"Чарльз, поверни алмаз "Кохінур!" П'ять скарбів, які привласнила Британія

Під час американського візиту короля Чарльза стався лише один конфуз. Мер Нью-Йорка Зоран Мамдані закликав Чарльза III повернути алмаз "Кохінур" до Індії. Будучи великою імперією Британія не посоромилася вивезти з колоній багато цінностей. Коротко про представляє п'ять артефактів, які вимагають повернути.

1. Кривавий алмаз «Кохінур»: вінець корони Британії

Історія проклятого каменю "Кохінур" почалася у XIV столітті, він був знайдений у Південній Індії і важив нібито 800 карат. Довгий час камінь перебував у володінні раджів, правителів Малви північного регіону Індії, і передавався з покоління в покоління, прикрашаючи родовий тюрбан. Якщо «Кохінур» одного разу випаде з головного убору - місцевим жителям, згідно з повір’ям, судилося стати рабами. Жорстоке пророцтво збулося у 1305 році, коли раджі під час завойовницьких воєн зазнали поразки, що привело їх до неминучої смерті.

Проклятий камінь опинився в руках засновника Великих Моголів і мусульманської імперії Індії Бабура і став сімейною реліквією. Один із правителів династії наказав ювелірам огранити алмаз, і той набув вигляду індійської троянди і важив 186 карат. Він прикрашав «Павиний трон» - витвір мистецтва моголів і символ їхньої незламності. На ньому мав сидіти Шах-Джахан, але діамант звів з розуму його сина, який мріяв усунути свого батька і заволодіти золотим троном і «Кохінуром». Той убив братів, а Шах-Джахана ув’язнив.

У XVIII столітті власником заповітного алмаза став перський правитель Надір-шах, якому теж не вдалося уникнути зловісного прокляття: йому довелося зіткнутися з повстаннями, змовами, отруєннями і вбивством.

Потім алмаз повернувся до Індії - до раджі Сінгха, правителя Пенджабу. Британці завоювали Пенджаб і отримали скарбницю нащадків раджі у 1849 році. Так коштовність потрапила до королеви Вікторії і у 1853 році "Кохінур" був переогранений (маса каменю зменшилася зі 191 до 108,9 карата) і інкрустований у британську королівську корону у складі інших 2000 більш дрібних діамантів. Пізніше алмазом прикрашали корони інших королев, що зійшли на престол.

У 1937 році він був перенесений до корони королеви Єлизавети (мати Єлизавети II), де і перебуває зараз, зберігається в Тауері. У 2002 році під час церемонії похорону королеви-матері Єлизавети корона з діамантом перебувала біля труни під час руху жалобної процесії вулицями Лондона.

В Індії періодично піднімаються питання про повернення коштовності, але на рівні громадськості.

Оцінкова вартість:

Оцінки сильно різняться - від $200 млн до понад $1 млрд (через унікальність фактично безцінний).

2. Розеттський камінь: відкрив історію цілої цивілізації

Це, безумовно, один із найважливіших культурних артефактів людства. Багато хто скаже, що він важливіший за "Кохінур", просто у королів піар кращий.

Камінь був виявлений 15 липня 1799 року під час єгипетського походу Наполеона. Розеттський камінь - це кам’яна плита з однаковим текстом трьома мовами, зокрема давньогрецькою, і єгипетськими ієрогліфами. Порівнюючи два однакових тексти, вчені розшифрували ієрогліфи. Таким чином, усе, що ми знаємо про Стародавній Єгипет і фараонів - це завдяки Розеттському каменю.

У 1801 році французи зазнали в Александрії поразки від англійців і були змушені передати їм камінь. Він зберігається у Британському музеї.

Вперше претензії на Розеттський камінь висловив керівник Служби старожитностей Єгипту Захі Хавасс на 250-му ювілеї Британського музею у 2003 році, назвавши артефакт «іконою єгипетської ідентичності».

У 2005 році Британський музей подарував Єгипту повнорозмірну копію каменю, яку встановили неподалік місця знахідки. На цьому поки все.

Оцінкова вартість:

Практично безцінний, але умовні оцінки - сотні мільйонів доларів.

3. Парфенонський мармур: скульптури з Афін вивіз лорд

Дика історія. Британський посланник у Константинополі (а тоді Греція була завойована Османською імперією) лорд Елгін демонтував сотні мармурових скульптур з Парфенона у 1802–1812 роках.

Причому демонтаж відбувався абсолютно варварським способом, мармур різали буквально «по шматках». За допомогою пил, підйомника і п’ятдесяти робітників-греків Елгін зміг зняти 12 скульптур з фронтонів, 56 плит фриза із зображенням «Панафінейської процесії» і безліч архітектурних деталей. Найбільш варварським чином вилучили одну з каріатид портика Ерехтейона, замінивши її кам’яним стовпчиком. «Колекція» зберігається у Британському музеї.

Практично з моменту відродження державності у 1830 році Греція вимагає від Британії повернення мармурових артефактів як невід’ємної частини національного надбання.

У листопаді 2023 року прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс в інтерв’ю BBC заявив, що скульптури належать його країні і були вкрадені. Після цього прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак скасував призначену на наступний день зустріч із Міцотакісом.

Оцінкова вартість:

Сотні мільйонів доларів; культурна цінність - виняткова.

4. Бенінська бронза: захоплена під час каральної операції

Бенінська бронза - колекція з понад 1000 латунних пластин із зображеннями тварин, риб, сцен придворного життя з палацу правителя Бенінського царства (нині територія Нігерії).

Пластини були захоплені британськими військами під час Бенінської каральної експедиції 1897 року у спаленій ними столиці і передані у Форін-офіс. Близько 200 предметів пізніше були передані до Британського музею, інші розійшлися по приватних колекціях.

Нігерія у 1950–1970-х роках викупила у Британського музею близько 50 предметів і постійно звертається з проханням про повернення інших.

Оцінкова вартість:

Окремі предмети - мільйони доларів, вся колекція - сотні мільйонів.

5. Алмаз "Куллінан I": подарунок з колонії

«Куллінан I» (або «Велика зірка Африки») - найбільший у світі огранений діамант масою 530,2 карата, отриманий з алмаза «Куллінан» (3106 карат), знайденого у 1905 році в Південній Африці. Краплеподібний діамант має 74 грані і прикрашає скіпетр Едуарда VII у колекції королівських коштовностей Великої Британії, що зберігається у Тауері.

Алмаз був знайдений 26 січня 1905 року у Південній Африці і, ймовірно, був уламком дуже великого кристалу, який так і не знайшли. Камінь був названий на честь власника рудника Томаса Куллінана.

9 листопада 1907 року уряд колонії Трансвааль (нині територія ПАР) підніс алмаз «Куллінан» англійському королю Едуарду VII у день його народження.

Після смерті Єлизавети II заклики активістів і політиків у ПАР до Чарльза III повернути найбільший діамант на батьківщину посилилися. ПАР вважає, що алмаз був отриманий незаконно у колоніальний період, і вимагає його повернення в рамках боротьби за справедливість.

Оцінкова вартість:

Оцінюється понад $400 млн (умовно, оскільки не продається).