Воїн ЗСУ два тижні прожив в одному бліндажі з окупантом, – The Guardian

Дивовижну історію порятунку захисника переповідає The Guardian.

Як Вадим Лєтунов потрапив до російського бліндажа?

Наприкінці лютого позицію Лєтунова знищила ворожа протитанкова міна, яку скинув дрон "Молнія". Його товариш загинув, а сам Вадим виліз на поверхню. Під дією адреналіну і в одних шкарпетках чоловік почав бігти у пошуках побратимів.

Він біг і помітив укріплену позицію серед дерев. На вході висіла ковдра. Захисник почав кричати, вважаючи, що прийшов до своїх. Втім, коли він зайшов у бліндаж, то побачив чоловіка у формі, який цілився на нього з автомата. Вадим розповів йому, що воює у такій-то бригаді, і що його позицію знищено.

Незнайомець запросив українського воїна всередину. За акцентом Вадим зрозумів, що він – росіянин. Тоді захисник звернувся до ворога зі словами: "Ти ж не один із нас, так? Будь ласка, не вбивай мене".

Російський солдат Нікіта наказав Лєтунову зайти в маленьке підземне приміщення, сказавши: "Ти беззбройний. Я тебе не вб'ю". Він показав українцю хрест, зроблений з двох дерев'яних дощок, з написом "збережи і захисти".

Окупант пообіцяв відпустити українця наступного ранку, але не дотримав слова. Тому Лєтунов чекав кулі в будь-який момент.

Як солдату ЗСУ вдалося вижити у бліндажі з ворогом?

Наступні два тижні український воїн провів з росіянином в одному бліндажі.

Захисник зрозумів, що його єдиний шанс вижити – маніпулювати ворогом. Нікіта, як він з'ясував, був наркоманом і дрібним злочинцем, якого випустили з в'язниці в обмін на участь у війні проти України. Одного разу Нікіта втік з фронту, але його знайшли і знову відправили на передову.

У росіянина часто різко змінювався настрій.

Він ставав маніяком, підносив мені пістолет до чола і казав: "Я тебе зараз уб'ю". Я починав молитися… потім настає тиша. Я чую, як він відкладає пістолет. Він просто передумав за секунду,
– пригадує Лєтунов.

Український військовий вирішив прикидатися дурним. "Я бачив, що Нікіта трохи тупий, але я створив враження, що дурний я. Я міг утекти, але не зробив цього, щоб він більше мені довіряв", – розповів захисник.

За словами Лєтунова, він "почав втрачати розум", коли один із його пальців почорнів від гангрени. Тоді він попросив Нікіту застрелити його надворі, щоб тіло знайшли і повернули родині. Росіянин розлютився і відмовився. Він боявся виходити, бо знав, що це небезпечно.

Лєтунова вважали загиблим

Тим часом 118-та бригада, в якій служив Лєтунов, вважала, що він, найімовірніше, загинув. Командир сказав його матері Марії, що "на 95% упевнений", що її син не повернеться.

Дружина Лєтунова Олеся продовжувала вірити, що він живий. Вона не припиняла надсилати йому повідомлення в Telegram.

Як Вадиму вдалося врятуватися?

У схованці Нікіта давав полоненому один квадратик шоколаду на день і ковпачок води. Росіянин постійно скаржився на важкі умови: брак їжі і те, що вони змушені збирати дощову воду і "пити власну сечу". Він 5 разів пропонував здатися у полон українцеві, а той відповідав, що "не треба".

Одного дня у солдатів закінчилася вода, і вони вийшли на її пошуки. Раптом над ними з'явився український дрон. Тоді Вадим повісив біля дерева знак, на ньому був його позивний – Картман – і номер бригади.

Спершу їх обох прийняли за росіян і відправили другий дрон для удару. Однак, на щастя, безпілотник розбився. Зрештою, командир бригади перевірив соцмережі Лєтунова і зрозумів, що та виснажена постать – це їхній зниклий товариш. Через пів години з'явився ще один дрон. Він скинув рацію.

По рації Лєтунов розповів про Нікіту і натякнув на те, що сам він є полоненим, і його життя залежить від настрою росіянина. Згодом їм скинули їжу та воду.

Тим часом російський дрон доставив міну-пастку – колоду з вибухівкою всередині. Нікіті наказали віднести її в ліс. До останнього моменту Лєтунов не був упевнений, чи Нікіта справді здасться, чи підірве їх обох.

Одної п'ятниці туман накрив їхню позицію, і раптом з'явилася українська бронемашина. Обидва чоловіки застрибнули всередину.

Раніше Нікіта навіть пропонував захопити українську машину і поїхати назад до своєї бази. Але врешті він спокійно здався і знищив свій телефон. Коли вони прибули до штабу бригади, Лєтунова зустріли обіймами. Усі були вражені його поверненням.

Вадим сказав старшому офіцеру, що пообіцяв росіянину добре ставлення. Нікіті дали каву з великою кількістю згущеного молока і шістьма ложками цукру. Через дві години його забрала СБУ. Ймовірно, його обміняють на українських військовополонених.

Лєтунов втратив палець на нозі і зараз ходить на милицях, проходить реабілітацію після возз'єднання з родиною в Одесі.

Воїн сказав, що йому неймовірно пощастило вижити.

Це диво. Шанс один на мільйон, як мені кажуть. Я був полоненим. Але врешті я вийшов звідти разом із полоненим – навпаки. Це рідкість,
– зауважує Вадим.

Скільки російських окупантів у полоні в України

Зараз в українському полоні перебуває рекордна від початку повномасштабної війникількість російських військових – йдеться про тисячі людей.

Як повідомляє проєкт "Хочу жить", попри домовленості про обміни, Росія відмовляється від формату "всіх на всіх" і погоджується лише на часткові обміни.

Там пояснюють, що Кремль свідомо не хоче повертати своїх військових, натомість продовжує утримувати українських полонених. При цьому звільнені росіяни зазвичай знову потрапляють на фронт, тоді як в Україні полон є підставою для завершення служби.

У лютому Володимир Зеленський розповідав, що Україна утримує в полоні понад 4 тисячі росіян.