"Використали майже все": у ВР готують стратегію безпеки через ядерну загрозу з боку РФ, — Костенко

В ефірі "Говорить великий Львів" народний депутат від фракції "Голос", а також секретар комітету Верховної Ради з національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко розповів, що в Україні зростає усвідомлення необхідності підготовки до різних сценаріїв розвитку війни, зокрема й найгірших. За його словами, у російському інформаційному просторі дедалі частіше лунають заклики до масштабної мобілізації — йдеться про можливе залучення до мільйона військових, що, на думку самих російських блогерів, могло б змінити ситуацію на фронті.

Однак, Костенко зазначив, що такі заяви спростовують тезу про те, що Росія нібито веде війну "не на повну силу". Навпаки, за оцінками, противник уже застосував проти України практично весь спектр наявного озброєння. Відтак, серед небагатьох інструментів, які, на їхню думку, можуть вплинути на хід бойових дій, залишаються або нова хвиля мобілізації, або ж використання зброї масового ураження.

"Ситуацію може змінити або нова хвиля мобілізації в Росії, або застосування ядерної зброї, адже фактично всі інші засоби проти України вже використані. Про це відкрито говорять і в російському середовищі, натякаючи на такі сценарії. З військової точки зору, Росія наразі не має інших інструментів для зміни ситуації на полі бою, окрім мобілізації. Відповідно, ми також маємо заздалегідь продумувати свої дії у відповідь у разі реалізації таких загроз", — зауважив нардеп.

З військової точки зору,на його думку, Росія наразі обмежена у можливостях кардинально змінити ситуацію на полі бою без вищезгаданих кроків. У цьому контексті Україна має прораховувати власні дії у відповідь та готуватися до різних варіантів розвитку подій.

Крім того, він додав, що у Верховній Раді вже розглядають законопроєкт, який передбачає виділення окремої стратегії біологічної, хімічної та ядерної безпеки в межах загального законодавства про національну безпеку. За його словами, така ініціатива спрямована на підвищення рівня готовності держави до потенційного застосування зброї масового ураження.

Зокрема, нова стратегія має визначити підходи до захисту країни у разі відповідних загроз, а її конкретне наповнення розроблятиме Міністерство оборони з подальшим затвердженням на рівні Ради національної безпеки і оборони. Він наголосив, що подібні практики вже існують у країнах НАТО, тоді як в Україні цей напрямок раніше не був достатньо систематизований.

Окремо депутат звернув увагу на зміни в ядерній доктрині Російської Федерації, які, за його словами, розширюють підстави для застосування ядерної зброї, зокрема навіть у превентивному порядку. Це, на його думку, свідчить про необхідність для України комплексно готуватися до таких викликів.

"У 2024 році Росія внесла зміни до своєї ядерної доктрини, фактично розширивши підстави для застосування ядерної зброї. Йдеться навіть про можливість її використання під приводом оборони або у разі припущення про потенційну загрозу нападу — тобто превентивно. Таким чином, вони суттєво розв’язали собі руки в цьому питанні, і ми маємо розуміти, що держава повинна бути готовою до таких викликів", — пояснив він.

Також він додав, що готовність має охоплювати всі рівні державного управління: від військового планування до роботи рятувальних служб і правоохоронних органів, які повинні бути здатними реагувати на наслідки можливих атак.

"Тому ми маємо завчасно прогнозувати всі можливі сценарії та бути готовими до будь-якого розвитку подій, чітко усвідомлюючи, з яким противником ведемо війну", — сказав Костенко.

Нагадаємо, що заступник командувача Повітряних сил ЗСУ Павло Єлізаров в інтерв’ю "Українській правді" розповідав про ризик можливого застосування Росією тактичної ядерної зброї на тлі ескалації війни. Він наголошував, що це питання вже зараз має бути предметом міжнародного обговорення, а реакція партнерів у разі такого сценарію повинна бути миттєвою та чітко визначеною.

Крім того, генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі заявляв, що багатосторонні механізми, які забезпечують міжнародний мир і безпеку, нині перебувають під значним тиском. За його словами, ризик ядерної катастрофи зріс до рівня, якого не спостерігали з часів розпалу Холодної війни.