Атаки на Польшу руками украинцев: как РФ ведет гибридную войну против наших соседей

Кібератаки, втручання у вибори, дезінформація, гібридна міграційна криза, відкрито російські, а також нібито "невідомі" дрони, перебої з GPS, а віднедавна ще й посилки з вибухівкою, підпали та диверсії з російським слідом.

Новини з країн ЄС про підозрілі інциденти й затримання давно стали буденністю.

Але якими є реальні масштаби цієї гібридної війни?.

Нещодавно вийшов звіт польського спеціалізованого порталу Defense24, що систематизував такі прояви ворожої діяльності проти Польщі за понад шість років – тобто ще від часів, що передували відкритій військовій агресії РФ проти України.

Цей документ є цікавим не лише з точки зору того, як в експертному середовищі нашого близького сусіда оцінюють гібридну війну Росії та загрози для себе.

Важливі також оцінки її впливу на двосторонні відносини України та Польщі, які за цей час кілька разів зазнали карколомних змін.

Можливо, не останню роль у їхньому погіршенні вже під час повномасштабної війни зіграли дії РФ, зокрема системне вербування на роль "корисних ідіотів" громадян України у Польщі.

Одна з причин цього – вимушена відсутність будь-яких фільтрів для українських біженців, визнає документ.

Попри це, підтримка України у війні не повинна спадати.

Бо саме це – один з бажаних для Москви результатів її гібридних атак на Польщу.

Розповідаємо детальніше про опубліковане дослідження.

Рішучість НАТО тестують у Польщі.

Автори звіту констатують, що Польща зазнавала різноманітних гібридних атак з боку Росії задовго до повномасштабної війни і навіть агресії 2014 року.

Тоді атаки відбувалися переважно у кібер- та інфопросторі.

Втім, з 2022 року, відколи Польща перетворилася на ключовий маршрут постачання західної допомоги Україні, масштаби та "асортимент" підривних дій суттєво зросли.

Особливо у 2025-му.

Характерною теперішньою рисою є відхід від малопомітних дій до більш ризикованих та агресивних операцій, що випробовують стійкість і спроможність польської держави реагувати.

"РФ будь-що хоче довести, що може "робити боляче" країні НАТО без жодних реальних наслідків у відповідь", – йдеться у дослідженні.

Автори наголошують: йдеться не про окремі інциденти, а про масштабну довгострокову операцію, координовану російськими спецслужбами.

Це вкладається у ширшу стратегію Росії з провокування ескалації, щоби потім "продавати" деескалацію на власних умовах.

"Метою не є негайне провокування кризи, а є системна дестабілізація країни та випробування її стійкості в усіх сферах..

Польща – це "полігон", де Росія випробовує межі рішучості всього Альянсу.

Україна – поле бою конвенційної війни.

А Польща стала полем бою гібридної війни", – констатують вони.

Автори доходять висновку, що у 2026 році різноманітних гібридних інцидентів лише більшатиме.

Останніми роками у Польщі дуже активізувалася робота і білоруського КДБ – згідно з дослідженням, зараз вона навіть активніша, ніж у російської ФСБ, особливо у вербуванні агентів з-поміж діаспори.

Поширена також практика вербування "одноразових агентів" у Telegram, Tik.

Tok, "ВКонтакте" – через шахрайські пропозиції "роботи" або ж геймерські майданчики.

Розрахунок пропонують у криптовалюті, що дозволяє залишати перекази практично невидимими для контррозвідки та невідстежуваними.

У доповіді зазначають, що у 95% досліджених кейсів головною мотивацією завербованих була фінансова вигода, а не ідейні переконання.

Ідентифікована вартість "робіт" дуже відмінна.

Це і копійчані виплати за написи й графіті, і помітніші суми, до 400 доларів, за встановлення камери у потрібному місці, і серйозні 10 тисяч доларів за вчинення злочинів, за які можна надовго сісти у в’язницю.

У понад 140-сторінковому дослідженні перераховано так багато випадків діяльності в інтересах РФ/Білорусі та історій з "одноразовими агентами", що навіть опис бодай значної їх частини забрав би значно більше місця, ніж це можливо у журналістській статті.

Тож "Євро.

Правда" обрала найпоказовіші та класифікувала за напрямками підривної діяльності спецслужб Росії та Білорусі.

Стеження за військовими та суддя-шпигун.

Класичним напрямком роботи російських спецслужб у Польщі є шпигунство.

Міністр-координатор спеціальних служб повідомляв, що у 2023-2025 роках звинувачення за статтею про співпрацю з іноземною розвідкою були висунуті 82 особам.

А Агентство внутрішньої безпеки Польщі станом на грудень 2025 року вело розслідування щодо 78 підозрюваних у шпигунстві та диверсіях.

Чи не наймасштабнішою тут є так звана "справа операторів камер", розслідування за якою розпочалось у 2023-му.

Йдеться про організовану групу за участю близько 30 громадян різних країн (України, Білорусі, РФ, Польщі, Литви), що діяла за підтримки російської ФСБ.

За матеріалами слідства, група працювала тривалий час і займалася шпигунсько-диверсійною діяльністю та поширенням пропаганди й дезінформації.

Завербованим шпигунам доручили наглядати за портами Гдині і Гданська, військовим підрозділом у Перемишлі, терміналом на польсько-українському кордоні, підприємством у Глівіце.

Координатором групи вважають 28-річного росіянина Михаїла Миргородського, безпосередньо залученого до оперативної діяльності ФСБ і її відомої "5-ї служби", що виконує функції зовнішньої розвідки цієї спецслужби.

Викриття їхньої роботи, як вважають, дозволило зірвати підготовку диверсії на залізниці – планували пустити під укіс ешелони з боєприпасами та гуманітарною допомогою для України.

Серед перших затриманих виявилося аж 12 громадян України, троє білорусів та росіянин.

Усі отримали терміни від близько року до шести років ув’язнення.

Інший приклад: наприкінці 2024 року затримали громадянина Білорусі Ніколая М.

і поляка Бернарда С.

за шпигунську діяльність у 2018-2023 роках, як-от стеження за військовим аеродромом та інфраструктурою в районі прикордонного з Білоруссю міста Бяла Подляска, а також об’єктами Служби внутрішньої безпеки.

Здобуту інформацію вони передавали білоруським спецслужбам.

Білоруса зрештою засудили до понад двох років в’язниці, польському громадянину присудили штраф.

Серед "шпигунських" справ, де фігурують польські громадяни, однією з найрезонансніших є історія варшавського судді Томаша Шмідта.

Зокрема, він розглядав справи, де фігурувала засекречена інформація стосовно нацбезпеки Польщі і роботи її спецслужб.

Аж потім раптово виїхав до Білорусі, попросив там політичного притулку та став працювати на державну пропаганду.

У Польщі його позбавили статусу судді та оголосили в розшук за статтею про участь у діяльності іноземної розвідувальної служби.

Підпали магазинів, диверсії на залізниці.

Останніми роками агентура перейшла до прямих дій: в Польщі зафіксована серія підпалів, замовниками яких вважають російські спецслужби.

Серед них – пожежі на промисловому складі у Марках під Варшавою, складі DIY у Гданську, в італійському ресторані у Гдині, на ринку у Варшаві у квітні 2024 року.

У процесі розслідування останнього випадку правоохоронці вийшли на білоруса Степана К., котрий, як вважають, працював на російську розвідку.

Далі з’ясувалося, що йдеться про організовану злочинну групу, координовану російськими спецслужбами – троє громадян Польщі і троє білорусів.

Розслідування ще не завершене, з’являються докази їхньої причетності до інших злочинів.

Ще одна пожежа у травні 2024 року в торговому центрі Варшави на вулиці Маривільській знищила близько 1400 магазинів.

Засудили трьох громадян України.

Розслідування тоді дійшло висновку, що це підпал на замовлення російських спецслужб.

Вважають, що група, в межах якої вони діяли, влаштувала також пожежу на вулиці Радзимінській у Варшаві 14 квітня 2024 року, та відповідальна за підпал магазину IKEA у Вільнюсі 9 травня.

Також планували підпалити магазин IKEA у Ризі.

Не оминула Польщу й історія з "вибуховими" посилками, розслідування щодо яких ведеться у низці країн Європи.

Це також вважають роботою російських спецслужб.

У липні 2024 року одну з таких виявили на сортувальному терміналі у Лодзькому воєводстві.

Під підозрою опинилися росіяни Ігор та Ірина, підстави перебування яких у Польщі заслуговують на окрему увагу.

Вони навчалися за стипендіальною програмою для росіян – опонентів режиму.

А на початку 2024 року навіть отримали у країні статус біженців.

Слідство звинувачує їх у співпраці з російською розвідкою, у тому числі збиранні інформації про російських опозиціонерів у Польщі і тих, що їм допомагає.

При цьому у ширшому розслідуванні про маршрут посилки фігурують ще троє громадян України.

У листопаді 2025 року найсерйозніша реальна диверсія сталася на польській залізниці – на лінії від Любліна до кордону з Україною.

Біля станції Міка на коліях заклали вибухівку та підірвали, коли там проходив вантажний поїзд.

На щастя, спрацював лише один з двох пристроїв.

А поблизу міста Пулави пошкодили лінію живлення та поклали на колію металеві елементи – довелося різко гальмувати потяг з 475 пасажирами.

Звинувачення у скоєнні диверсійних дій терористичного характеру в інтересах іноземних спецслужб висунули українцям Євгенію Іванову та Олександру Кононову.

Обидва встигли виїхати у Білорусь до того, як їх ідентифікували.

Згодом з’ясувалося, що Іванов вже був засуджений в Україні за серйозними звинуваченнями.

Транскордонні провокації: від мігрантів до БпЛА.

Росіяни намагаються також показати вразливість польських державних кордонів.

Гібридна міграційна криза на польсько-білоруському розпочалася влітку 2021 року і відтоді час від часу загострюється, створюючи проблеми польським прикордонникам, поліції та звичайним людям.

Були й гучні інциденти – коли польський військовий помер від отриманих ножових поранень.

А також – коли військового почали судити після застосування зброї для зупинки порушників кордону, внаслідок чого один мігрант загинув.

Серед перевізників мігрантів далі вглиб ЄС, яких ловить польська поліція, регулярно трапляються громадяни України.

Звичною історією останнім часом стали запуски метеокуль з контрабандою з території Білорусі – хоча Польща тут потерпає значно менше, ніж Литва.

Як приклад провокацій у повітрі згадують також симуляцію росіянами ракетної атаки проти Польщі із залученням двох Ту-22М3 у січні 2026 року, а перед тим – у листопаді 2025 року.

Ну а найрезонанснішим залишається масове вторгнення до Польщі російських дронів "Гербера" 9-10 вересня 2025 року.

Окремі з них залетіли аж у центральні регіони країни.

Неподалік Любліна серйозно постраждала домівка пенсіонерів (через невдале спрацювання ракети з винищувача), лише дивом ніхто не постраждав і не загинув.

У дослідженні відзначають, що за цим інцидентом одразу ж пішла підживлювана російськими та білоруськими джерелами хвиля дезінформації: мовляв, Польща "не спромоглася попередити своїх громадян про загрозу", польська армія "не готова була відреагувати", що це нібито "провокація України, щоб втягнути Польщу у війну".

Десятки кібератак на день, і їх більшає.

Природно, що найбільше суспільної уваги привертають "офлайн-інциденти".

Але кібератаки залишаються важливим інструментом російських спецслужб.

У доповіді перераховано десятки випадків різного масштабу, які пов’язують з хакерськими групами, що їх вважають пов’язаними з російською державою.

Міністр з цифрових питань Кшиштоф Гавковський повідомляв, що Польща, ймовірно, є найчастішою ціллю кібератак у Європі.

Їх фіксують по кілька десятків на день.

Інтенсивність зростає – якщо у 2022 році зафіксували 40 тисяч випадків, то у 2023-му вже 80 тисяч.

Ціллю стають різні компанії, організації та державні агентства.

Наприклад, ціллю масованої, хоч і невдалої кібератаки наприкінці 2025 року була енергосистема.

Міністр Гавковський тоді заявив, що хакери хотіли влаштувати масштабне відключення електроенергії і що за цим, найімовірніше, стоять російські спецслужби.

Згідно з доповіддю CERT, профільної організації у сфері кібербезпеки при Національному інституті досліджень, мішенями стали щонайменше 30 сонячних і вітрових електростанцій і ТЕЦ.

Ще в документі відзначено часті перебої з GPS та GNSS-сигналами, особливо біля кордону з Калінінградською областю та Білоруссю та над Балтійським морем.

А у березні-квітні 2024 року Lufthansa, LOT, Ryanair повідомляли про численні проблеми з системою навігації біля Любліна, Жешува, Варшави, через що у деяких випадках довелося коригувати маршрут або приземлятися з використанням альтернативних систем.

"Такі дії Росії є формою агресії, що "не переступає порогу війни" і має на меті демонструвати здатність впливати на цивільну та військову безпеку країн Альянсу", – йдеться у дослідженні.

Шкодити українцям, вербуючи українців.

Активне залучення до диверсій та шпигунства у Польщі саме українців виглядає свідомою і виграшною стратегією російських спецслужб.

"Залучаючи людей з конкретним громадянством, зокрема коли йдеться про українців, Росія намагається нашкодити відносинам Києва і Варшави та підживлювати антиукраїнські настрої у Польщі та інших країнах ЄС", – пишуть автори доповіді.

Тож не дивно, що українські громадяни складають найбільшу частку серед затриманих там у зв’язку з гібридними інцидентами – серед учасників досліджених випадків їх 38%.

Білорусів – 21%, поляків – 19%, російські громадяни – на четвертому місці.

У доповіді зазначають, що особливо "піддатливими до вербування" категоріями є українці з окупованих ще у 2014 році частин сходу України та Криму.

Завдання російських вербувальників полегшується, коли хтось сприйнятливий до російської пропаганди, має російський паспорт, перебуває у скрутному фінансовому становищі чи інших обставинах, що роблять людину вразливою.

А також коли він чи вона має зв’язки з кримінальним світом.

Є підстави вважати:.

російські спецслужби мають успіх у роздмухуванні антиукраїнських настроїв.

Так, автоматизований аналіз тисяч онлайн-коментарів під новинами стосовно згаданої вище диверсії на польській залізниці у листопаді 2025 року засвідчив, що коментатори у 42% випадків акцентували на тому, що підозрювані є українцями – і майже вдвічі менше вказували, що це напевно справа рук російських спецслужб.

Ці дані не можна вважати репрезентативним соцопитуванням (і не можна гарантувати, що обійшлося без роботи ботоферм) – але вони вказують на певну тенденцію.

"З точки зору нацбезпеки, було значним прорахунком приймати усіх, хто приїздив після початку повномасштабної війни у 2022 році, часто без верифікації", – констатують автори дослідження.

При цьому вони вважають, що з боку України бракує належної реакції та сприяння у розслідуванні вербування Росією українських громадян.

"Польським службам потрібні посилені, постійні контакти з українськими колегами для виявлення і нейтралізації загроз на максимально ранній стадії", – підкреслено в дослідженні.

Втім, у грудні 2025 року було підписано нову угоду про співпрацю між МВС Польщі та України щодо протидії злочинності та диверсійним актам.

Ймовірно, це допоможе забезпечити активніший обмін інформацією та координацію оперативної діяльності.

* * * * *.

Це своєю чергою критично важливо і для України – адже від усвідомлення російських дій та загроз сусідами залежить подальша підтримка Польщі.

Зрештою, стійкість обох суспільств до російських гібридних методів впливу на них є одним із ключових факторів міцнішої співпраці між Україною та Польщею та уникнення конфліктів – наперекір спільному історичному ворогу, який традиційно намагається їх розсварити.

Авторка: Марія Ємець,.

журналістка "Європейська правда".