Річниця сутичок в Одесі 2 травня 2014 року: хронологія подій та що ми знаємо зараз

Трагічні події в Одесі 2 травня 2014 року можна розділити на два епізоди: сутички між прибічниками "Антимайдану" та проукраїнськими активістами біля Грецької площі та зіткнення на Куликовому полі з подальшою пожежею у Будинку профспілок. Фокус нагадує про події 12-річної давнини та розповідає про те, що ми знаємо зараз.

Події в Одесі 2 травня 2014 року – хронологія подій

Після втечі Віктора Януковича в 2014 році під час Революції Гідності, ситуація в Одесі загострилась. Із початку березня в Одесі відбулася серія демонстрацій із вимогами референдуму за надання Одесі автономії. 3 березня близько 200—300 учасників із російськими прапорами намагалися штурмувати будівлю обладміністрації. Коли до Одеси прибув Олег Царьов, то біля готелю "Променад", де він зупинився, сталась сутичка між активістами Євромайдану і Антимайдану.

16 квітня проросійські ЗМІ почали розповсюджувати інформацію про проголошення "Одеської народної республіки" в межах Одеської області, а потім і "Новоросії", автономії в складі України. Події набули піку 2 травня 2014 року, коли розпочався конфлікт між проукраїнськими ультрас футбольних клубів "Чорноморець" і "Металіст" з одного боку й проросійськими сепаратистськи настроєними активістами з іншого боку.

Напередодні матчу 28 туру Прем'єр-ліги чемпіонату України з футболу між одеським "Чорноморцем" та харківським "Металістом" в Одесі, де відбувався матч, було заплановано спільну ходу вболівальників обох команд. А проросійські організації оголосили про збір своїх прихильників. СБУ попереджала МВС Одеської області, що можливі заворушення.

Бійки почались у центрі Одеси на вулицях Грецькій та Дерибасівській і на Грецькій площі та тривали понад три години. Вже тоді у натовпі було чути постріли. Унаслідок протистояння на центральних вулицях Одеси загинуло шестеро людей – всі від вогнепального поранення. Першими з них стали учасники маршу за єдність Ігор Іванов та Андрій Бірюков. Також отримали травми кілька журналістів та міліціонерів.

Свідки зазначають, що у проросійських активістів була вогнепальна зброя. Віктор Сердюк, колишній правоохоронець та експерт "Групи 2 травня" (Група журналістів та експертів, які здійснювали незалежне розслідування, — ред.), зазначав, що міліція була "деморалізована через події Майдану, ситуація в Криму та на Донбасі. Правоохоронці не розуміли, що їм робити та кому підпорядковуватися. Тому допускали помилки та діяли некваліфіковано".

Згодом сутички перемістились на Куликове поле, де сепаратисти зайняли позиції у Будинку профспілок і де було наметове містечко Антимайдану.

"Там п’ять наметів стояло, посеред сцени, якраз навпроти центрального входу. У них там була харчевня. Вони годували своє військо. Між наметами, були мішки з піском, барикади, колючка всяка… Ми прийшли, а тут вже палилися якісь папери, якесь багаття вже горіло", — згадує учасник подій Дмитро.

Коли почалась пожежа, люди з проукраїнського табору намагались допомогти тим антимайданівцям, які залишилися в будівлі, розповів учасник подій Віталій Свічинський: "Ці всі проросійські елементи сховалися, це важко сказати, вони зайшли у будівлю і почали звідти жбурляти "коктейлі Молотова", стріляти у громадян і так далі. Більшість тих "коктейлів Молотова" розбивались прямо в будівлі. Це не був свідомий підпал. Вони підпалювали самі себе. Ми як самооборона прийняли для себе важке рішення і ми робили все можливе, аби врятувати громадян, які фактично у палаючій будівлі знаходяться".

Як зафіксувала "група 2 травня", пожежники та проукраїнські активісти евакуювали людей, що перебували у Будинку профспілок. Але ДСНС затримались на майже годину, тому пожежа в Будинку профспілок розгорілась.

Згодом судові експерти встановили, що осередків пожежі у Будинку профспілок було п'ять. Через два із них, які стались на сходах, люди були заблоковані у приміщенні.

Унаслідок цього, за офіційною версією слідства, 32 людини загинули від чадного газу, ще 10 померли, вистрибуючи з вікон. Серед жертв було 34 чоловіки, 7 жінок та неповнолітній юнак. Загалом 2 травня 2014 року були травмовані понад 200 людей.

Після трагедії Одеська міська рада ухвалила рішення про триденну жалобу у місті. Два дні жалоби 3 і 4 травня були оголошені в Україні.

4 травня 2014 року, коли 67 затриманих учасників подій 2 травня намагались вивезти до Приморського районного суду, проросійські активісти почали штурм і вимагали випустити затриманих. До мітингарів вийшов начальник Одеської міліції, Дмитро Фучеджі, який із посиланням на прокурора області ухвалив рішення відпустити затриманих.

Згодом, 6 травня 2014, начальника Одеської міліції затримали за звинуваченням у співробітництві із сепаратистами. Однак вже 8 травня Дмитро Фучеджі втік із Одеси до Придністров'я. В 2023 році його засудили до 15 років за гратами заочно. Начальника головного управління МВС в Одеській області. Петра Луцюка, було звільнено з посади.

26 липня 2017 у Одесі поліція затримала колишнього першого заступника ГУ ДСНС України в Одеській області Руслана Великого, який "не вжив заходів до направлення наявних сил і засобів для гасіння пожежі у Будинку профспілок".

Події 2 травня в Одесі – що стало відомо за останні роки

У 2025 році Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив рішення щодо трагічних подій в Одесі 2 травня 2014 року. Суд зазначив, що влада України допустила певні порушення та повинна виплатити компенсації. Водночас він наголосив, що події значною мірою були спричинені російською пропагандою. Варто зауважити, що до суду звернулись представники обох сторін того протистояння. Серед них – рідні двох проукраїнських активістів, які загинули від вогнепальних поранень, а також родичі трьох випадкових перехожих, що теж стали жертвами стрілянини. Інші позивачі – це учасники проросійського "антимайдану" або їхні сім'ї, які втратили близьких у пожежі.

Суд підкреслив, що держава Україна не тільки не змогла запобігти трагедії, а й надалі не докладала достатніх зусиль для покарання винних.

ЄСПЛ вказав, що "органи поліції проігнорували наявну розвідувальну інформацію та відповідні попереджувальні сигнали і готувалися до звичайного футбольного матчу 2 травня 2014 року. Не було докладено жодних зусиль для посилення, кількісного чи якісного, наявних на той день поліцейських сил для підтримання громадського порядку в місті", — зазначено у рішенні суду.

ЄСПЛ також припустив, що між поліцією та активістами "антимайдану" могла бути змова.

"На думку суду, неактивність поліції у спробі зупинити першу хвилю насильства проти проукраїнських протестувальників, а також явні ознаки можливої змови між поліцією та активістами "антимайдану", стали однією з причин, якщо не основною, для хвилі насильства у відповідь, коли обурені прихильники Майдану вирішили помститися", — йдеться у рішенні ЄСПЛ.

Також встановлено, що пожежні машини навмисне затримали на 40 хвилин, а поліція не втрутилася, щоб допомогти евакуювати людей. Начальник одеського управління ДСНС Володимир Боделан, який наказав не відправляти пожежників, через два роки також втік до Росії. У вересні 2023 року Боделан добровільно заступив на посаду заступника окупаційного губернатора Херсонської області.

"…пан Боделан був присутній на місці подій і особисто спостерігав за подіями, а пожежна частина була лише за 650 метрів", — зазначає суд. 28 лютого 2025 року Володимира Боделана заочно повідомили про підозру в колабораційній діяльності за ч. 5 ст. 111-1 КК України. Йому світить від п’яти до десяти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

У рішенні ЄСПЛ також вказав на те, що місцева влада свідомо знищувала докази під виглядом "прибирання" території.

А також суд неодноразового підкреслив, що головною причиною подій стала діяльність Росії, спрямована на дестабілізацію України, адже саме російська дезінформація та пропаганда розпалювали напругу: "Проросійський рух "Куликове поле" в Одесі значною мірою покладався на агресивну та емоційну дезінформацію та пропагандистські повідомлення про новий український уряд і прихильників Майдану, які поширювалися російською владою та медіа".

У 2026 році Чорноморський міський суд Одеської області почав повторний розгляд справи щодо сутичок на Грецькій площі 2 травня 2014 року. У ній фігурують 19 обвинувачених, серед яких 17 громадян України та двоє росіян. Сергія Долженкова та Євгена Мефьодова слідство вважає організаторами масових заворушень.

До суду передали обвинувальні акти щодо 29 людей: одну справу закрили через смерть фігуранта (2016 рік), 19 людей виправдали (2017 рік), троє отримали обвинувальні вироки (2017-2018 роки), ще щодо дев’яти людей судовий розгляд триває.

Нагадаємо, Фокус писав, що Страсбурзі ухвалили масштабне рішення за низкою позовів щодо бездіяльності України під час зіткнення активістів в Одесі.

А в ніч на 1 травня ЗС РФ вдарили по житлових будинках в Одесі.