Ризик "замороженого конфлікту": війна США з Іраном може затягнутися на невизначений термін — Reuters

Минуло вже понад два місяці з початку операції США та Ізраїлю проти Ірану і жодна зі сторін досі не отримала вирішальної перемоги ані у військовому, ані в дипломатичному плані. Американський президент Дональд Трамп стикається з ризиком того, що протистояння з Іраном затягнеться на невизначений термін і залишить США та світові ще більшу проблему, ніж до початку війни, пише Reuters.

Позиції США та Ірану значно розходяться й очевидного виходу з глухого кута не видно, навіть попри те, що Тегеран передав Вашингтону нову пропозицію щодо відновлення переговорів, яку Трамп швидко відхилив.

Для президента США та його Республіканської партії наслідки глухого кута невтішні. Невирішений конфлікт, імовірно, означатиме, що економічні наслідки, зокрема високі ціни на бензин у США, зберігатимуться, чинячи додатковий тиск на Трампа, рейтинг якого падає. Це погіршує перспективи республіканських кандидатів напередодні проміжних виборів до Конгресу в листопаді.

Цілі війни

США наразі не досягли багатьох заявлених Трампом цілей у цій війні. Хоча немає сумнівів, що хвилі американсько-ізраїльських ударів значно послабили військовий потенціал Ірану, багато з оголошених цілей Трампа — від зміни режиму до позбавлення Ірану можливості створити ядерну зброю, залишаються невиконаними.

Побоювання щодо затягування глухого кута посилилися після того, як минулих вихідних Трамп скасував поїздку своїх переговірників до Ісламабаду, а потім відхилив пропозицію Ірану щодо угоди про припинення війни. Тегеран запропонував відкласти обговорення ядерної програми та домовитися про відкриття Ормузької протоки — це було неприйнятним для Трампа, який заявляв про намір вирішити ядерне питання.

У п'ятницю, 1 травня, з'явився проблиск надії, коли іранські ЗМІ повідомили, що Тегеран передав Вашингтону через пакистанських посередників переглянуту пропозицію. Трамп заявив журналістам, що він “не задоволений” цією пропозицією, хоча зазначив, що контакти тривають.

Невдача у спробі позбавити Іран контролю над критично важливим водним шляхом для транспортування нафти також стала б серйозним ударом по спадщині Трампа.

“Його запам'ятають як президента США, який зробив світ менш безпечним”, — каже експертка Університету Джонса Гопкінса Лора Блуменфельд.

Представниця Білого дому Олівія Уельс заявила, що “відчай” Ірану зростає через військовий та економічний тиск, а Трамп “тримає всі карти в руках і має стільки часу, скільки потрібно, щоб укласти найкращу угоду”.

Відновлення воєнних дій?

Оскільки подальші кроки залишаються невизначеними, а кінцева мета неясна, Трамп на закритих зустрічах порушував питання про можливість продовження морської блокади Ірану, можливо, ще на кілька місяців, з метою ще більше обмежити експорт іранської нафти та змусити Тегеран укласти угоду про відмову від ядерної програми.

Водночас Трамп залишив відкритою можливість відновлення військових дій. Центральне командування Збройних сил США підготувало варіанти “короткої та потужної” хвилі ударів, а також захоплення частини Ормузької протоки для її повторного відкриття для судноплавства.

Європейські союзники, відносини яких із Трампом загострилися, очікують, що конфлікт з Іраном триватиме.

“Важко уявити, як це може скоро закінчитися”, — сказав один із європейських дипломатів.

Тегеран залишається непохитним. Іранський режим застосував потужний важіль впливу проти США та їхніх союзників, заблокувавши судноплавство в протоці, через яку до війни транспортувалася п’ята частина світової нафти. За словами аналітиків, Іран стає сміливішим, знаючи, що ця “зброя” залишиться у нього навіть після війни.

“Іран усвідомив, що навіть в ослабленому стані він може заблокувати протоку, якщо захоче. Це усвідомлення робить Іран сильнішим, ніж він був до війни”, — зазначає Джон Альтерман із Центру стратегічних і міжнародних досліджень.

Запаси урану зберігаються

Вважається, що запаси високозбагаченого урану в Ірані залишаються під землею після повітряних ударів США та Ізраїлю в червні минулого року і можуть бути вилучені та перероблені на матеріал, придатний для виготовлення ядерних бомб. Іран хоче, щоб США визнали його право на збагачення урану для нібито мирних цілей.

Ще одна з оголошених Трампом воєнних цілей — змусити Іран припинити підтримку угруповань, таких як ліванська “Хезболла”, єменські хусити та “ХАМАС”, також залишається недосягнутою.

Відновлення мирних переговорів навряд чи приведе до швидкого вирішення конфлікту, з огляду на значні розбіжності в позиціях сторін. На прохання помічників Трампа розвідка оцінює, як Іран відреагує, якщо президент США оголосить односторонню перемогу і відступить, повідомляли ЗМІ. Аналітики кажуть, що Тегеран може сприйняти це як власний стратегічний успіх, оскільки режиму вдалося вистояти.

Водночас дипломати з країн Перської затоки та Європи висловили занепокоєння, що Трамп може зрештою погодитися на недосконалу угоду, яка дозволить послабленому іранському режиму залишатися загрозою.

“Заморожений конфлікт”

Оскільки переговори зайшли в глухий кут, деякі аналітики припускають, що війна може перерости в “заморожений конфлікт”. Це може завадити Трампу суттєво скоротити військову присутність США на Близькому Сході.

Вашингтон уже зазнає нових стратегічних втрат. Серед них — погіршення відносин із традиційними європейськими союзниками, з якими не проводилися консультації перед тим, як Трамп розпочав військові дії.

Трамп також має справу з більш жорстким іранським режимом, де наразі домінує Корпус вартових ісламської революції. Заклик президента США до іранського народу повалити своїх правителів залишився без уваги.

У США Трамп також перебуває під тиском. Війна з Іраном знизила рейтинг Трампа та спричинила стрибок цін на бензин напередодні проміжних виборів, на яких республіканці ризикують втратити контроль над Конгресом.

Інша представниця Білого дому Тейлор Роджерс заявила, що Трамп прагне зберегти більшість своєї партії в Конгресі, а високі ціни на бензин є лише “короткочасними порушеннями”.

Іранський режим, однак, усвідомлює внутрішні проблеми Трампа і, можливо, готовий до затягування конфлікту, хоча й залишається питання, як довго керівництву Ірану вдасться відтермінувати економічну катастрофу.

Білий дім у листі до Конгресу в п’ятницю, 1 травня, заявив, що бойові дії проти Ірану припинилися, попри те, що американські збройні сили й надалі залишаються в регіоні. Таке послання фактично дозволяє обійти юридичний дедлайн 1 травня, після якого адміністрації Трампа довелося б отримати схвалення Конгресу для продовження війни. 

Лист яскраво підкреслює юридично сумнівне трактування президентських повноважень, яке лежить в основі військової операції Трампа, розпочатої два місяці тому без схвалення Конгресу. Водночас у листі президент США дав зрозуміти, що війна може бути далекою від завершення. Тим часом опитування показують, що американці вважають рішення Трампа розпочати війну проти Ірану помилкою.