Запас води на випадок ударів по інфраструктурі: українцям розповіли, скільки літрів треба мати

Українцям варто готуватися до можливого зникнення води через удари РФ по інфраструктурі. Уряд уже встановлює резервне живлення на водоканалах і будує альтернативні схеми водопостачання, але паралельно просить громадян подбати про власний запас.

Як передає "Хвиля", про це пише "Телеграф" з посиланням на коментарі експертів водної галузі.

Про ризик ударів по водній інфраструктурі заявив віцепрем'єр-міністр Олексій Кулеба. Підприємець і віцепрезидент Української водної асоціації Артем Шира пояснив виданню, наскільки вразливими є різні міста.

"Якщо казати про Київ — там кілька входів і розгалужені мережі. Є ризик хіба що погодинної подачі. Це не критично. А є міста з одним входом — наприклад, Одеса. Просто одна труба в одному місці. Якщо туди прилетить ракета — проблеми не вирішити місяцями", — сказав Шира.

За його словами, насосні станції для великих міст виготовляють 6-12 місяців, а в Україні їх більше не виробляють. Радянські заводи, зокрема Сумський, уже не існують. Тому навіть за наявності грошей обладнання доведеться чекати.

Мінімальний запас води простий: 2 літри на добу на людину для пиття і 10-15 літрів на добу на санітарні потреби. Для сім'ї з трьох осіб на тиждень це 42 літри питної води і від 210 до 315 літрів технічної.

Шира радить мати кілька 20-літрових бутлів і заздалегідь знайти альтернативне джерело в межах кілометра пішки — свердловину, криницю чи бювет, не підключений до водопроводу. "Якщо таке місце є — жити можна, нехай і з відром. Якщо ні — через кілька днів після вичерпання запасів залишається тільки виїжджати", — каже він.

Президент асоціації "Укрводоканалекологія" Дмитро Новицький детально пояснив різницю між матеріалами тари. Скло — найкращий варіант для питної води, бо інертне і не змінює смак, але крихке. Практичніший вибір — харчовий пластик з маркуванням "1" (PET) або "2" (HDPE). Тару з-під молока чи соків використовувати не можна: залишки органіки спровокують ріст бактерій.

Кераміка підходить лише глазурована зсередини, металева каністра — тільки з харчової нержавіючої сталі. Шира спрощує вибір: підійде будь-яка чиста харчова тара, найкраще — заводські 5-20-літрові бутлі.

Зберігати воду треба в темній коморі, а не на балконі. "Сонячні промені сприяють фотосинтезу, через що вода починає "цвісти". Влітку на балконі пластик перегрівається і може виділяти шкідливі речовини. Взимку — замерзає і розриває тару", — пояснив Новицький.

Народні рецепти на кшталт солі, оцту чи аспірину не працюють — лише псують смак. Найкраще зберігається попередньо очищена або прокип'ячена вода в герметично закритій тарі. Для дезінфекції технічної води є спеціальні таблетки на основі хлору або іонів срібла з туристичних магазинів. Питну воду треба оновлювати кожні 6 місяців.

Великі резервуари на 1 кубометр і більше Новицький категорично не рекомендує: тонна води може спричинити тріщини в конструкціях житлових будинків, особливо старих або панельних. Краща стратегія — розподілити запас на кілька менших ємностей.

Окремий ризик — кібератаки на SCADA-системи: дистанційне втручання в роботу засувок може спричинити аварії навіть без ракетного удару. Загальні збитки водної інфраструктури вже сягнули $7,8 млрд, а для повного відновлення потрібно близько $17,5 млрд протягом десяти років.