Ціни на пальне в Україні: несподівані зміни та кешбек до 500 грн

Настало 2 травня 2026 року, і на українських АЗС змінилася ситуація з цінами на пальне. Середня вартість літра бензину А-95 досягла позначки 75,90 гривень, а дизельне пальне коштувало в середньому 89,90 гривень за літр. Це стало відчутною зміною для багатьох водіїв, які звикли до відносно стабільних цін протягом останнього часу.

Протягом цього дня мережі WOG та Socar вирішили підвищити ціни на 1 гривню, що вплинуло на вартість дизелю, дизель+, а також бензину А-95 і А-95+. Водночас, найдорожчий бензин та дизель станом на цю дату пропонували мережі Окко, WOG та Socar, тоді як найбільш доступне пальне можна було знайти на АЗС «Укрнафта» та «БРСМ-Нафта». Це створило помітний розрив у вартості пального для споживачів.

Ці події розгорнулися на тлі програми «Національний кешбек», запровадженої українським урядом. З 20 березня українці отримали можливість частково компенсувати свої витрати на пальне. Ця програма пропонує 15% кешбеку на дизельне пальне, 10% на бензин та 5% на автогаз. Уряд продовжив її дію до 31 травня 2026 року, аргументуючи це збереженням високих цін та активною участю громадян. З 1 травня максимальна сума компенсації на одного користувача встановлена на рівні 500 гривень на місяць.

Павло Кириленко, голова Антимонопольного комітету, пояснив, що подорожчання пального в Україні зумовлене не лише війною на Близькому Сході, але й довгостроковими наслідками зупинки найбільшого нафтопереробного підприємства в країні. Через це понад 85% світлих нафтопродуктів залежать від імпорту.

Експерти припускають, що зростання цін пов'язане і зі збільшенням обсягів попиту, скороченням пропозиції та запасів, а також підвищенням фактичної вартості придбання нафтопродуктів. Додатковими факторами стали зростання вартості логістичних послуг та неможливість порівняння умов та об'ємів зберігання палива на території України.

Незважаючи на цінові коливання, директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн запевнив, що жодного дефіциту дизельного пального в Україні не передбачається. Обсяги постачання у березні залишалися на рівні 2025 року, що свідчить про стабільну наявність ресурсу.

Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова, у коментарі «Главкому»., заявив, що ситуація на українському паливному ринку залишається напруженою не лише через світові котирування нафти, але й через внутрішні регуляторні рішення, які, на його думку, витісняють дрібних гравців. Він наголосив, що українські АЗС, ймовірно, мають вищу маржу порівняно з європейськими трейдерами, а органи контролю недостатньо швидко реагують на це.

Андрій Мизовець, президент асоціації «Газові трейдери України», вважає, що стрибок цін на нафтопродукти спричинив ланцюгову реакцію, яка поширилася і на ринок газу. За його словами, спекулятивні коливання на нафтовому ринку вже призвели до суттєвого подорожчання газу на європейських хабах. Експерт зазначив, що нинішня ситуація на паливо-енергетичному ринку більше зумовлена психологічною панікою та діями спекулянтів, ніж реальним фізичним дефіцитом ресурсу, і закликав уряд переглянути підхід до податкової складової ціни, відмовившись від популістських кроків.

«Основним об’єктивним чинником, який вплинув на збільшення цін, є те, що починаючи з минулого року, – а саме після зупинення найбільшого й по суті єдиного нафтопереробного підприємства в Україні, – майже всі світлі нафтопродукти у відсотковому еквіваленті 85%+ залежать від імпорту нафтопродуктів», – підкреслив голова АМКУ Павло Кириленко, пояснюючи причини зростання цін.

«При цьому середні ціни на АЗС в Україні зростали повільніше, бензин – на 16%, дизель – на 39%», – повідомив Павло Кириленко, аналізуючи динаміку цін після загострення ситуації на Близькому Сході, де ціни на імпорт зросли на 58%, а на дизель – на 86%.

Український паливний ринок продовжує реагувати на глобальні та внутрішні виклики. Попри поточні коливання, державною програмою кешбеку та запевненнями експертів щодо відсутності дефіциту, водіям доводиться адаптуватися до нової цінової реальності, що вимагає пильного спостереження за подальшим розвитком подій.