Чому Росія досі не може захопити Часів Яр: подробиці від Forbes

Попри те, що Росія контролює східну та центральну частини Часового Яру, що на Донеччині, Україна тримає під контролем західну частину міста. Тому широке використання дронів ще більше ускладнює і без того важке завдання захоплення та утримання міських територій. Як інформує «Главком», про це пише Forbes.

Ситуація в Часовому Ярі

Це місто має оперативне значення для обох сторін у війні. Для РФ захоплення міста допомогло б розірвати оборонний «фортечний пояс України» та відкрити підступи до Костянтинівки й Словʼянська. Завдяки цьому росіяни могли б проводити подальші наступальні операції на захід.

Водночас для України Часів Яр є ключовою частиною оборонної мережі, яка допомагає блокувати просування Росії за межі Бахмута.

«Піднесений рельєф міста додає йому важливості, забезпечуючи вигідні позиції для артилерійських та дронових операцій, що покращують можливості спостереження та завдання ударів для тієї сторони, яка його контролює», – підкреслюють у матеріалі.

Відомо, що російські атаки на Часів Яр розпочалися у квітні 2024 року, після падіння Бахмута. Спершу ці удари були спрямовані на прорив української оборони вздовж канали «Сіверський Донець – Донбас», тому армія РФ залучила багато людських ресурсів, повітряно-десантні підрозділи та підкріплення.

«Ці атаки супроводжувалися артилерійським вогнем, застосуванням плануючих бомб та безпілотників. Попри таку концентрацію бойової сили, Росія досягла лише повільних, поступових успіхів проти стійкої української оборони і досі не змогла повністю захопити місто після двох років запеклих боїв», – додає видання.

Спершу російські окупанти вважали, що зможуть швидко захопити Часів Яр, враховуючи його невеликі розміри та довоєнну кількість населення, яка становила близько 12 тисяч осіб. Однак бої розгорталися квартал за кварталом, адже армія РФ намагалася просунутися зі східних районів через центр міста до західних районів.

«Протягом 2024 року та на початку 2025 року Росія неодноразово заявляла про захоплення міста, зокрема кілька разів гучно оголошувала про повний контроль над ним. Ці заяви постійно спростовувалися українськими офіційними особами та незалежними оцінками, які вказують на те, що українські війська продовжують утримувати західну частину міста та чинять опір російському наступу», – зауважує Forbes.

У чому проблема РФ

У Часовому Ярі скупчення військ, які потрібні для очищення та утримання вулиці, є вкрай вразливими до ударів БпЛА. 24 механізована бригада ЗСУ скористалася цією вразливістю, використовуючи дрони для зриву російських атак.

«Ранні російські атаки спиралися на військові машини, які були швидко знищені завдяки поєднанню дронів та артилерії. Потім Росія перейшла на використання невеликих комерційних транспортних засобів, але й вони були знищені. В обох випадках каналізована дорожня мережа полегшувала відстеження пересувань, а обмежена маневреність знижувала їхню здатність ухилятися від ударів дронів», – пояснюють у публікації.

Пізніше російські загарбники почали використовувати невеликі групи з приблизно трьох солдатів для захоплення передових позицій. Попри те, що ці піхотні підрозділи намагаються використовувати пошкоджені будівлі як укриття, дрони можуть прослідкувати за ними всередині та підірвати їх.

Крім того, оператори БпЛА можуть працювати з різних прихованих позицій у Часовому Ярі та навколо нього. Попри те, що вони залишаються досить близько, аби підтримувати контроль, їм не потрібно виходити на відкриту місцевість, що ускладнює їхнє виявлення та ураження.

«Невеликі команди можуть діяти з будівель, використовуючи верхні поверхи або підвали для маскування. Хоча деякі оператори, ймовірно, розташовані в самому Часовому Ярі, інші, судячи з усього, діють з сусідніх міст, що знаходяться в радіусі дії міста. Дрони, як правило, не дотримуються передбачуваних траєкторій польоту, що ще більше ускладнює спроби відстежити їх до точок запуску», – зауважили у матеріалі.

Перспективи Росії щодо Часового Яру

Для РФ подальші перспективи в місті стають невизначеними. Попри те, що захоплення міста забезпечило б тактичну та символічну перемогу, його оперативна цінність може зменшуватися порівняно з втратами, які потрібні для його взяття.

«Російські війська час від часу переносили фокус уваги на інші райони вздовж оборонного поясу України, що свідчить про те, що Часів Яр, можливо, більше не є головним напрямком наступу. Водночас місто все ще відкриває потенційні шляхи для майбутніх операцій углиб української оборони», – вважає Forbes.

Аби захопити Часів Яр, РФ доведеться поєднувати людські ресурси, технології й тактичну адаптацію, а не покладатися на якийсь один підхід, зазначають експерти видання. За їхніми словами, збільшення кількості військ може створити локальну перевагу в силах та підтримувати тиск на українські оборонні позиції, однак це може призвести до ще більших втрат.

«Битва за Часів Яр ілюструє більш загальну зміну у веденні бойових дій в міських умовах. Хоча необхідність захоплення та утримання території залишається незмінною, методи досягнення цієї мети зазнають змін під впливом безпілотників. Традиційні підходи, що базуються на масовому використанні піхоти та методичних операціях з очищення території, тепер стикаються з постійною загрозою точних ударів. Як результат, навіть невелике, сильно пошкоджене місто може чинити опір тривалим атакам протягом тривалого часу. Часів Яр - це не просто тактична боротьба за територію, а приклад того, як технології переосмислюють баланс між наступом та обороною в сучасних міських боях», – підсумував Forbes.

До слова, росіяни планують провести широкомасштабний наступ на півдні та сході України вже цього літа.