Іран виступив посередником між США та РФ щодо перемир’я з Україною - Климовський

Трамп намагається домогтися від Росії спочатку перемир’я у війні проти України в обмін на зняття блокади з Ірану, а в перспективі — її повне припинення.

На тлі посилення глобальної напруженості та пошуку нових дипломатичних каналів архітектура міжнародних переговорів несподівано зміщує акценти на неочевидних посередників. У центрі уваги опинилася кулуарна зустріч російського керівництва з главою МЗС Ірану, яка може стати відправною точкою для короткочасного припинення вогню. Історик і політичний оглядач Сергій Климовський аналізує конспіративні аспекти цих переговорів у Петербурзі та їхній прямий зв'язок із діалогом між Кремлем і командою Трампа. Автор розкриває складну схему взаємозаліків, де деблокада іранських портів стає розмінною монетою у питанні українського фронту.

Парадоксально, але глава МЗС Ірану Аббас Аргачі, схоже, став тим, хто домігся від кремлівців того, чого не домоглися Віткофф і Кушнер – зателефонувати Трампу і сказати, що вони згодні оголосити перемир’я у війні проти України. Зокрема, з нагоди 81-ї річниці закінчення Другої світової війни за московським літочисленням.

Поглянемо на хронологію. Аргачі та його заступник Казем Гарібабаді прибули 27 квітня до Петербурга, де з ними в Президентській бібліотеці імені Б. Єльцина дві години розмовляли "Путін", Лавров і начальник ГРУ Костюков, який з’явився лише цього року на переговорах з Україною. Третім від Ірану на зустрічі був Казем Джалалі, його посол у РФ.

Цікавим є не тільки формат зустрічі – три на три, але й її місце. Кремлівці призначили її "стратегічним партнерам" чомусь не в Москві в будівлях Кремля, а в бібліотеці в Петербурзі. Ймовірно, з побоювань, щоб їх не підслухали не тільки ЦРУ, китайці та інші, але й свої "вежі".

Тому зустрічалися з іранцями на конспіративній квартирі, якою є ця бібліотека, створена в 2007 р. за указом Путіна в будівлях колишнього Синоду на Сенатській площі. У радянські часи в них розмістили різні архіви, перетворені в 1968 р. на Центральний історичний архів. Путін перед відходом з посади президента наказав там встановити сервери та облаштувати сховище для електронних книг з парою залів для обраних читачів за спецперепустками. Медведєв все це зробив і навіть відновив у 2009 р. домову церкву з рідкісною назвою — храм Святих отців Семи Вселенських Соборів.

Отже, зустріч пройшла в суворих умовах конспірації і викликала в пам'яті анекдоти про Леніна, Крупську, Арманда і бібліотеку. Підсумок її теж був поданий у димці конспірації – Аргачі вельми задоволено посміхався, що не дуже природно в його становищі через зрив з 24 квітня переговорів із США в Пакистані, блокаду та інше. Аргачі після відмови пакистанців продовжувати бути посередником злетів до Оману, звідти зателефонував саудівцям і бадьоро повідомив, що тепер полетить до Москви.

Очікувалося, що після його приїзду з Москви пролунає щось грізне і зухвало хамське, але Медведєву і всьому МЗС слова не дали. Слова "Путіна" про зустріч у бібліотеці були обтічними й бляклими. Зате через півтори доби після неї ввечері 29 квітня в російській соцмережі Макс з’явився аудіозапис семихвилинного монологу Ушакова про те, що "Путін" дзвонив Трампу й розмовляв з ним півтори години. Ушаков переказав зміст їхньої розмови з позицій "Путіна", і його переказ миттєво поширили світові ЗМІ.

Ушаков розпочав свій монолог словами: "Добрий вечір, шановні колеги, відбулася телефонна розмова...". Далі повідомляв, що "Путін" дзвонив Трампу, щоб висловити "слова підтримки у зв’язку з замахом 25 квітня", "рішуче засудити цей злочин" і привітати Меланію з днем народження – 26 квітня. Потім повідомив, що "Путін" просив Трампа більше не бомбити Іран, зняти блокаду, пропонував свої послуги у врегулюванні, обіцяв поговорити для цього з іранцями, ізраїльтянами та всіма державами Перської затоки, і допомогти вирішити питання з півтонною урану. Наприкінці перейшов до своєї війни проти України, сказав, що РФ впевнено наступає і несе не настільки великі втрати, як повідомляють ЗМІ, але тим не менш, готова оголосити одноденне перемир’я на 9 травня.

Ушаков не переказав відповіді Трампа на пропозиції щодо Ірану, але детально описав, як той "активно підтримав цю ініціативу" з одноденним перемир’ям. У підсумку маємо – "путін" після конспіративної зустрічі з Аргачі терміново зателефонував Трампу і сказав: через десять днів готовий влаштувати одноденне перемир’я з Україною. Про попереднє до Великодня на 12 квітня "путін" повідомив за добу і без узгодження з ким-небудь.

"Аксіос" ще 14 березня писала, що "путін" і росіяни постійно пропонують США свої послуги у вирішенні питання з іранським ураном та інше, але Трамп незмінно відповідає – спочатку укладіть перемир’я з Україною. На цей підхід Трампа звернула увагу і "Гардіан", коли 29 квітня опублікувала переказ монологу Ушакова.

Можна сказати, Трамп намагається обміняти у РФ спочатку перемир’я у її війні проти України, натомість на зняття блокади з Ірану, і в перспективі її повне завершення. У Аргачі була місія ще раз переконливо пояснити це кремлівцям під час зустрічі. Тож він мав вагомі причини посміхатися після неї – місія вдалася.

Дійсно, швидко з'явився монолог Ушакова в стилі послань нового рахбара – закадровий голос під фотографією. Є підстави вважати, що "Путін" не дзвонив Трампу, діалог йшов іншими каналами, і в підсумку американці попросили кремлівців заявити про перемир'я, щоб було що обговорити. Вибір формату заяви залишили за ними. Зі свого боку гарантували позитивний коментар Трамп. Трамп відволікся від короля Чарльза та його дружини Камілли, які перебували з візитом у США з 27 по 30 квітня, і оперативно дав 29 квітня потрібний коментар.

Песков наступного дня ображено заявив, що чекає на реакцію з Банкової на цю ініціативу, але незалежно від неї перемир’я 9 травня буде реалізовано, оскільки це указ "Путіна". Пескову не сказали, що трьома годинами раніше Зеленський "доручив з’ясувати деталі" і запропонував обговорити перемир’я на строк, довший ніж один день.

Очевидно, що до 5-6 травня має стати відомо – чи буде перемир’я на один-два тижні для заспокоєння Трампа, чи ні. Якщо ні, то США продовжать блокаду портів Ірану, при якій через Ормуз щодня проходить лише 9-10 суден. З 20 по 27 квітня через нього пройшло 54 судна, і Іран їх не зачепив. Це 10-12% від довоєнного потоку.

У цій схемі є певна симетрія – Тегеран вимагає від Вашингтона, щоб Ізраїль припинив бомбардувати Ліван і оголосив перемир'я, і домігся цього. Симетрично Трамп має право вимагати від Тегерана, щоб той підштовхнув Москву до перемир'я з Україною, і для цього поділився з Аргачі частиною своїх "карт". Як показала зустріч у бібліотеці – це поки що, здається, працює. Оскільки до бібліотеки приїхав і Джалалі, посол Ірану в РФ, то його явно залучили до процесу як зв’язкового на постійній основі, що означає – очікується продовження.