий Цивільний кодекс. Йдеться про масштабну рекодифікацію приватного права та фактично повне оновлення підходів до регулювання цивільних відносин. Попереду буде друге читання, під час якого депутати подаватимуть правки та можуть суттєво змінити його зміст.

Профільний комітет парламенту вказав на низку серйозних проблем у проєкті. Зокрема, йдеться про нечіткість окремих норм, суперечливі підходи та ризики неправильного застосування на практиці. Також зауваження стосуються самої ідеї масштабного оновлення кодексу без достатнього узгодження та експертного доопрацювання.

Громадські організації та правозахисники теж критикували законопроєкт за дискримінаційні норми. Усі, хто вже вивчив проєкт, закликають до його доопрацювання.