"Бояться виборів": чи скорочуватимуть мережу вишів в Україні надалі

За даними директорки Інституту демографії Елли Лібанової, у квітні цього року на підконтрольній Україні території проживали 29 мільйонів людей. Торік було на мільйон більше, повідомляє Економічна правда.

Як демографічна криза впливає на освіту?

Система освіти виявилася не готовою до таких викликів. В уряді при цьому вирішили оптимізувати мережу університетів, адже вона стала завеликою. Ідею втілити швидко не вдалося: виші та політики були проти. Загалом реформа триває, але темпи зменшилися.

А от дотичні новації у вищій освіті виявилися вдалими. Мовиться про гранти для студентів на навчання. Ці державні кошти дають їм змогу компенсувати частину вартості контрактного навчання. Цей експеримент планують розширити під час цієї вступної кампанії.

Щодо об'єднання вишів, то посадовці спирались на статистичні дані. Якщо у 2008 році у виші вступали 630 тисяч осіб, то у 2023 році – 360 тисяч, розповідав вже ексзаступник очільника МОН Михайло Винницький. За останні роки ситуація ще погіршилася. У Раді прогнозують, що негативна динаміка збережеться.

Управлінці переконані, що для утримання "середнього" вишу треба, аби в ньому навчалися щонайменше 5 тисяч студентів. Регіональним ЗВО з часом буде складно набирати стільки осіб, адже вони втрачатимуть студентів. Тому виходом для них буде об'єднання з іншими.

Кабмін уже зараз має ухвалювати управлінські рішення, якщо розуміє, що через кілька років в університетах буде в півтора-два рази менше студентів,
– заявив очільник Освітнього комітету Ради Сергій Бабак.

Цікаво! Різниця у цінах на навчання у різних вишах України стає дедалі відчутнішою. Найдорожче навчання – у приватних університетах. Тут ціни стартують від 100 тисяч гривень за рік, зазначає Education.ua.

Чому реформи пригальмували?

Урядовці та нардепи погоджуються з тим, що вишів у нашій державі забагато, зважаючи на скорочення кількості вступників. Однак не поспішають сильно реформувати мережу ЗВО. Підхід обрали обережніший, ніж у 2023 – 2024 роках. Причина – спротив та мітинги, з яким стикнулося МОН України під час спроб об'єднувати ЗВО "згори". Блокували об'єднання деяких вишів навіть на рівні уряду. Зокрема, були проти, аби переміщений з Криму Таврійський університет приєднали до Києво-Могилянської академії.

Наразі критиків цієї реформи не бракує. Аудитори Рахункової палати встановили при цьому неефективність діяльності МОН щодо реформування університетів протягом 2021 – 2024 років. Торік відбулася ротація заступника міністра, який відповідає за вишу освіту. Микола Трофименко, який курує зараз сферу, має м'якший підхід до об'єднань вишів.

Трофименко каже, що об'єднання мають відбуватися еволюційно та з ініціативи колективів. Однак не всі ректори готові ухвалити рішення про ліквідацію свого вишу.

Співрозмовники ЕП у Раді кажуть, що МОН не хоче у межах цієї реформи стикнутися із критикою. У парламенті цю тему радше оминають в очікуванні нового електорального циклу. Один із нардепів каже, що усі бояться виборів.

Часто підготовка до вступної кампанії супроводжується стресом. Впоратися з ним допоможуть в Optima Academy на курсах підготовки до ЗНО та НМТ. Індивідуальний підхід, акцент на необхідних предметах, систематизація навчання та заповнення прогалин у знаннях – все, щоб абітурієнт був цілком впевнений у своїх знаннях.

Скільки вишів є у підпорядкуванні МОН?

У підпорядкуванні МОН зараз є 116 вишів. Торік було 117. З 2025 року вдалося об'єднати лише виші в Умані. Ще два об'єднання заблоковані у суді. Мовиться про приєднання Одеської юракадемії під керівництвом ексрегіонала Сергія Ківалова до університету імені Мечникова, а також Кам'янець-Подільського національного університету до Подільського державного університету.

Одне укрупнення відбулося у березні цього року: об'єднали Ужгородський національний університет та Мукачівський державний університет. Але процес ще не завершений.

Зверніть увагу! На Закарпатті об'єднують два найбільші університети області.

Що відомо про гранти для студентів?

Інша частина великої реформи освіти виявилася успішнішою. Мовиться про запровадження грантів від держави для контрактних вступників.

До 2024 року держава повністю оплачувала навчання 40% студентів. У найближчі роки мають намір покривати частину витрат завдяки грантам для 70% вступників. Максимальна сума гранту – 50 тисяч гривень. Сума вона залежить від конкурсного балу та обраної спеціальності. Студент отримуватиме грант після зарахування.

У МОН очікують, що гранти посилять конкуренцію за фінанси між вишами. До слова, у 2024 році держава витратила на гранти 287,4 мільйона гривень, у 202 – 363,2 мільйона гривень. Цьогоріч планують видавати гранти не лише на бакалаврат, а й на магістратуру.

Що відомо про надання грантів?

2024 року запровадили пілотний проєкт щодо надання грантів для вступників на контракт у виші. 2025 першокурсникам продовжили надавати фінансову допомогу від держави. Гранти були двох рівнів:

• ⁠I – на суму 17 тисяч гривень для тих, хто склав два предмети НМТ від 150 балів (або від 140 балів, якщо вступає на спеціальність з особливою підтримкою);

• II – на суму 25 тисяч гривень для тих, хто склав два предмети НМТ від 170 балів.