"Америка розбита, а ЄС дає мільярди на корупціонерів в Україні": 6 фейків, які Росія поширює в Європі

У квітні 2026 року російські державні ЗМІ та їхні європейські проксі-агентства опублікували шість узгоджених пропагандистських наративів, від зображення Брюсселя як "диктатури" до святкування "американської поразки" на Близькому Сході – й ті самі тези перетнули кордони протягом кількох днів і розлетілися по Європі.

Ця закономірність є послідовною та, на щастя, добре задокументованою. Наратив з'являється в державних московських ЗМІ – RT, РИА Новости, ТАСС, Lenta.ru. Протягом кількох днів, а іноді й годин, те саме формулювання вже "несеться" на чеських, словацьких, французьких, німецьких, словенських, італійських та іспанських вебсайтах. Всі вони оформлені місцевою мовою і представлені ​​як "незалежний та альтернативний" аналіз.

Видання, що поширюють російський контент, не є маргінальними блогами, що нібито самі дійшли подібних висновків. Вони є структурованою мережею проксі-платформ, багато з яких оцінюються організаціями з моніторингу ЗМІ як такі, що мають найвищий рівень пропагандистського ризику, деякі з яких безпосередньо посилаються на російські державні ЗМІ як на своє джерело. Квітень 2026 року запропонував особливо чітку ілюстрацію того, як ця машина працює в 6 домінуючих наративах. Видання Insightnews.media їх детально розглядає, а 24 Канал (з люб'язного дозволу колег) подає головне з цього розслідування.

Наратив №1: "Брюссель – ворог, а Європа розпочала війну"

Найстійкіший російський пропагандистський наратив квітня 2026 року зображував інституції ЄС буцімто авторитарними та корумпованими, одночасно переосмислюючи Європу як справжнього агресора в російсько-українській війні.

Ці дві лінії функціонували як єдиний аргумент: Брюссель – начебто нелегітимний, а його "розпалювання війни" втягнуло континент у конфлікт, який він сам і створив.

Про це пише на RT Сергій Караганов, пов'язаний з Кремлем політолог і почесний голова Ради із зовнішньої та оборонної політики:

Цих західних європейців потрібно зупинити, вони знову збожеволіли. Західна Європа є втіленням усіх основних зол, що вражають людство та Росію. І її потрібно зупинити.

РИА "Новости" написало, що ЄС "не просто перебуває в стані війни" , а діє як "воююча сторона першим номером", проігнорувавши роль Росії як ініціатора вторгнення. Lenta.ru звинуватила західні уряди у "відкритій підготовці до війни проти Росії", переосмисливши оборонне переозброєння як загрозу Москві.

Формулювання швидко мігрувало та адаптувалося до місцевих контекстів в Європі.

Словацький skspravy.sk описав управління ЄС як "брюссельський окупаційний режим" , який незабаром "вдарить по Угорщині", окремо дослівно відтворивши заяву міністерства оборони Росії з погрозами європейським виробникам безпілотників, дійшовши висновку, що європейська промислова підтримка робить ці країни "потенційними цілями російської армії".

Чеський oral.sk представив чергову ядерну загрозу Караганова як легітимний стратегічний коментар:

Європа розв'язала війну проти Росії. Європа повинна нарешті зрозуміти, що вона буде знищена, якщо агресія триватиме.

Французький reseauinternational.net стверджував, що Європа "більше не є просто прихильником – вона стала активною зоною виробництва цієї війни".

Польський ocenzurowane.pl опублікував критику керівника зовнішньої політики ЄС Каї Каллас, дійшовши висновку, що вона обіймає свою посаду "не завдяки компетентності, а тому, що вона надійно, передбачувано та катастрофічно помиляється саме так, як того вимагає Брюссель".

Наратив №2: "Санкції руйнують Європу, а не Росію"

Другий наратив був спрямований на економічні та правові інструменти ЄС, описуючи 20-й пакет санкцій, прийнятий 23 квітня 2026 року, як акт самознищення та заплановане використання заморожених російських активів як відверту крадіжку.

RT істерив про конфіскацію російських активів за кілька тижнів до голосування:

Росія заявила, що вважає будь-яке використання своїх заморожених активів крадіжкою. Вона також попередила, що може відповісти, вилучивши 200 мільярдів євро західних активів, що зберігаються в Росії.

Пропагандистка РИА "Новости" Олена Караєва оголосила культурні санкції ЄС проти Ермітажу та MFTI (Московський фізико-технічний інститут, або "Фізтех" – 24 Канал) – "Самогубством. Навмисним. Публічним", перефразувавши легітимні та цілком логічні обмежувальні заходи як цивілізаційне самоушкодження, зумовлене ірраціональною русофобією. Хоча вона якраз абсолютно раціональна.

Проксі-видання поширювали це повідомлення в кількох напрямках.

Чеське видання CZ24.news , перекладаючи безпосередньо з пов'язаного з російським режимом "Фонду стратегічної культури", заявило, що ЄС "страждає на термінальну психопатологію, від якої його може врятувати, можливо, лише війна".

Словацьке видання skspravy.sk писало про вимогу тоді ще актуального Віктора Орбана "призупинити всі санкції, всі обмеження та почати імпортувати всю можливу нафту та газ", представивши її без спростування.

Словенське видання insajder.com опублікувало погрозу російського посольства, в якій безпосередньо згадувалося словенське фармацевтичне гігантство Krka: "Росія розглядатиме кожну несанкціоновану транзакцію з нашими замороженими активами як велику крадіжку та пограбування – незалежно від того, які псевдоюридичні трюки вигадуватиме Європейська комісія".

Франкомовне видання strategika.fr та німецьке видання pi-news.net доповнили прокремлівське висвітлення подій, представивши санкції як доказ того, що Брюссель служить ідеології, а не економічним інтересам власних громадян.

Наратив №3: "Саморуйнування Європи неминуче"

Російські ЗМІ протягом квітня прогнозували розпад Європи як неминучий результат.

У Європи порожній гаманець. В умовах війни Європа не матиме ні інвестицій, ні припливу грошей, ні припливу талантів. Це означає, що в неї буде лише рецесія, і вона завмре в цій рецесії. Можливо, ще через п'ять років брюссельські технократи зрозуміють, що треба торгувати, а не воювати. Але до того часу вони будуть абсолютно нікому не потрібні та нецікаві,
– запевняє РИА "Новости".

У другій статті вони посилювали прогнози про те, що політика ЄС має спровокувати "енергетичну кризу, зростання вартості життя, масові протести, повстання, заворушення та нові революції – самознищення ЄС триває на кожному рівні".

CZ24.news передав прогноз майже дослівно, назвавши Європу "посміховиськом для більшої частини світу, яка спостерігає, як ми ліквідуємо власну самодостатність. Промисловість і сільське господарство руйнуються деструктивною політикою Брюсселя – і багато людей досі аплодують".

Те саме видання опублікувало висловлювання колумніста RT Кирила Стрельникова, який насміхався з європейських лідерів, називаючи їх "шакалами, які вирішили вдати, що вони леви", і попередив: "Мені було б цікаво, якого кольору хутро обпаленої лисиці" – ледь завуальований натяк на російські удари по європейських заводах з виробництва дронів.

Наратив №4: "Українська допомога – це крадіжка у європейських платників податків"

Схвалення ЄС кредиту Україні у розмірі 90 мільярдів євро викликало негайну скоординовану істеричну реакцію пропагандистів.

RT опублікував слова речника Кремля Дмитра Пєскова, який заявив, що ЄС "заглиблюється в кишені власних платників податків, щоб продовжити конфлікт". РИА "Новости" процитувало необґрунтоване спекулятивне твердження французького депутата про те, що Зеленський "не поверне кредит ЄС. Хто його поверне? Ми, європейські платники податків. Він віддасть частину цих грошей своєму оточенню та своїм друзям".

Ця історія поширилася кількома мовами протягом кількох днів. CZ24.news стверджував, що реальна вартість сягне 120 мільярдів євро, називаючи це "гігантською брехнею ЄС за рахунок своїх громадян".

Словацький slovanskenoviny.sk описав допомогу як "бездонну яму, заповнену грошима платників податків з двадцяти семи країн", зробивши панічний висновок, що "Україна як держава практично перестала існувати – вона стала придатком військової машини".

Італійський controinformazione.info поширив глузування Дмитра Медвєдєва, написавши, що керівництво ЄС "вкотре обдурило європейських громадян, надіславши Зеленському 90 мільярдів євро".

Польський wolnemedia.net оголосив Україну "великим тіньовим центром озброєнь", через який "течуть величезні суми грошей" через нібито продаж зброї на чорному ринку.

Наратив №5: "Українці – внутрішній ворог Європи"

П'ятий наратив розвивався одночасно за двома напрямками: демонізація українського уряду як нелегітимного та такого, що розвалюється, та зображення українських біженців як злочинців і тягаря для європейських суспільств.

Для цього ТАСС опублікував хроніку порушень Великоднього перемир'я, приписуючи кожне порушення виключно Україні, без згадки про порушення з боку Росії. RT зобразив українські сили як такі, що "незаконно утримують як заручників" російських цивільних осіб у Курську, без наведення українського правового контексту.

Проксі-видання росіян поширювали цю історію по всій Європі.

Німецький anonymousnews.org намагався виставити понад мільйон українських біженців як людей, які "зраджують своїх родичів і виявляють такий ступінь боягузтва", що вони "не є цінністю для жодного суспільства, ні в Україні, ні в Німеччині чи Австрії. Саме такі люди у великій кількості хлинули до ЄС з 2022 року".

Словацький skspravy.sk заявив, що українські мігранти "стоять за великою хвилею злочинності в Європі".

Італійський controinformazione.info звинуватив Зеленського у скоєнні "геноциду проти власного народу" шляхом мобілізації: "Це геноцид, скоєний Зеленським і його режимом проти власного народу".

Французький mondialisation.ca перевернув з ніг на голову задокументовану депортацію Росією українських дітей, звинувативши окуповану НАТО Україну у "масовій торгівлі дітьми".

Наратив №6: "Америка розбита, Захід знищений"

Шостий наратив використовував протистояння між США та Іраном для просування твердження про кінець глобального домінування Заходу.

Зіткнувшись із рішучим опором, США відступили. Жодна з масштабних вимог, висунутих на початку операції, не була виконана. Америка все ще може впливати на результати, але більше не може просто нав'язувати свою волю за будь-яку ціну. Цей урок тепер засвоїли далеко за межами Тегерана,
– RT представив припинення вогню як «стратегічну капітуляцію» Америки.

РИА "Новости" поширило слова скандального Скотта Ріттера, постійного учасника російських державних ЗМІ, який стверджував: "США вже розбиті. У них немає рішення. Немає рішення для Ормузької протоки, і ситуація лише погіршуватиметься. Усі козирі на боці іранців".

Чеські та словацькі проксі-сайти одразу ж послідували за цим. CZ24.news опублікував твердження Ріттера про те, що військовий потенціал США знизився до "майже повного безсилля" і що Америці "немає місця" в новій парадигмі Близького Сходу.

Словацький skspravy.sk з відкритою зневагою каталогізував неодноразові заяви Трампа про перемогу:

Скільки разів Дональд Трамп вже перемагав Іран? Можливо, сім чи вісім разів він заявляв, що Іран зазнав абсолютної поразки. З такої поведінки можна зробити лише висновок, що ВМС США сьогодні не мають сміливості увійти в Ормузьку протоку.

Машина копіпасту на службі пропаганди

Квітень 2026 року продемонстрував не лише те, що наративи російської пропаганди досягають європейської аудиторії, а й те, як вони туди потрапляють. Канал проходить в одному напрямку.

Російські державні ЗМІ публікують, дали протягом 24 – 72 годин той самий аргумент, часто те саме джерело, іноді та сама цитата, з'являється в десятці країн місцевими мовами, позбавлений свого російського походження та представлений як незалежний коментар та "альтернативні погляди".

Європейські онлайн-видання, що виконують цю роботу, – це платформи, які безпосередньо цитують RT, РИА "Новости", ТАСС та "Спутнік", діляться авторами та псевдоекспертами з російськими державними ЗМІ, а в кількох випадках були створені саме для того, щоб заповнити прогалину, що залишилася після санкцій ЄС, що забороняють російським державним мовникам.

Кожна з них відіграє однакову структурну роль: місцева ретрансляційна станція для контенту, що походить з Москви. Ця схема повторюється у Франції, Чехії, Словаччині та за її межами – різні мови, різні заголовки, один і той самий наратив, часто опублікований протягом кількох годин після російського оригіналу. Як поширювався кожен із цих 6 наративів і через які конкретні канали, буде розглянуто в наступних розслідуваннях.