Один удар ЗС РФ — і без води на місяці: де в Україні можливий найгірший сценарій, — експерт

Як розповів віцепрезидент Української водної асоціації Артем Шира у коментарі виданню "Телеграф", система водопостачання є значно складнішою за енергетичну, а її вразливість залежить від особливостей конкретного міста. Він пояснив, що великі міста з розгалуженою мережею і кількома джерелами води, зокрема Київ, мають більше шансів уникнути повного відключення — там ідеться радше про тимчасові обмеження або погодинну подачу.

Водночас населені пункти, які фактично залежать від однієї магістралі, до прикладу Одеса, перебувають у значно гіршому становищі. Так, у разі влучання в ключову трубу або об’єкт інфраструктури проблему неможливо вирішити швидко. Ба більше, він припускає, що відновлення може затягнутися на місяці.

Також він пояснив журналістам, що ситуацію ускладнює і дефіцит спеціалізованого обладнання. За його словами, насосні станції для великих міст виготовляються протягом 6–12 місяців, а в Україні їх виробництво фактично відсутнє. Відтак навіть за наявності фінансування доведеться чекати постачання з-за кордону, а це ще більше відтерміновує відновлювальні роботи.

Та все ж, як зазначає "Телераф", уряд уже вживає превентивних заходів. Як розповів віцепрем’єр-міністр Олексій Кулеба, на об’єктах водоканалів встановлюють резервні джерела живлення, зміцнюють інфраструктуру та опрацьовують альтернативні варіанти водопостачання. Водночас громадян закликають самостійно підготуватися до можливих перебоїв і сформувати мінімальні запаси води.

Як підготуватися українцям до проблем із водопостачанням — пояснення експертів

Фахівці рекомендують орієнтуватися на базову норму: не менше 2 літрів питної води на людину на добу, а також 10–15 літрів для побутових потреб. Якщо рахувати на сім’ю з трьох осіб на тиждень, то це — приблизно 42 літри для пиття і від 210 до 315 літрів для санітарних потреб. Оптимальним рішенням вважається зберігання води у кількох окремих ємностях, наприклад у стандартних бутлях або харчових каністрах об’ємом 5–20 літрів.

Крім створення запасу, важливо заздалегідь визначити альтернативні джерела води в пішій доступності — це можуть бути колодязі, свердловини або бювети, які не залежать від централізованої мережі. За словами експертів, наявність такого варіанту дозволяє підтримувати базові потреби навіть у складних умовах, тоді як його відсутність після вичерпання запасів фактично залишає єдиний вихід — тимчасово залишати місце проживання.

Окремо фахівці звертають увагу на правильне зберігання води. Найбезпечнішим матеріалом для питної води вважається скло, оскільки воно не взаємодіє з рідиною і не змінює її властивостей, однак через вагу та крихкість у побуті частіше використовують харчовий пластик із відповідним маркуванням. При цьому президент Асоціації "Укрводоканалекологія" Дмитро Новицький порекомендував не застосовувати тару з-під молочних продуктів або соків, адже залишки органіки можуть сприяти розвитку бактерій. Воду слід тримати у темному, прохолодному місці, подалі від сонячного світла та джерел різких запахів, оскільки перегрів або контакт із хімічними речовинами погіршує її якість.

Поширені "домашні методи" на кшталт додавання солі, оцту чи інших речовин не забезпечують знезараження і можуть лише зіпсувати воду. Найефективніше — використовувати вже очищену або прокип’ячену воду та зберігати її в герметично закритій тарі, періодично оновлюючи запаси.

Ба більше, експерти застерігають від ідеї встановлення великих резервуарів у квартирах.

"Категорично не рекомендую. 1 кубометр води важить рівно тонну. Житлові будинки — особливо старі або панельні — не розраховані на таке точкове навантаження. Це може призвести до тріщин у конструкціях. Та й у великих об'ємах без постійної циркуляції вода швидко стає непридатною для пиття", — пояснив Новицький.

Як довго відновлюється водна інфраструктура

У матеріалі, посилаючись на думку зазначених фахівців пишуть, що відновлення водної інфраструктури є значно складнішим і тривалішим процесом, ніж у випадку з електропостачанням, адже йдеться про розгалужену підземну систему з тисячами кілометрів мереж. Масштабні пошкодження можуть вимагати тривалого ремонту, особливо у великих містах, де альтернативні варіанти подачі води обмежені. Додатковим фактором ризику залишаються і можливі кібератаки на системи управління, які можуть спричинити аварії навіть без фізичного руйнування об’єктів.

Загалом збитки, завдані водній інфраструктурі України, вже оцінюються у мільярди доларів, а її повне відновлення потребуватиме значних ресурсів і тривалого часу.

Раніше Фокус писав, що влітку Росія може зосередити удари на системах водопостачання, і під загрозою опиняться щонайменше 10 великих міст у прифронтових та південно-східних регіонах України. Виведення з ладу одного водозабору здатне залишити без води цілий населений пункт на тривалий час, а відновлення інфраструктури може затягнутися на місяці або навіть роки.

Також фахівці зазначали, що загроза зупинки систем водопостачання в українських містах стає дедалі більш реальною і може мати навіть серйозніші наслідки, ніж тривалі блекаути. У разі масштабних атак або технічних збоїв країна може зіткнутися з так званим "вотер-аутом", що становить пряму небезпеку для санітарної ситуації та базових умов життя населення.