Всього 3 налаштування браузера: як сховатися від шпигування провайдера без VPN

Ваш провайдер бачить усе, що ви робите в інтернеті. Кожен сайт, кожен пошуковий запит і кожен клік ретельно фіксуються компанією, яка надає вам підключення до мережі, і таким чином ведеться журнал вашої онлайн-присутності. Можливо, це робиться для аналізу, але, можливо, ці дані чекають, щоб згодом бути проданими тому, хто запропонує найвищу ціну.

Хороша новина полягає в тому, що для повернення частини конфіденційності вам не завжди потрібно докладати великих зусиль — і це не передбачає завантаження жодного додаткового програмного забезпечення. Натомість є кілька налаштувань конфіденційності у браузері, які можна змінити, щоб зупинити стеження провайдера за більшою частиною того, що ви робите в інтернеті.

Що ваш провайдер бачить, поки ви переглядаєте інтернет

Щоб підключитися до інтернету, зазвичай потрібен інтернет-провайдер.  Але підключення супроводжується певними компромісами — зокрема тим, що провайдер фіксує майже все, що ви робите. Куди б ви не пішли, ваш провайдер буде знати.

Це не завжди означає, що провайдер прагне будь-що розкрити ваші дані. Найчастіше влада зобов’язує провайдерів вести журнали даних, бо відстеження всього, що ми робимо в інтернеті, виявляється дуже зручним способом загального нагляду за населенням. А в деяких країнах це відстеження заходить ще далі.

Без захисту або будь-яких змін у налаштуваннях ваш інтернет-провайдер може бачити широкий спектр вашої онлайн-активності. Ось чому так варто вносити зміни до налаштувань браузера. Ви не станете абсолютно невидимим, але це перекриє деякі з найбільших і найлегших способів відстеження вашого перегляду.

Перестаньте використовувати DNS-налаштування за замовчуванням від провайдера

Щоразу, коли ви відвідуєте сайт, ваш пристрій надсилає DNS-запит (система доменних імен). По суті, він запитує: “Яка IP-адреса цього домену?” За замовчуванням цей запит проходить через DNS-сервери вашого провайдера, а отже, вони можуть фіксувати кожен домен, який ви шукаєте. Тобто, навіть якщо ваш трафік зашифрований за допомогою HTTPS (як і більшість веб-трафіку сьогодні), ваш провайдер все одно може бачити сайти, які ви відвідували.

Вирішення проблеми — перейти на зашифрованого DNS-провайдера (DNS поверх HTTPS — DoH), який можна увімкнути в браузері. Замість того щоб надсилати всі DNS-запити у відкритому вигляді, DoH шифрує їх так, що вони стають нечитабельними для сторонніх. DoH використовує ті самі стандарти шифрування, що захищають ваш веб-трафік, як частина стандарту HTTPS, який убезпечує більшість мережі.

Як увімкнути DoH у браузері

Наводити кроки для кожного браузера було б дуже довго, але є простий спосіб: більшість браузерів побудована на основі Chromium, а отже, налаштування та меню в них дуже схожі. Автор відшукав налаштування DoH у найпопулярніших браузерах (Chrome, Edge, Firefox, Opera та Vivaldi — Safari не підтримує DoH на рівні браузера, але він доступний у macOS), і наступні кроки спрацювали в кожному з них:

• Відкрийте браузер і перейдіть до меню Налаштування.
• Введіть DNS у рядку пошуку.
• Прогорніть і знайдіть виділені розділи DNS, потім увімкніть або безпечний DNS, або DNS поверх HTTPS.

У більшості браузерів є випадаючий список із провайдерами DoH: OpenDNS, CleanBrowsing, Google Public DNS, Cloudflare тощо. Якщо ви не впевнені — Cloudflare завжди є хорошим варіантом. Не зупиняйтеся лише на DNS браузера, адже це стосується тільки даних у браузері. Застосування зашифрованого DNS для всієї операційної системи забезпечить ще більший захист конфіденційності.

Вимкніть попереднє завантаження сторінок, мережеве прогнозування тощо: надсилайте якомога менше даних

Сучасні браузери використовують кілька різних технік для прискорення перегляду — наприклад, попереднє завантаження сторінок і мережеве прогнозування, які допомагають заздалегідь завантажувати сторінки, щоб вони відкривалися миттєво після натискання.

Проблема в тому, що це часто означає: браузер встановлює з’єднання у фоновому режимі без того, щоб ви явно відвідували сайт. Це може включати DNS-запити, попередні підключення до серверів і навіть часткове завантаження сторінок на основі того, що, на думку браузера, ви збираєтеся робити.

По суті, ви генеруєте додаткові дані про перегляд, які не відображають вашу реальну активність, що може заплутати картину і витікати більше інформації, ніж потрібно. Хоча це не так безпосередньо помітно провайдеру, як стандартні DNS-запити, це все одно збільшує кількість зовнішніх з’єднань, які здійснює ваш пристрій.

Це можна вимкнути за кілька кроків, які застосовуються для браузерів на основі Chromium:

• Перейдіть до Налаштування > Продуктивність
• Прогорніть до розділу Швидкість
• Вимкніть Попереднє завантаження сторінок

Браузер припинить попередньо завантажувати сторінки, що дасть невеликий приріст конфіденційності. Однак варто зважити: приріст конфіденційності проти відчуття повільнішого перегляду. Попереднє завантаження сторінок — у режимі Стандартного або більш просунутого Розширеного попереднього завантаження — справді прискорює перегляд; все залежить від ваших пріоритетів.

Різні назви в різних браузерах: увімкніть HTTPS у будь-якій ситуації

Навіть після того, як ви захистили DNS і вимкнули попереднє завантаження сторінок, залишається одна невелика прогалина: не кожне з’єднання автоматично використовує шифрування.

Більшість сучасних сайтів підтримують HTTPS, який шифрує дані між вашим пристроєм і сайтом, який ви відвідуєте. Але в деяких випадках — особливо зі старими посиланнями, перенаправленнями або неправильно введеними URL — браузер може спочатку спробувати підключитися через HTTP. Коли це відбувається, з’єднання не зашифровано, і ваш провайдер може бачити набагато більше, ніж ви очікуєте, зокрема повну сторінку, яку ви відвідуєте.

І саме тоді вам потрібен режим “Тільки HTTPS” (Firefox) або “Завжди використовувати безпечні з’єднання” (Chrome та більшість браузерів на основі Chromium). Він змушує браузер завжди спочатку намагатися використовувати безпечну HTTPS-версію сайту. Якщо безпечне з’єднання недоступне, браузер або попередить вас, або повністю заблокує з’єднання — залежно від налаштувань.

У Chrome перейдіть до Налаштування > Конфіденційність і безпека > Безпека та увімкніть Завжди використовувати безпечні з’єднання. Або, якщо ви користуєтеся Firefox: перейдіть до Налаштування > Конфіденційність і безпека, потім у розділі Безпека виберіть “Увімкнути режим “Тільки HTTPS” ” у всіх вікнах. Після ввімкнення браузер автоматично переводитиме з’єднання на HTTPS і сповіщатиме вас перед підключенням до незахищеного сайту.

Це не заміна VPN, але все одно варто це зробити

Вам ще потрібен певний додатковий захист, але більшу частину шляху вже пройдено. Ці зміни є частиною ширшого підходу до захисту вашої конфіденційності від провайдера. У комплексі вони допоможуть захистити ваш браузер і ваші дані, але, на жаль, цим не обмежується.

Зміни в браузері не замінюють VPN і не роблять вас повністю анонімним. Якщо хтось дійсно захоче проаналізувати ваш трафік, є способи зробити обґрунтовані припущення щодо того, що ви робите. Але найголовніше — випозбавляєтеся величезної кількості стандартної, пасивної поведінки відстеження, яку провайдери можуть фіксувати просто тому, що ви нічого не робите.

Джерело: MakeUseOf