Непрості відносини: чому Зеленський наполягає на швидкому вступі до ЄС

На початку цього місяця лідери ЄС схвалили надання Києву кредиту в розмірі 90 мільярдів євро, що стало можливим після поразки на виборах прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Хоча цей крок та участь Зеленського на саміті на Кіпрі допомогли частково знизити напругу, розбіжності щодо процесу вступу між Києвом та Брюсселем залишаються значними.

Франція та Німеччина запропонували поетапний процес, згідно з яким Україна могла б поступово отримувати доступ до механізмів ЄС та символічні переваги в обмін на реформи, що означало б десятиліття до повноправного членства. Однак Зеленський наполягає на повноправному членстві, заявивши, що Україні не потрібне «символічне членство» і що вона заслуговує на повне приєднання до ЄС, оскільки «захищає спільні європейські цінності».

Високопоставлені українські чиновники розкритикували підхід Єврокомісії до розширення, стверджуючи, що Брюссель потребує України не менше, ніж Київ прагне приєднатися до Союзу. За словами одного з посадовців, який був присутній на переговорах, «членство — це не подарунок», і такі очікування не сприяють конструктивному діалогу.

Зеленський налаштований відстоювати свою максималістську позицію, вірячи, що ЄС з часом «стане більш реалістичним» та наблизиться до позиції України. Однак європейські лідери на саміті на Кіпрі намагалися «стримати» очікування українського президента, пояснюючи, що процес не буде таким простим, як йому здається.

Дипломати та чиновники ЄС визнали розчарування українського президента та тиск, під яким він перебуває після чотирьох років повномасштабної війни, але наголошують, що процес розширення ЄС має ґрунтуватися на заслугах. На цьому етапі ЄС є найважливішим партнером України, особливо з огляду на припинення прямої військової та фінансової підтримки з боку США.

Згідно з публікацією британського видання Financial Times, сповільнення реформ в Україні, особливо у сферах верховенства права та боротьби з корупцією, посилило напругу. Брюссель вказує на пропущені дедлайни щодо впровадження законодавства, яке б розширило доступ Києва до ринків енергоносіїв та промислових товарів ЄС. Також Київ чинить опір проханню Брюсселя підвищити податки для бізнесу як умову для виділення частини схваленого кредиту, пояснюючи, що це створить додаткове навантаження на економіку, яка вже несе витрати, пов'язані з війною.

У Брюсселі чітко дали зрозуміти, що конкретну дату вступу назвати неможливо, і процес розширення залежить передусім від виконання реформ. Незважаючи на обіцянки, виконання ключових вимог Євросоюзу фактично буксує, що затягує процес інтеграції.

Один із дипломатів ЄС зазначив: «Ми — єдині друзі, які в нього залишилися, тож йому, мабуть, варто краще контролювати свої висловлювання».

Попри всі виклики та розбіжності, діалог між Україною та Євросоюзом триває. Цей процес вимагає взаємного розуміння та дотримання принципів, що, зрештою, має привести до очікуваного результату – повноправного членства України в європейській спільноті.