Викрадення українських дітей: Росія змінює підхід

Повертати українських дітей з РФ стало довше і складніше. Про це розповів уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець в ході конференції Civil Society and Expert Day у четвер, 30 квітня.

За його словами, на те, щоб повернути до України, для прикладу, двох дівчаток-близнючок з Херсона, знадобилося більше року – посередником у перемовинах з РФ виступив Катар.

У 2022 році, на початку повномасштабного вторгнення РФ, ці діти, якими тоді було лише по одному року, залишилися без батьків – ті загинули під час російських атак. Дітей вивезли на територію РФ, видали їм російські документи і передали в російську сім'ю. Після повернення до України опікуном дівчаток став їхній рідний дядько.

«Повертати дітей стало набагато складніше. Система на території РФ ускладнилася: вони ввели тотальний контроль дітей, тих, хто допомагає шукати дітей, хто допомагає їх переміщувати, – розповів Лубінець. – Я пам'ятаю першу дитину, яку ми повертали – хлопчик Сергій з Маріуполя. З моменту пошуку цієї дитини, формування документів до повернення ми витратили близько двох місяців. Станом на сьогодні по кожній дитині це довготривалі перемовини. Повернення дитини може займати рік і навіть більше».

Скільки українських дітей перебуває в Росії?

Україна верифікувала дані про понад 20 570 випадків депортації або примусового переміщення українських дітей Росією. Такими є дані на кінець квітня 2026 року. «Йдеться лише про ті випадки, де у нас є більш-менш достатня кількість даних. Скоріш за все, ця цифра не відповідає реальному масштабу викрадень. Цифра реальних викрадень, певно, є значно більшою», – розповів в інтерв'ю DW Максим Максимов, керівник президентської ініціативи Bring Kids Back UA.

На це, у першу чергу, вказують заяви самої РФ. Так, у 2023 році там стверджували, що в Росію було «прийнято» 744 тисячі українських дітей. В цьому ж році, як розповідає Максимов, Росія звітувала в комітеті ООН з прав дитини про те, що 46 тисяч українських дітей отримали російські паспорти. Окрім того, самі діти, яких вдається повертати з РФ, розповідають про інших дітей, яких немає в українській базі даних. Нові дані час від часу з'являються і в медіа, перелічує Максимов.

 У Офісі генерального прокурора України (ОГПУ) на запит DW повідомили, що ідентифікація дітей та встановлення місця, в якому вони перебувають, – складна задача, оскільки доступу до тимчасово окупованих територій України немає. «Російська влада (...) вживає заходів для довгострокового розміщення дітей у родинах російських громадян та у закладах РФ, а також порушує свої обов'язки, визначені нормами міжнародного гуманітарного права, щодо сприяння возз'єднанню сімей, розділених під час збройного конфлікту», – констатують в ОГПУ.

Скількох дітей Україні вдалося повернути?

Донині Україні вдалося повернути 2126 дітей – це і діти, депортовані безпосередньо в Росію, і ті, яких переміщували в межах тимчасово окупованих територій, і діти, яких не переміщували, але які зазнали російського «перевиховання».

«У нас є два ключових способи, як повертаються діти. Один з них – це медіація. Важливу роль у цьому відіграє офіс омбудсмена. Це, по суті, квазіпереговорний непрямий процес, коли передаються списки дітей і потім ведуться перемовини через посередника, і діти опиняються в Україні. Наскільки я пам'ятаю, цифра повернень по медіації за раз ніколи не перевищувала 10 дітей, – розповідає DW Максим Максимов. – Є інший шлях – назвемо його «організовані повернення». Тут ключову роль відіграють громадські організації, такі як Save Ukraine, «Українська мережа за права дитини», Hepling to leave, «Плахта», Humanity та інші. Там іноді вдається повернути більшу кількість дітей. Але як саме це відбувається, я розповідати не можу».

 Що відбувається з дітьми, яких вдалося повернути?

«Діти, яких вдається врятувати, повертаються дуже дезорієнтованими. Вони не мають довіри до навколишнього світу. Вони не мають довіри до дорослих. Вони можуть бути дезорієнтовані щодо того, де правда, а де неправда, що є добре, що є погано», – розповідає Максимов. Він додає, що вплив ідеологічного виховання, якому українських дітей піддають в РФ, відчутний: «Чим довше дитина зазнає цього впливу, тим більше його видно».

Боротися з цим Україна намагається комплексним підходом до реабілітації та реінтеграції, але не «пере-перевихованням». Спочатку діти, яких вдалося повернути додому, потрапляють до Центру захисту прав дитини, де оцінюють їхній стан і потреби: чи є родина, документи, житло, яка психологічна підтримка потрібна, чи є потреба в медичній допомозі, чи є освітні прогалини і як їх надолужувати тощо. Ці дані лягають в основу індивідуального плану, а за кожною дитиною закріплюється відповідальна особа. Загалом процес реінтеграції розрахований приблизно на три роки.

Зміна підходу РФ: не переміщення, а «перевиховання»

За спостереженнями офіційного Києва, останні роки відрізняються від перших років повномасштабного вторгнення: стратегічна мета Росії, яка полягала у тому, аби викрасти українських дітей, не змінилася, але змінилися підходи.

У 2022-2023 роках більш поширеними випадками були масові депортації, зокрема, коли дітей групами вивозили з дитячих будинків в окупований Крим або в Росію. Після того як Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт президента РФ Володимира Путіна і його уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової саме за підозрою в причетності до депортації українських дітей, російська сторона змінила тактику, розповідає DW Максим Максимов.

«Тактика тепер полягає в тому, що для того, аби викрасти дітей в широкому розумінні цього слова, їм насправді їх не треба фізично переміщувати. Тобто вони на окупованих територіях побудували і далі продовжують розбудовувати систему, яка складається з кількох елементів – від мілітаризації до індоктринації, «промивання мізків», русифікації, видачі паспортів, яка призводить до того, що дитина виростає  з російським світоглядом», – каже він.

Це один з дуже вагомих векторів впливу, наголошує Максимов, адже у російської влади наразі є доступ до, за різними оцінками, від одного мільйона до 1,6 мільйона дітей, які перебувають на окупованих територіях України. На всіх цих територіях є російські школи та російські парамілітарні організації. До дітей на заняття приходять так звані «герої» війни проти України, а доступу до українських джерел інформації вони не мають.

Мілітаризація українських дітей Росією

В Офісі генпрокурора такі дії РФ мають окрему кваліфікацію: ведеться окреме кримінальне провадження за фактами пропаганди служби у збройних силах РФ та військово-патріотичного виховання українських дітей, проведення заходів політичного характеру, інформаційної діяльності, присвяченої військово-патріотичному руху. Один із основних суб'єктів тут – російська мілітарна організація «Юнармия», але не лише вона.

28 квітня генпрокурор України Руслан Кравченко повідомив, що до суду було скеровано обвинувальний акт щодо заступника міністра освіти РФ Андрія Омельчука – йому інкримінують співучасть у зміні меж території та державного кордону України. Але, як наголошує Кравченко, по суті йдеться про більше – спробу змінити не лише кордони країни, а й свідомість українських дітей.

«Під його кураторством українські школи та виші примусово переводилися на російські стандарти: перереєстрація закладів, заміна програм, витіснення української мови, історії та культури. Ми бачимо, як системно освіту перетворюють на інструмент асиміляції та мілітаризації дітей на окупованих територіях Донеччини, Луганщини, Запоріжжя та Херсонщини. Через так звані «перевиховні» табори, воєнізовані рухи «Юнармия», «Движение первых», «Воин» дітей залучають до ідеологічної обробки, навчають поводженню зі зброєю та змушують присягати на вірність державі-агресору. Це не про освіту. Це про підготовку до війни», – заявляє Кравченко.

За його даними, в РФ планують, що до 2030 року кількість учасників таких рухів має зростати на 250 тисяч щороку – зокрема за рахунок українських дітей, які перебувають в окупації. Частину з них прямо готують до служби у збройних силах РФ, наголошує Кравченко.

З 2019 по 2025 роки до «Юнармии» було залучено щонайменше шість тисяч українських дітей, і вже відомі випадки, коли після досягнення повноліття вони воювали проти України, розповів генпрокурор. В ОГПУ це кваліфікують як воєнний злочин. Україна вже повідомила про підозру 18 особам. Загалом у цій категорії – 30 підозрюваних, двох уже засуджено, вказує генпрокурор.

На тому, що процес мілітаризації українських дітей лише масштабується, наголошує Андрій Пастернак, керівник Об'єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при СБУ.

За його словами, уже зараз в українському полоні є українські юнаки 19-20 років, які воювали на боці РФ. Вони народилися на Донбасі, але після окупації опинилися в системі російського перенавчання та мілітаризації, після якої потрапили до російської армії.. «Росії не цікаві наші діти. Вони розуміють, що це українці. Вони українців посилають воювати проти українців», – заявив Пастернак під час конференції Civil Society and Expert Day.

Дар'я Нинько